Озима пшениця – нижній вузол соломини. Стан рослин добрий, місцями задовільний.
Озимий ріпак – початок цвітіння. Стан посівів добрий.
Ярий ячмінь – 3 листки.
Горох – 3-5 листки.
Соняшник – сівба.
Картопля – сходи (захід області).
Плодові дерева: абрикос – розгортання 1-х листків, формування плодів; вишня, черешня, яблуня – цвітіння; груша, слива – кінець цвітіння.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погоду звітного періоду обумовлював антициклон. В окремі дні спостерігались тумани.
Середня декадна температура повітря становила 10,5-11,5℃ тепла, що в межах кліматичної норми (1991-2020 рр.).
Перехід середньодобової температури повітря через +10º в бік підвищення по області відбувся 15 квітня, що в межах звичайних строків, але на 18 днів пізніше, ніж торік.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні до 23-25℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до 6℃ тепла.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 13℃ тепла.
Агрометеорологічні умови декади для озимих культур складались задовільно. Заморозки, які відмічались у кінці минулої та на початку цієї декади, озимині пошкодження не завдали. Натомість плодові дерева кісточкових порід (абрикос, персик) зазнали значних пошкоджень цвіту та зав’язі (до 51-80% органів). Опади, які пройшли на початку декади, дозволили утримуватись вологозапасам у ґрунті на рівні показників минулого визначення або дещо вище за них.
За середньої чисельності 0,5-2,0 екз./м2, максимально 3,0 екз./м2 продовжується живлення піщаного мідляка в посівах гороху. Фітофагом пошкоджено від 3% до 5% рослин, заселені всі обстежені площі.
У посівах озимих культур закінчують живлення гусениці озимої совки – шостого віку. До 85% шкідника вже пішло на залялькування.
Погодні умови початку ІІІ декади квітня 2025 року сприяли інтенсивному заселенню шкідниками посівів сільськогосподарських культур.
Посіви озимини продовжують заселяти та пошкоджувати хлібні блішки. Заселено до 32% обстежуваних площ, чисельність шкідника становить 0,5-1,0 екз./м2, максимально 3,0 екз./м2 при заселенні 1% рослин, максимально – 3%.
Також, в посівах озимої пшениці та озимого ячменю триває шкодочинність личинок злакової попелиці. Заселено 25% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 3%.
В кінці ІІ декади квітня 2025 року розпочалося заселення прикрайових смуг полів клопом шкідливою черепашкою. Початок перельоту шкідника на посіви відмічено на початку ІІІ декади квітня, за настання стійкого потепління. Клопом заселено 10% обстеженої площі, середня чисельність шкідника у прикрайовій зоні поля становить від 0,5 екз./м2, максимальна 2,0 екз./м2, пошкоджено 0,5-1% рослин.
У посівах озимої пшениці та сходах ярого ячменю триває літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. На 100 п.с. уловлювалося 1-3, макс. 8 екз. шкідника.
Продовжується заселення посівів озимих зернових гусеницями злакової листовійки. У Бериславському районі чисельність по краях полів склала 0,3-1 екз./кв.м., заселено 5% обстеженої площі гусеницями І та ІІ віку.
Продовжується заселення посівів озимої пшениці та озимого ячменю імаго червоногрудої п’явиці, заселено 20% обстежених площ посівів, у середньому -1% рослин. Середня чисельність склала 0,3-0,5 екз./м2, максимально 1,0 екз./м2.
Цикадки заселили 10% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ячменю. На 100 п.с. налічено у середньому 2 екземпляри. Пошкоджено незначний відсоток рослин.
Погодні умови звітного періоду були не сприятливими для поширення та розвитку хвороб. Борошнистою росою уражено 32% обстежених площ, у середньому – 3% рослин, максимально 5% рослин, розвиток хвороби – 2%. Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин. Септоріоз виявлено на 25% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 2% рослин, максимально – 4%, розвиток хвороби – 1,5%. Гельмінтоспоріоз при обстеженні озимого ячменю у Бериславському районі хвороба виявлена на 5% площі, уражено в середньому 1,5%, максимально 3% рослин, розвиток хвороби склав 1%.
Розпочалося цвітіння озимого ріпаку, на якому продовжується харчування ріпакового стеблового прихованохоботника, капустяного стеблового прихованохоботника, хрестоцвітих блішок, ріпакового квіткоїда, ріпакового насіннєвого прихованохоботника, ріпакового листоїда, оленки волохатої.
Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Розпочалося відкладання яєць. Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин. Розпочалося відкладання яєць.
Хрестоцвіті блішки заселили 25% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 2,0 екз./м², максимально – 4,0 екз./м² при заселенні 1%, максимально – 2% рослин.
Ріпаковий листоїд заселив 15% обстеженої площі, середня чисельність склала 2,1 екз./рослину.
Триває заселення посівів озимого ріпаку та живлення ріпаковий квіткоїд. Заселено 25% обстежених площ, 1% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
Триває заселення посівів озимого ріпаку ріпаковим насіннєвим прихованохоботником. Шкідником заселено 25% обстежених площ, у середньому – 1% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
На квітучій рослинності хрестоцвітих та на посівах озимого ріпаку триває масовий літ та проходить спарювання ріпакового та капустяного біланів. На 10 кроків в осередках злітає 3-5 штук.
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 22% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально ‒ 3%. Розвиток хвороби – 1%.
В Бериславському районі виявлено початок ураження рослин фомозом. Уражено 1-3% рослин. Розвиток хвороби – 1%.
Триває шкодочинність жуків піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика на посівах гороху та багаторічних трав. Середня чисельність шкідників ‒ 0,5 екз./м², максимально ‒ 3 екз./м². Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально ‒ 3%.
У приватному секторі продовжується вихід імаго колорадського жука у верхні шари ґрунту. Середня чисельність – 1 екз./м², максимально ‒ 2 екз./м².
На рослинах ранньої капусти, сходів редиски виявлено шкодочинність хрестоцвітих блішок. Заселено всі площі, пошкоджено у середньому 5% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
Протягом звітного періоду погодні умови сприяли активному пробудженню та шкодочинності багатьох видів шкідників саду.
Відмічено початок залялькування гусениць яблуневої та сливової плодожерок.
У плодових садах триває відродження та шкодочинність кліщів: червоного плодового, бурого та глодового. У незахищених садах приватного сектору кліщами заселено до 35% дерев. Середня чисельність становить: червоного -2,1 екз./лист, бурого – 1,2 екз./лист, глодового – 1,0 екз./лист. Пошкоджено у середньому 1% листя, максимально – 2%.
Триває відродження та живлення личинок зеленої яблуневої попелиці. Заселено 50% дерев. Личинки пошкодили у середньому 1,5% листя, максимально ‒ 2%, середня чисельність ‒ 1 кол./лист, максимально ‒2. Личинки вишневої попелиці шкодять на 35% дерев. Заселено та пошкоджено 1,2% листя, максимально – 2%, середня чисельність ‒ 1 кол./лист, максимально ‒2.
Також розетки молодих листків заселяють та пошкоджують листокрутки, медяниці.
У незахищених запущених садах приватного сектору триває живлення гусениць кільчастого та непарного шовкопрядів. Шкідниками заселено 5% дерев за середньої чисельності 1 гус./п.м.г., максимально – 2. Пошкоджено у середньому 1,1% листя, максимально – 2%.
Гусениці білана жилкуватого та золотогуза живляться листям на 1% дерев. Середня чисельність становить 1 гус./п.м.г., максимально ‒ 2, пошкоджено 0,5% листя, максимально – 1%. Триває відродження та шкодочинність гусениць розанної листокрутки. Заселено 20% дерев, пошкоджено у середньому 0,5% листя, максимально – 1% із 1 гус./лист.
У насадженнях плодових культур продовжують розвиватися і завдавати шкоди молодим листкам плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, шкідниками у приватному секторі заселено до 55% дерев, за середньої чисельності 2,1 екз./дерево, максимально – 3. Пошкоджено у середньому 1,7% листя, максимально – 3% молодих листочків.
24.04.2025
Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у господарствах Херсонської області станом на 24.04.2025
Озима пшениця – нижній вузол соломини. Стан рослин добрий, місцями задовільний.
Озимий ріпак – початок цвітіння. Стан посівів добрий.
Ярий ячмінь – 3 листки.
Горох – 3-5 листки.
Соняшник – сівба.
Картопля – сходи (захід області).
Плодові дерева: абрикос – розгортання 1-х листків, формування плодів; вишня, черешня, яблуня – цвітіння; груша, слива – кінець цвітіння.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погоду звітного періоду обумовлював антициклон. В окремі дні спостерігались тумани.
Середня декадна температура повітря становила 10,5-11,5℃ тепла, що в межах кліматичної норми (1991-2020 рр.).
Перехід середньодобової температури повітря через +10º в бік підвищення по області відбувся 15 квітня, що в межах звичайних строків, але на 18 днів пізніше, ніж торік.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні до 23-25℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до 6℃ тепла.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 13℃ тепла.
Агрометеорологічні умови декади для озимих культур складались задовільно. Заморозки, які відмічались у кінці минулої та на початку цієї декади, озимині пошкодження не завдали. Натомість плодові дерева кісточкових порід (абрикос, персик) зазнали значних пошкоджень цвіту та зав’язі (до 51-80% органів). Опади, які пройшли на початку декади, дозволили утримуватись вологозапасам у ґрунті на рівні показників минулого визначення або дещо вище за них.
За середньої чисельності 0,5-2,0 екз./м2, максимально 3,0 екз./м2 продовжується живлення піщаного мідляка в посівах гороху. Фітофагом пошкоджено від 3% до 5% рослин, заселені всі обстежені площі.
У посівах озимих культур закінчують живлення гусениці озимої совки – шостого віку. До 85% шкідника вже пішло на залялькування.
Погодні умови початку ІІІ декади квітня 2025 року сприяли інтенсивному заселенню шкідниками посівів сільськогосподарських культур.
Посіви озимини продовжують заселяти та пошкоджувати хлібні блішки. Заселено до 32% обстежуваних площ, чисельність шкідника становить 0,5-1,0 екз./м2, максимально 3,0 екз./м2 при заселенні 1% рослин, максимально – 3%.
Також, в посівах озимої пшениці та озимого ячменю триває шкодочинність личинок злакової попелиці. Заселено 25% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1,5% рослин, максимально – 3%.
В кінці ІІ декади квітня 2025 року розпочалося заселення прикрайових смуг полів клопом шкідливою черепашкою. Початок перельоту шкідника на посіви відмічено на початку ІІІ декади квітня, за настання стійкого потепління. Клопом заселено 10% обстеженої площі, середня чисельність шкідника у прикрайовій зоні поля становить від 0,5 екз./м2, максимальна 2,0 екз./м2, пошкоджено 0,5-1% рослин.
У посівах озимої пшениці та сходах ярого ячменю триває літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. На 100 п.с. уловлювалося 1-3, макс. 8 екз. шкідника.
Продовжується заселення посівів озимих зернових гусеницями злакової листовійки. У Бериславському районі чисельність по краях полів склала 0,3-1 екз./кв.м., заселено 5% обстеженої площі гусеницями І та ІІ віку.
Продовжується заселення посівів озимої пшениці та озимого ячменю імаго червоногрудої п’явиці, заселено 20% обстежених площ посівів, у середньому -1% рослин. Середня чисельність склала 0,3-0,5 екз./м2, максимально 1,0 екз./м2.
Цикадки заселили 10% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ячменю. На 100 п.с. налічено у середньому 2 екземпляри. Пошкоджено незначний відсоток рослин.
Погодні умови звітного періоду були не сприятливими для поширення та розвитку хвороб. Борошнистою росою уражено 32% обстежених площ, у середньому – 3% рослин, максимально 5% рослин, розвиток хвороби – 2%. Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин. Септоріоз виявлено на 25% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 2% рослин, максимально – 4%, розвиток хвороби – 1,5%. Гельмінтоспоріоз при обстеженні озимого ячменю у Бериславському районі хвороба виявлена на 5% площі, уражено в середньому 1,5%, максимально 3% рослин, розвиток хвороби склав 1%.
Розпочалося цвітіння озимого ріпаку, на якому продовжується харчування ріпакового стеблового прихованохоботника, капустяного стеблового прихованохоботника, хрестоцвітих блішок, ріпакового квіткоїда, ріпакового насіннєвого прихованохоботника, ріпакового листоїда, оленки волохатої.
Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Розпочалося відкладання яєць. Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин. Розпочалося відкладання яєць.
Хрестоцвіті блішки заселили 25% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 2,0 екз./м², максимально – 4,0 екз./м² при заселенні 1%, максимально – 2% рослин.
Ріпаковий листоїд заселив 15% обстеженої площі, середня чисельність склала 2,1 екз./рослину.
Триває заселення посівів озимого ріпаку та живлення ріпаковий квіткоїд. Заселено 25% обстежених площ, 1% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
Триває заселення посівів озимого ріпаку ріпаковим насіннєвим прихованохоботником. Шкідником заселено 25% обстежених площ, у середньому – 1% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
На квітучій рослинності хрестоцвітих та на посівах озимого ріпаку триває масовий літ та проходить спарювання ріпакового та капустяного біланів. На 10 кроків в осередках злітає 3-5 штук.
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 22% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально ‒ 3%. Розвиток хвороби – 1%.
В Бериславському районі виявлено початок ураження рослин фомозом. Уражено 1-3% рослин. Розвиток хвороби – 1%.
Триває шкодочинність жуків піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика на посівах гороху та багаторічних трав. Середня чисельність шкідників ‒ 0,5 екз./м², максимально ‒ 3 екз./м². Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально ‒ 3%.
У приватному секторі продовжується вихід імаго колорадського жука у верхні шари ґрунту. Середня чисельність – 1 екз./м², максимально ‒ 2 екз./м².
На рослинах ранньої капусти, сходів редиски виявлено шкодочинність хрестоцвітих блішок. Заселено всі площі, пошкоджено у середньому 5% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.
Протягом звітного періоду погодні умови сприяли активному пробудженню та шкодочинності багатьох видів шкідників саду.
Відмічено початок залялькування гусениць яблуневої та сливової плодожерок.
У плодових садах триває відродження та шкодочинність кліщів: червоного плодового, бурого та глодового. У незахищених садах приватного сектору кліщами заселено до 35% дерев. Середня чисельність становить: червоного -2,1 екз./лист, бурого – 1,2 екз./лист, глодового – 1,0 екз./лист. Пошкоджено у середньому 1% листя, максимально – 2%.
Триває відродження та живлення личинок зеленої яблуневої попелиці. Заселено 50% дерев. Личинки пошкодили у середньому 1,5% листя, максимально ‒ 2%, середня чисельність ‒ 1 кол./лист, максимально ‒2. Личинки вишневої попелиці шкодять на 35% дерев. Заселено та пошкоджено 1,2% листя, максимально – 2%, середня чисельність ‒ 1 кол./лист, максимально ‒2.
Також розетки молодих листків заселяють та пошкоджують листокрутки, медяниці.
У незахищених запущених садах приватного сектору триває живлення гусениць кільчастого та непарного шовкопрядів. Шкідниками заселено 5% дерев за середньої чисельності 1 гус./п.м.г., максимально – 2. Пошкоджено у середньому 1,1% листя, максимально – 2%.
Гусениці білана жилкуватого та золотогуза живляться листям на 1% дерев. Середня чисельність становить 1 гус./п.м.г., максимально ‒ 2, пошкоджено 0,5% листя, максимально – 1%. Триває відродження та шкодочинність гусениць розанної листокрутки. Заселено 20% дерев, пошкоджено у середньому 0,5% листя, максимально – 1% із 1 гус./лист.
У насадженнях плодових культур продовжують розвиватися і завдавати шкоди молодим листкам плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, шкідниками у приватному секторі заселено до 55% дерев, за середньої чисельності 2,1 екз./дерево, максимально – 3. Пошкоджено у середньому 1,7% листя, максимально – 3% молодих листочків.