Робота автозаправних станцій (АЗС) регулюється правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442. Ці правила визначають порядок проведення роздрібної торгівлі пальними речовинами, оливами та мастилами, а також встановлюють вимоги до якості нафтопродуктів, безпеки для життя і здоров’я споживачів та рівня обслуговування покупців.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області важливо враховує наступні аспекти при роботі з АЗС:
– Постачальник, який реалізує нафтопродукти, повинен надавати споживачам інформацію про продукти, яка є достовірною, доступною, правдивою та надається вчасно. Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що реалізуються на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в’їзді та біля оператора автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту. Крім того, споживач має право вимагати копію документа про якість (паспорта якості) нафтопродукту та копію декларації про відповідність.
– Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.
– Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
– Перед початком наливу нафтопродукту обсяг та вартість на табло колонки мають бути встановлені на нульову позначку.
– Заправка автотранспортних засобів проводиться через паливо-, оливо- та газороздавальні колонки оператором автозаправних станцій, автогазозаправних станцій, автогазозаправних пунктів або водієм самостійно.
Дозволяється відпускати нафтопродукти (крім газу нафтового скрапленого) в тару споживача, зокрема металеві каністри та каністри з полімерних матеріалів, які призначені для зберігання нафтопродуктів і на яких нанесене відповідне маркування. Відпуск пального в скляну тару забороняється.
- Якщо споживач сумнівається у точності вимірювань об’єму пального під час заправки або має підозру у недоливі, він повинен звернутися до оператора АЗС. Оператор зобов’язаний негайно перевірити точність вимірювань за допомогою еталонного мірника. Згідно з правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, допустиме відхилення об’єму будь-якої фактичної дози рідкого палива чи оливи з динамічною в’язкістю до 1000 мПа•с включно, більшої за мінімальну встановлену виробником колонки, під час відпуску не повинно перевищувати 0,5%, оливи з динамічною в’язкістю понад 1000 мПа•с та газу нафтового скрапленого – 1 %. Еталонні мірники також повинні періодично проходити калібрування.
- У випадку виявлення недоливу, споживачеві повертаються фактичні збитки, які визначаються за допомогою еталонного мірника. Колонка може використовуватися знову лише після проведення ремонту та повірки.
Якщо споживач має претензії стосовно якості обслуговування на АЗС і постачальник відмовляється вирішувати ці проблеми згідно з чинним законодавством про захист прав споживачів, він може звернутися із заявою до територіального органу Держпродспоживслужби.
06.09.2023
Якими правилами регламентується робота автозаправних станцій?
Робота автозаправних станцій (АЗС) регулюється правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442. Ці правила визначають порядок проведення роздрібної торгівлі пальними речовинами, оливами та мастилами, а також встановлюють вимоги до якості нафтопродуктів, безпеки для життя і здоров’я споживачів та рівня обслуговування покупців.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області важливо враховує наступні аспекти при роботі з АЗС:
– Постачальник, який реалізує нафтопродукти, повинен надавати споживачам інформацію про продукти, яка є достовірною, доступною, правдивою та надається вчасно. Відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів, що реалізуються на автозаправних станціях, автогазозаправних станціях, в автогазозаправних пунктах, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в’їзді та біля оператора автозаправної станції, автогазозаправної станції, автогазозаправного пункту. Крім того, споживач має право вимагати копію документа про якість (паспорта якості) нафтопродукту та копію декларації про відповідність.
– Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.
– Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
– Перед початком наливу нафтопродукту обсяг та вартість на табло колонки мають бути встановлені на нульову позначку.
– Заправка автотранспортних засобів проводиться через паливо-, оливо- та газороздавальні колонки оператором автозаправних станцій, автогазозаправних станцій, автогазозаправних пунктів або водієм самостійно.
Дозволяється відпускати нафтопродукти (крім газу нафтового скрапленого) в тару споживача, зокрема металеві каністри та каністри з полімерних матеріалів, які призначені для зберігання нафтопродуктів і на яких нанесене відповідне маркування. Відпуск пального в скляну тару забороняється.
Якщо споживач має претензії стосовно якості обслуговування на АЗС і постачальник відмовляється вирішувати ці проблеми згідно з чинним законодавством про захист прав споживачів, він може звернутися із заявою до територіального органу Держпродспоживслужби.