В області розпочинається посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур. На ярому ячмені, як і на інших зернових колосових культурах в період вегетації розвивається багато фітопатогенних організмів, що передаються через ґрунт, або через насіння. Найбільш шкодочинними є тверда та летюча сажки. Майже єдиним шляхом їх розповсюдження є насіння, тому тільки якісне протруєння може вирішити це питання, оскільки в період вегетації обробка рослин не дає можливості блокувати розвиток збудників.
Особливо великої шкоди завдає посівам ячменю летюча сажка. Уражені рослини ячменю цією хворобою не утворюють зерна, надземна маса їх на 30–40% менша, ніж здорових. Крім цього, є і приховані втрати: деякі рослини видужують, але якість і кількість врожаю знижуються, підвищується сприйнятливість до інших хвороб. Хвороба проявляється під час виколошування рослин. Внаслідок ураження в ячменю майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються на рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражені летючою сажкою колоски з’являються здебільшого раніше від здорових.
Зараження рослин відбувається під час цвітіння, іноді можливе і після нього. Під час проростання зерна гіфи гриба активізуються і уражують проростки рослин. Грибниця дифузно поширюється по стеблу й іноді проникає навіть у листки. У період формування колоса міцелій розростається, потовщується. Пізніше стінки клітин гіф стають драглистими, і вся грибниця перетворюється у суцільну масу, в якій диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорова маса.
Сприяють ураженню посівів підвищена вологість повітря і високі температура (18–240С) у фазі цвітіння. Холодна погода під час сходів і суха в період від сходів до колосіння ярого ячменю підвищують шкідливість летючої сажки.
Шкідливість твердої сажки ячменю зумовлюється як утворенням спорової маси замість зерна, так і зрідженням посівів внаслідок відмирання заражених рослин. Під час сильного ураження недобір урожаю може становити 15-20% і більше. Найчіткіше симптоми виявляються на початку молочної стиглості зерна. Під час роздавлювання уражених колосків виділяється сірувата оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця через вміст триметиламіну. У фазі повної стиглості уражений колос стоїть прямо. Замість зерна у ньому утворюються мішечки, заповнені чорною масою теліоспор. На ячмені всі органи ураженого колосу, крім остюків, перетворюються на чорну масу теліоспор, вкриту тонкою плівкою. Теліоспори склеєні у тверді міцні грудочки, тому тверду сажку ячменю ще називають кам’яною. Під час збирання, обмолоту, очищення зерна теліоспори розпорошуються та потрапляють на зерно і ґрунт. Основним джерелом інфекції є заспорене зерно.
Щоб запобігти зараженню зерна майбутнього урожаю сажковими хворобами, потрібно дотримуватися правил агротехніки, зокрема, протруювання насіннєвого матеріалу високоякісними протруйниками. Для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Таким чином у допосівний і посівний періоди для захисту посівів ячменю ярого від твердої і летючої сажок, кореневих гнилей та плямистостей проводять протруювання насіння. Серед рекомендованих до застосування останнім часом добрими характеристиками відзначаються протруйники на основі таких діючих речовин, як карбендазим, тебуконазол, карбоксин, тирам, тритіконазол, флутріафол, а також суміші діючих речовин тебуконазола з імазалілом, тебуконазола з тіабендазолом та з імазалілом, тіабендазола з тебуконазолом, карбоксина з тирамом, флутріафола з тіабендазолом, флутріафола з імазалілом і з тіабендазолом, карбендазима з карбоксином, тритіконазола з піраклостробіном, тритіконазола з прохлоразом, протіоконазола з тебуконазолом, протіоконазола з тебуконазолом і з флуопірамом, флудіоксоніла з тритіконазолом, флудіоксоніла з ципроконазолом, азоксістробіна з тебуконазолом і з флудіоксонілом, карбоксина з тріадименолом і з тебуконазолом, дифеноконазола з флудіоксонілом і з тіаметоксамом, металаксила-М з тебуконазолом.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, що під час проведення захисних заходів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни, а також залучати до роботи з пестицидами осіб, які мають посвідчення на право роботи з пестицидами.
07.03.2025
Сажкові хвороби ярого ячменю
В області розпочинається посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур. На ярому ячмені, як і на інших зернових колосових культурах в період вегетації розвивається багато фітопатогенних організмів, що передаються через ґрунт, або через насіння. Найбільш шкодочинними є тверда та летюча сажки. Майже єдиним шляхом їх розповсюдження є насіння, тому тільки якісне протруєння може вирішити це питання, оскільки в період вегетації обробка рослин не дає можливості блокувати розвиток збудників.
Особливо великої шкоди завдає посівам ячменю летюча сажка. Уражені рослини ячменю цією хворобою не утворюють зерна, надземна маса їх на 30–40% менша, ніж здорових. Крім цього, є і приховані втрати: деякі рослини видужують, але якість і кількість врожаю знижуються, підвищується сприйнятливість до інших хвороб. Хвороба проявляється під час виколошування рослин. Внаслідок ураження в ячменю майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються на рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражені летючою сажкою колоски з’являються здебільшого раніше від здорових.
Зараження рослин відбувається під час цвітіння, іноді можливе і після нього. Під час проростання зерна гіфи гриба активізуються і уражують проростки рослин. Грибниця дифузно поширюється по стеблу й іноді проникає навіть у листки. У період формування колоса міцелій розростається, потовщується. Пізніше стінки клітин гіф стають драглистими, і вся грибниця перетворюється у суцільну масу, в якій диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорова маса.
Сприяють ураженню посівів підвищена вологість повітря і високі температура (18–240С) у фазі цвітіння. Холодна погода під час сходів і суха в період від сходів до колосіння ярого ячменю підвищують шкідливість летючої сажки.
Шкідливість твердої сажки ячменю зумовлюється як утворенням спорової маси замість зерна, так і зрідженням посівів внаслідок відмирання заражених рослин. Під час сильного ураження недобір урожаю може становити 15-20% і більше. Найчіткіше симптоми виявляються на початку молочної стиглості зерна. Під час роздавлювання уражених колосків виділяється сірувата оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця через вміст триметиламіну. У фазі повної стиглості уражений колос стоїть прямо. Замість зерна у ньому утворюються мішечки, заповнені чорною масою теліоспор. На ячмені всі органи ураженого колосу, крім остюків, перетворюються на чорну масу теліоспор, вкриту тонкою плівкою. Теліоспори склеєні у тверді міцні грудочки, тому тверду сажку ячменю ще називають кам’яною. Під час збирання, обмолоту, очищення зерна теліоспори розпорошуються та потрапляють на зерно і ґрунт. Основним джерелом інфекції є заспорене зерно.
Щоб запобігти зараженню зерна майбутнього урожаю сажковими хворобами, потрібно дотримуватися правил агротехніки, зокрема, протруювання насіннєвого матеріалу високоякісними протруйниками. Для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Таким чином у допосівний і посівний періоди для захисту посівів ячменю ярого від твердої і летючої сажок, кореневих гнилей та плямистостей проводять протруювання насіння. Серед рекомендованих до застосування останнім часом добрими характеристиками відзначаються протруйники на основі таких діючих речовин, як карбендазим, тебуконазол, карбоксин, тирам, тритіконазол, флутріафол, а також суміші діючих речовин тебуконазола з імазалілом, тебуконазола з тіабендазолом та з імазалілом, тіабендазола з тебуконазолом, карбоксина з тирамом, флутріафола з тіабендазолом, флутріафола з імазалілом і з тіабендазолом, карбендазима з карбоксином, тритіконазола з піраклостробіном, тритіконазола з прохлоразом, протіоконазола з тебуконазолом, протіоконазола з тебуконазолом і з флуопірамом, флудіоксоніла з тритіконазолом, флудіоксоніла з ципроконазолом, азоксістробіна з тебуконазолом і з флудіоксонілом, карбоксина з тріадименолом і з тебуконазолом, дифеноконазола з флудіоксонілом і з тіаметоксамом, металаксила-М з тебуконазолом.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, що під час проведення захисних заходів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни, а також залучати до роботи з пестицидами осіб, які мають посвідчення на право роботи з пестицидами.