Ранньовесняне боронування озимих

Весна цього року прийшла за календарем і аграрії області стрімко розпочали підготовку до весняно-польових робіт. За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології протягом зими спостерігався значний дефіцит вологи. А враховуючи, що в останні роки на час початку проведення весняних польових робіт спостерігається підвищений температурний режим та нестача продуктивних опадів, слід приділяти особливу увагу проведенню швидких технологічних операцій, щоб зберегти запаси продуктивної вологи.

Тож поговоримо про ранньовесняне боронування озимих культур, чи дійсно ця технологічна операція потрібна?

Перш за все, слід визначити, які поля потрібно боронувати, а на яких — цей прийом неприйнятний. Проводити боронування рекомендовано на таких посівах озимини, де рослини з осені були добре розвинені або й перерослі, з відмерлими листками, а також на посівах із середнім розвитком рослин на важких, глинистих ґрунтах. Боронування озимих культур доцільне на добре розвинених посівах, але коли рослини не закривають поверхню ґрунту листям і є загроза пересихання, утворення тріщин та значних непродуктивних витрат вологи з ґрунту.

З обережністю, спочатку зробивши спробу на краю поля, слід застосовувати боронування на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, щоб не пошкодити та не підірвати кореневу систему рослин.

І зовсім протипоказано боронування слаборозвинутих, зріджених посівів, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані з ґрунту або засипані його грудочками, що негативно позначається на їхній регенерації або призводить до загибелі рослин.

У залежності від стану посівів озимих культур, фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області радять проводити ранньовесняне боронування посівів. Нагадуємо, що проведення боронування у весняний період поліпшує фітосанітарний стан посівів, забезпечує розпушення верхнього кореневмісного шару ґрунту, що сприяє кращому забезпеченню кореневої системи рослин киснем, вологою та поживними речовинами та активізує розвиток поглинальної поверхні коренів.

Крім того боронування вирішує такі завдання як: видалення відмерлих решток листкової маси рослин основної культури внаслідок дії несприятливих чинників зимівлі, а також загиблих рослин уражених хлібним туруном, гессенською, шведською та іншими злаковими мухами, руйнування ґрунтової кірки, поліпшення аерації та активізація мікробіологічних процесів та знищення деяких однорічних бур’янів.

Тип борони підбирають з врахуванням фізичного стану ґрунту та рослин. Глибина ходу зуба борони повинна становити 2–3 см. Напрямок руху агрегатів (вздовж, впоперек, по діагоналі рядків) вибирають таким чином, щоб не пошкоджувати культурних рослин і забезпечувати необхідну якість проведення боронування посівів. Після проведення зазначених заходів неможна залишати зібрані рослинні рештки на узбіччях полів без знищення шляхом прикопування або вивезення за межи просторової ізоляції, тому що вони будуть слугуватимуть джерелом розповсюдження шкідливих організмів.

Сільгоспвиробникам рекомендуємо провести обстеження усіх площ озимих культур з метою визначення їх фітосанітарного стану, та у разі виявлення ураження рослин, провести комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на уникнення розповсюдження хвороб та ураження точки росту рослин. Ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування.