Хвороби ярих зернових культур

Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області нагадує, щодо значних недоборів і втрат урожаю ярому ячменю завдають грибкові хвороби, серед яких найбільш поширеними є борошниста роса, смугаста і сітчаста плямистість, іржа, кореневі гнилі, септоріоз та інші захворювання. Знаючи особливості розвитку хвороб і правильно їх діагностувавши, можна розробити ефективний захист і зберегти потенційну врожайність. Розглянемо докладніше особливості прояву та впливу небезпечних захворювань ярих культур і рекомендації по їх контролю.

Борошниста роса – білий наліт на різних частинах рослин. Розвивається і поширюється протягом усього вегетаційного періоду, але найбільш інтенсивно у фазі кущіння – виходу в трубку. Завдає великої шкоди ярому ячменю при ранньому ураженні, коли інфекція може поширитися навіть на верхні листки. Оптимальні умови для розвитку хвороби – температура 12-20°С і відносна вологість повітря 70-100%. Більшість фунгіцидів захищають рослини від ураження, особливо при використанні їх з профілактичною метою на початку поширення борошнистої роси.

Стеблова або лінійна іржа уражує стебло, листки, колоскові луски. Спочатку утворюються продовгуваті іржасті подушечки, що пізніше зливаються у видовжені лінії. При сильному ураженні формується щупле зерно, а недобір урожаю сягає 50-60%.

Темно-бура плямистість, темно-бурий гельмінтоспоріоз в останні роки, поряд з борошнистою росою, найчастіше уражує посіви ярого ячменю. На листках появляються бурі сітчасті плями, які на пізніших фазах розвитку можуть охопити всю поверхню листкової пластинки. Може уражатися колос – колоскові луски буріють, зародковий кінець насінини чорніє або коричневіє. Крім надземних органів можливий негативний вплив на кореневу систему. Корінці темніють і загнивають, що призводить до пожовтіння і випадання рослин. Патоген темно-бурої плямистості одночасно є збудником кореневої гнилі. Втрати врожаю деколи досягають 30-40%.

Сітчаста плямистість (сітчастий гельмінтоспоріоз). У рослин жовтіють кінчики листків, потім з’являються бурі плями з блідо-жовтою облямівкою, а також з поздовжніми і поперечними смугами, які утворюють сітчастий малюнок. Плями не зливаються.

Кореневі гнилі – комплексне захворювання, що спричинюється групою грибних патогенів (гельмінтоспоріоз, фузаріоз, офіобольоз, церкоспорельоз). Характерні ознаки хвороби – побуріння та гниль коріння, підземного міжвузля, вузла кущіння, основи стебла, плямистість листків, білостебелля і білоколосся, почорніння зародка насіння.

Джерело інфекції фузаріозно-гельмінтоспоріозної кореневої гнилі – заражене насіння, рослинні рештки, ґрунт. Офіобольоз і церкоспорельоз зберігається на рослинних рештках.

Септоріоз дуже поширений у вологі роки. Хвороба проявляється на листках та колосі у вигляді хаотично розміщених коричнево-фіолетових плям. На плямах добре видно дрібні чорні цятки – пікніди гриба. Джерело інфекції-рослинні рештки. Тому порушення сівозміни в останні роки дуже сприяло поширенню цієї хвороби. Проблема ще й у відсутності ефективних фунгіцидів (за винятком імпакт) для запобігання септоріозу шляхом обприскування вегетуючих рослин.

Нагадуємо, що проти хвороб (сажки, плямистість, кореневі гнилі тощо), джерелом інфекції яких є насіння, застосовують протруювання. Якщо хвороби (борошниста роса, септоріоз) поширюються через рослинні рештки, проводять механічний обробіток ґрунту для знищення решток. Важливо також дотримуватись чергування культур у сівозмінах.

Для боротьби з хворобами, що уражують рослини в період вегетації, посіви обприскують один-два рази фунгіцидами. Особливу увагу хімічному захисту ячменю проти хвороб слід приділяти у фазі появи прапорцевого листка у рослин. За науковими даними прапорцевий листок займає 20% площі рослини. При цьому він відповідає за 43% майбутнього врожаю. Не слід забувати, що хвороби з прапорцевого листка можуть легко перекинутися на колос. Тож саме від фунгіцидного захисту у фазу з’явлення і формування прапорцевого листка (ВВСН 37-49) великою мірою залежить кількість та якість врожаю, а отже і рентабельність агровиробництва.

За інтенсивності ураження рослин борошнистою росою, гельмінтоспоріозними і іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5% та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос необхідно проводити обприскування посівів фунгіцидами, дозволеними до використання в Україні згідно «Переліку». Це препарати на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Обробку зазвичай розпочинають на самому початку розвитку хвороб.

Для прийняття правильного рішення щодо застосування фунгіцидів проти хвороб слід враховувати фітосанітарний стан поля (домінуючі хвороби та ступінь ураження рослин), а також агроекологічні та економічні фактори.