Озима пшениця – кущіння. Посіви знаходились у доброму та задовільному стані.
Озимий ріпак – утворення листової розетки. Стан посівів задовільний та добрий.
Плодові дерева: абрикос – цвітіння, вишня, черешня – розпускання бруньок; груша, слива, яблуня – набухання та розпускання бруньок.
Деревні культури: бузок – розгортання 1-х листків.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погодні умови третьої декади березня характеризувалися коливаннями температури повітря з незначними опадами у вигляді дощу та вранішніми туманами.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні декади до 17-20℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до 1-3℃ тепла.
Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 37-42℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 1-3℃ тепла.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 9℃ тепла.
Агрометеорологічні умови протягом звітного періоду складались сприятливо для весняного розвитку озимих культур.
На посівах озимих зернових продовжується живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Заселено 7% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,3 екз./м², максимально – 1 екз./м. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 40%, ІІІ – 60%. Живлення фітофага з надпороговою чисельністю не виявлено.
Гусеницями озимої совки заселено 11% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2 екз./м. За віковим складом гусениці V віку становлять 30%, VІ – 70%.
На посівах озимих зернових культур зберігається інфекційний запас збудників грибкових хвороб, а похолодання та волога погода в середині березня сприяли незначному збільшенню відсотка уражених площ та рослин хворобами.
Так, борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 17% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, максимально 3% рослин, розвиток хвороби – 0,5%; кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці в перезволожених низинах полів, уражено 0,3% рослин.
На посівах озимого ріпаку виявлено: імаго ріпакового прихованохоботника на 30% обстежених площ за середньої чисельності 0,1 екз./м², максимально ‒ 1 екз./м²; капустяним стебловим прихованохоботником заселено 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально ‒ 1 екз./м².
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 10% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально ‒ 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Станом на 27 березня чисельність мишоподібних гризунів на обстежуваних посівах озимих зернових становила 13% заселених площ, де нараховується 1,0-2,0 подекуди 3,0 жилих кол./га з чисельністю 9-15 жилих нір/га. На посівах озимого ріпаку заселеність склала 20% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідника ‒ 1,0-2,0 подекуди 3,0 жилих кол./га з чисельністю 9-15 жилих нір/га переважно на крайових смугах. На багаторічних травах заселеність гризунами становила 74% обстежених площ, середня чисельність шкідника – 1,7 жилих кол./га, максимально – 3 жилих кол./га з чисельністю жилих нір на одну колонію – 5-20 штук. На неугіддях заселеність становила 50% обстежених площ, середня чисельність шкідника – 2,5 жилих кол./га, максимально – 4 жилих кол./га з чисельністю жилих нір на одну колонію – 5-25 штук.
27.03.2025
Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин в господарствах Херсонської області станом на 27.03.2025
Озима пшениця – кущіння. Посіви знаходились у доброму та задовільному стані.
Озимий ріпак – утворення листової розетки. Стан посівів задовільний та добрий.
Плодові дерева: абрикос – цвітіння, вишня, черешня – розпускання бруньок; груша, слива, яблуня – набухання та розпускання бруньок.
Деревні культури: бузок – розгортання 1-х листків.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погодні умови третьої декади березня характеризувалися коливаннями температури повітря з незначними опадами у вигляді дощу та вранішніми туманами.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні декади до 17-20℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до 1-3℃ тепла.
Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 37-42℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 1-3℃ тепла.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 9℃ тепла.
Агрометеорологічні умови протягом звітного періоду складались сприятливо для весняного розвитку озимих культур.
На посівах озимих зернових продовжується живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Заселено 7% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,3 екз./м², максимально – 1 екз./м. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 40%, ІІІ – 60%. Живлення фітофага з надпороговою чисельністю не виявлено.
Гусеницями озимої совки заселено 11% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2 екз./м. За віковим складом гусениці V віку становлять 30%, VІ – 70%.
На посівах озимих зернових культур зберігається інфекційний запас збудників грибкових хвороб, а похолодання та волога погода в середині березня сприяли незначному збільшенню відсотка уражених площ та рослин хворобами.
Так, борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 17% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, максимально 3% рослин, розвиток хвороби – 0,5%; кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці в перезволожених низинах полів, уражено 0,3% рослин.
На посівах озимого ріпаку виявлено: імаго ріпакового прихованохоботника на 30% обстежених площ за середньої чисельності 0,1 екз./м², максимально ‒ 1 екз./м²; капустяним стебловим прихованохоботником заселено 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально ‒ 1 екз./м².
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 10% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально ‒ 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.
Станом на 27 березня чисельність мишоподібних гризунів на обстежуваних посівах озимих зернових становила 13% заселених площ, де нараховується 1,0-2,0 подекуди 3,0 жилих кол./га з чисельністю 9-15 жилих нір/га. На посівах озимого ріпаку заселеність склала 20% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідника ‒ 1,0-2,0 подекуди 3,0 жилих кол./га з чисельністю 9-15 жилих нір/га переважно на крайових смугах. На багаторічних травах заселеність гризунами становила 74% обстежених площ, середня чисельність шкідника – 1,7 жилих кол./га, максимально – 3 жилих кол./га з чисельністю жилих нір на одну колонію – 5-20 штук. На неугіддях заселеність становила 50% обстежених площ, середня чисельність шкідника – 2,5 жилих кол./га, максимально – 4 жилих кол./га з чисельністю жилих нір на одну колонію – 5-25 штук.