Озима пшениця – кущіння. Посіви знаходились у доброму та задовільному стані.
Озимий ріпак – ріст стебла. Стан посівів добрий.
Ярий ячмінь – проростання зерна, сходи;
Горох – сходи;
Плодові дерева: абрикос, персик – закінчення цвітіння; вишня, груша, слива, яблуня – розгортання перших листків.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погоду другої половини І декади квітня 2025 року визначала арктична повітряна маса, що прийшла з північних широт. З 07 по 10 квітня на території області спостерігалась холодна погода та сильні заморозки в повітрі 0-4℃. В окремі дні випадали нерівномірні опади у вигляді мокрого снігу та дощу.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні до 13-18℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до – 4℃ морозу.
Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 17-22℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 1-4℃ морозу.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 10℃ тепла.
Агрометеорологічні умови звітного періоду були несприятливими для росту та розвитку рослин. Холодна погода з заморозками становила загрозу для ранніх плодових культур, зокрема абрикосів та персиків які зараз цвітуть.
Утримання холодної погоди сприяло неактивному живленню личинок хлібного туруна ( жужелиці) та гусениць озимої совки на посівах озимини.
У посівах озимини личинки хлібної жужелиці (туруна) за чисельності 0,3-1 екз. на кв.м пошкодили 0,5-1% рослин на 10% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 25%, ІІІ – 75%.
Гусеницями озимої совки заселено 15% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально ‒ 2 екз./м². Пошкоджено у середньому 0,5% рослин, максимально – 1%. За віковим складом гусениці V віку становлять 20%, VІ – 80%.
У теплі сонячні дні, до зниження температури повітря, спостерігався літ злакових мух та заселення посівів цикадками, попелицями, хлібними блішками.
Середня чисельність злакових мух на 100 помах./сачка становила: гессенської ‒ 1 екз., максимально – 2, шведської – поодинокі екз., пшеничної – 1 екз., максимально – 2.
У сонячні дні хлібні блішки заселили 24% обстежених площ (на крайових смугах) за середньої чисельності 2 екз./росл., максимально – 3 при заселенні 1% рослин, максимально – 3%.
Личинок злакової попелиці виявлено на 11% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1% рослин, максимально – 2%.
Клоп шкідлива черепашка, через прохолодну погоду знаходиться в місцях зимівлі.
Погодні умови звітного періоду (холодна та волога погода) були сприятливими для поширення та розвитку хвороб (борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 25% обстежених площ, у середньому – 1% рослин, максимально 3% рослин, розвиток хвороби – 1%; кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин; септоріоз виявлено на 15% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 1% рослин, максимально -2, розвиток хвороби – 1%).
За прохолодної погоди звітного періоду шкідники мляво заселяли посіви озимого ріпаку.
Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально – 2 екз./рослину. Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин. Хрестоцвіті блішки заселили 15% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 1,0 екз./м², максимально – 2,0 екз./м² при заселенні 1%, максимально – 2% рослин.
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 1%.
До зниження температури повітря жуки піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика заселяли посіви гороху, у господарствах де є сходи рослин. Середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2 екз./м². Пошкоджено поодинокі рослини. На багаторічних травах тривало заселення посівів бульбочковими довгоносиками, чисельність становить – 0,3- 1,0 екз/ кв.м., піщаним мідляком – 0,2 – 1,0 екз/кв.м.
Холодна та волога погода стримує активне пробудження шкідників саду. До зниження температури повітря, у садах відмічали заселення дерев яблуневим квіткоїдом, бруньковим довгоносиком. Відмічалося відродження із зимуючих яєць яблуневої та вишневої попелиць.
При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне зростання чисельності мишоподібних гризунів. Обстеженнями виявлено, що на 15-20% посівів озимих зернових та ріпаку зберігається 1-2 подекуди 3 жилих колоній на гектар, в кожній з яких 9-15 жилих нір переважно на крайових смугах. На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 75%. Середня чисельність становить 1,7 кол./га з 5 жилими норами, максимально – 3 кол./га з 20 жилими норами. Значна кількість гризунів зосереджена на неугіддях, та незораних землях, де заселено до 75% площ. Середня чисельність колоній становить 2,5 кол./га з 5 жилими норами, максимально ‒4 кол./га з 15 жилими норами.
Протягом звітного періоду продовжувалось переміщення личинок ґрунтових шкідників, які перезимували (дротяники, гусениці підгризаючих совок, личинки травневих хрущів) у верхні шари ґрунту. Погодні умови зимового періоду 2024-2025 року не сприяли загибелі цих шкідників.
11.04.2025
Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських культур у господарствах Херсонської області станом на 10.04.2025
Озима пшениця – кущіння. Посіви знаходились у доброму та задовільному стані.
Озимий ріпак – ріст стебла. Стан посівів добрий.
Ярий ячмінь – проростання зерна, сходи;
Горох – сходи;
Плодові дерева: абрикос, персик – закінчення цвітіння; вишня, груша, слива, яблуня – розгортання перших листків.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погоду другої половини І декади квітня 2025 року визначала арктична повітряна маса, що прийшла з північних широт. З 07 по 10 квітня на території області спостерігалась холодна погода та сильні заморозки в повітрі 0-4℃. В окремі дні випадали нерівномірні опади у вигляді мокрого снігу та дощу.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні до 13-18℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до – 4℃ морозу.
Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 17-22℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 1-4℃ морозу.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 10℃ тепла.
Агрометеорологічні умови звітного періоду були несприятливими для росту та розвитку рослин. Холодна погода з заморозками становила загрозу для ранніх плодових культур, зокрема абрикосів та персиків які зараз цвітуть.
Утримання холодної погоди сприяло неактивному живленню личинок хлібного туруна ( жужелиці) та гусениць озимої совки на посівах озимини.
У посівах озимини личинки хлібної жужелиці (туруна) за чисельності 0,3-1 екз. на кв.м пошкодили 0,5-1% рослин на 10% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 25%, ІІІ – 75%.
Гусеницями озимої совки заселено 15% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально ‒ 2 екз./м². Пошкоджено у середньому 0,5% рослин, максимально – 1%. За віковим складом гусениці V віку становлять 20%, VІ – 80%.
У теплі сонячні дні, до зниження температури повітря, спостерігався літ злакових мух та заселення посівів цикадками, попелицями, хлібними блішками.
Середня чисельність злакових мух на 100 помах./сачка становила: гессенської ‒ 1 екз., максимально – 2, шведської – поодинокі екз., пшеничної – 1 екз., максимально – 2.
У сонячні дні хлібні блішки заселили 24% обстежених площ (на крайових смугах) за середньої чисельності 2 екз./росл., максимально – 3 при заселенні 1% рослин, максимально – 3%.
Личинок злакової попелиці виявлено на 11% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1% рослин, максимально – 2%.
Клоп шкідлива черепашка, через прохолодну погоду знаходиться в місцях зимівлі.
Погодні умови звітного періоду (холодна та волога погода) були сприятливими для поширення та розвитку хвороб (борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 25% обстежених площ, у середньому – 1% рослин, максимально 3% рослин, розвиток хвороби – 1%; кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин; септоріоз виявлено на 15% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 1% рослин, максимально -2, розвиток хвороби – 1%).
За прохолодної погоди звітного періоду шкідники мляво заселяли посіви озимого ріпаку.
Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально – 2 екз./рослину. Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин. Хрестоцвіті блішки заселили 15% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 1,0 екз./м², максимально – 2,0 екз./м² при заселенні 1%, максимально – 2% рослин.
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 1%.
До зниження температури повітря жуки піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика заселяли посіви гороху, у господарствах де є сходи рослин. Середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2 екз./м². Пошкоджено поодинокі рослини. На багаторічних травах тривало заселення посівів бульбочковими довгоносиками, чисельність становить – 0,3- 1,0 екз/ кв.м., піщаним мідляком – 0,2 – 1,0 екз/кв.м.
Холодна та волога погода стримує активне пробудження шкідників саду. До зниження температури повітря, у садах відмічали заселення дерев яблуневим квіткоїдом, бруньковим довгоносиком. Відмічалося відродження із зимуючих яєць яблуневої та вишневої попелиць.
При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне зростання чисельності мишоподібних гризунів. Обстеженнями виявлено, що на 15-20% посівів озимих зернових та ріпаку зберігається 1-2 подекуди 3 жилих колоній на гектар, в кожній з яких 9-15 жилих нір переважно на крайових смугах. На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 75%. Середня чисельність становить 1,7 кол./га з 5 жилими норами, максимально – 3 кол./га з 20 жилими норами. Значна кількість гризунів зосереджена на неугіддях, та незораних землях, де заселено до 75% площ. Середня чисельність колоній становить 2,5 кол./га з 5 жилими норами, максимально ‒4 кол./га з 15 жилими норами.
Протягом звітного періоду продовжувалось переміщення личинок ґрунтових шкідників, які перезимували (дротяники, гусениці підгризаючих совок, личинки травневих хрущів) у верхні шари ґрунту. Погодні умови зимового періоду 2024-2025 року не сприяли загибелі цих шкідників.