З настанням осені люди починають активно згрібати опале листя і спалюють його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає здоров’ю та довкіллю. Кожного року – лікарі попереджають про ризики для здоров’я, а екологи б’ють на сполох, адже це призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, а також зникнення певних видів тварин!
За підрахунками, при згоранні 1 тони листя утворюється 9 кг мікрочастинок пилу, які під час вдихання осідають у дихальних органах людини, а також 3 кг чадного газу, який зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин. Разом з димом вивільняються пестициди та радіонукліди. Із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин. Подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти збудникам захворювань.
Бериславське районне управління Держпродспоживслужби нагадує, що спалювання листя на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у населених пунктах. Зокрема, багато людей мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність.
Вдихання чадного газу може призвести до головного болю, втрати свідомості, загострення респіраторних захворювань. Найбільш вразливими до дії диму є діти, люди похилого віку і ті, хто страждає захворюваннями серця або легенів. Особливо важко доводиться людям, що страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Як зазначають лікарі, за останнє десятиріччя зросла кількість алергіків постраждалих від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ. Дихати димом з дня на день мало кому приємно, тому єдиний вихід – не палити, підвищувати свідомість населення, щодо шкідливості диму.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Покарання за спалювання листя
Кожен з нас має законне право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище, що гарантує стаття 50 Конституції України. Крім того, чинним законодавством країни, зокрема законами «Про охорону навколишнього природного середовища» і «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання залишків сухої рослинності та опалого листя.
Увага! Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя, сміття і т. д. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 771 “Самовільне випалювання рослинності або її залишків” Кодексу України про адміністративні порушення, штраф для громадян становлять 170-340 грн, а згідно статті 152 КУпАП “Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів”, штраф для громадян становлять 340 – 1360 грн., а для посадових осіб підприємств – 850 – 1700 грн.
Тож, фахівці Бериславського районного управління Держпродспоживслужби вкотре закликають мешканців не палити листя, не робити шкоди своєму здоров’ю та навколишньому природному середовищу!
06.11.2023
Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
З настанням осені люди починають активно згрібати опале листя і спалюють його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає здоров’ю та довкіллю. Кожного року – лікарі попереджають про ризики для здоров’я, а екологи б’ють на сполох, адже це призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, а також зникнення певних видів тварин!
За підрахунками, при згоранні 1 тони листя утворюється 9 кг мікрочастинок пилу, які під час вдихання осідають у дихальних органах людини, а також 3 кг чадного газу, який зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин. Разом з димом вивільняються пестициди та радіонукліди. Із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин. Подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти збудникам захворювань.
Бериславське районне управління Держпродспоживслужби нагадує, що спалювання листя на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану у населених пунктах. Зокрема, багато людей мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність.
Вдихання чадного газу може призвести до головного болю, втрати свідомості, загострення респіраторних захворювань. Найбільш вразливими до дії диму є діти, люди похилого віку і ті, хто страждає захворюваннями серця або легенів. Особливо важко доводиться людям, що страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Як зазначають лікарі, за останнє десятиріччя зросла кількість алергіків постраждалих від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ. Дихати димом з дня на день мало кому приємно, тому єдиний вихід – не палити, підвищувати свідомість населення, щодо шкідливості диму.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Покарання за спалювання листя
Кожен з нас має законне право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище, що гарантує стаття 50 Конституції України. Крім того, чинним законодавством країни, зокрема законами «Про охорону навколишнього природного середовища» і «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання залишків сухої рослинності та опалого листя.
Увага! Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя, сміття і т. д. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 771 “Самовільне випалювання рослинності або її залишків” Кодексу України про адміністративні порушення, штраф для громадян становлять 170-340 грн, а згідно статті 152 КУпАП “Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів”, штраф для громадян становлять 340 – 1360 грн., а для посадових осіб підприємств – 850 – 1700 грн.
Тож, фахівці Бериславського районного управління Держпродспоживслужби вкотре закликають мешканців не палити листя, не робити шкоди своєму здоров’ю та навколишньому природному середовищу!