Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує, що в останні роки внаслідок зміни погодно кліматичних умов відчутної шкоди виноградним насадженням завдають хвороби, які в різному ступені пригнічують розвиток виноградних кущів і знижують урожай. Особливо це стосується приватного сектору, де не проводилися захисні заходи, або проводилися не належним чином. Серед хвороб найбільшу загрозу представляють мільдью, оїдіум, сіра гниль, які в різні роки мають масовий розвиток. А останнім часом прогресують альтернаріоз, антракноз.
Мілдью (несправжня борошниста роса) – є найбільш небезпечною і найпоширенішою хворобою винограду. Нею уражуються всі зелені частини рослини: пагони, грона, листя, вусики, суцвіття. Характеризується появою блідо-зелених або жовтуватих маслянистих плям на листках. У вологу погоду на ураженій тканині з нижньої частини з’являється білий наліт. Пізніше плями стають червонувато-бурими, уражена тканина некротизується, після чого ягоди і листя винограду опадають, не виключено й всихання грон і суцвіть рослини. Розвитку хвороби сприяють волога погода, роса, тумани та перепади температури повітря (11–30 °С). За сезон може розвиватися до 16 генерацій збудника хвороби.
Оїдіум (борошниста роса) – поряд з несправжньою борошнистою росою збудник справжньої борошнистої роси, що також зветься оїдіумом, завдає найбільшої шкоди виноградарству. Хвороба проявляється у роки зі спекотним літом. Гриб уражує всі зелені частини рослини. На листі спочатку з’являються дрібні світлі плями, які поступово покриваються попелясто-сірим борошнистим нальотом. На пагонах формуються темно-коричневі розпливчасті плями, які після здерев’яніння набувають червонувато-коричневих чітких контурів. Під час ураження зелених ягід на їх поверхні з’являються коричневі дрібні плями з борошнистим нальотом, ягоди припиняють ріст і розвиток, темнішають, твердіють та засихають, а у вологу погоду — загнивають. У спекотну погоду уражені рослини мають запах гнилої риби. Розвитку хвороби сприяє чергування засушливих і вологих періодів (температура 5–40 °С, вологість повітря 25–100 %). У краплинній волозі конідії не проростають. Погано вентильовані місця розташування винограду особливо схильні до ураження.
Протягом останніх десятиріч середні показники чисельності основних комах-шкідників зросли удвічі й продовжують зростати з року в рік, насамперед це гронова листовійка та різні види кліщів (родин Tetranychidae та Eriophyidae). Через зміни клімату, які характеризуються стійкою тепловою аномалією, на винограді зросла кількість сисних шкідників, зокрема трипсів (родина Thripidae) та цикад (родина Cicadellidae). Останнім часом знову набуває поширення філоксера, пошкодження листкового апарату якою спостерігається не лише на американських, а й на європейських сортах винограду.
Зараз насадження винограду знаходяться у фазі відокремлення суцвіть (перед цвітінням). У зв’язку з щорічним масовим розвитком оїдіуму і мільдью, з цього періоду починається комплексний захист від цих хвороб. Пріоритетне завдання для захисту винограднику в цей період — це перш за все профілактична обробка проти мілдью, щоб запобігти первинному зараженню за умов наявності джерел інфекції. У цей період за результатами моніторингу популяції гронової листовійки за потреби проводять обробку проти гусениць I покоління. Захист потрібен, якщо кількість відловлених самців на одну пастку за добу в період масового льоту перевищує 20 екз. Після проведення подальшого моніторингу чисельності шкідника і в разі потреби обробку інсектицидами повторюють через 10–12 днів. Ці обробки будуть ефективні і проти трипсів. У подальшому моніторинг популяції гронової листовійки та обліки пошкоджень суцвіть і грон винограду проводять протягом усього сезону.
За рекомендаціями фахівців обробки в цей період проводять з використанням фунгіцидів контактної дії, таких як Полірам ДФ (2,5 кг/га) або Делан (0,5–1 кг/га) з додаванням фунгіцидів проти оїдіуму, переважно групи триазолів, або використати фунгіцид Шавіт (2 кг/га). Також використовують контактні препарати на основі міді. Окрім того, обробки на цьому етапі забезпечують також надійний захист винограду від сірої гнилі, чорної плямистості та антракнозу.
Високу технічну ефективність щодо обмеження чисельності гусениць гронової листовійки має така схема: до відкладання яєць — застосувати Люфокс (1 л/га), Матч (1 л/га) або Номолт (0,5 л/га), потім через 10–12 днів після відродження гусениць — Карате Зеон (0,15–0,2 л/га), Сумі-альфа (0,4– 0,6 л/га), Балазо (0,2–0,3 л/га), Нупрід (0,2 л/га), Цезар (0,2 л/га), Енжіо (0,18 л/га) та ін. Осередки заселення кліщами (8-10 і більше екз. на листок) обробляють рекомендованими до цвітіння інсекто-акарицидними препаратами.
Для захисту винограду від хвороб та шкідників у приватному секторі необхідно застосовувати препарати, дозволені для роздрібного продажу населення, згідно «Переліку…».
Необхідно проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану багаторічних насаджень, на виявлення шкідників та хвороб для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою зменшення негативної дії їх дії на майбутній урожай.
23.05.2023
Захист виноградних насаджень перед цвітінням
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує, що в останні роки внаслідок зміни погодно кліматичних умов відчутної шкоди виноградним насадженням завдають хвороби, які в різному ступені пригнічують розвиток виноградних кущів і знижують урожай. Особливо це стосується приватного сектору, де не проводилися захисні заходи, або проводилися не належним чином. Серед хвороб найбільшу загрозу представляють мільдью, оїдіум, сіра гниль, які в різні роки мають масовий розвиток. А останнім часом прогресують альтернаріоз, антракноз.
Мілдью (несправжня борошниста роса) – є найбільш небезпечною і найпоширенішою хворобою винограду. Нею уражуються всі зелені частини рослини: пагони, грона, листя, вусики, суцвіття. Характеризується появою блідо-зелених або жовтуватих маслянистих плям на листках. У вологу погоду на ураженій тканині з нижньої частини з’являється білий наліт. Пізніше плями стають червонувато-бурими, уражена тканина некротизується, після чого ягоди і листя винограду опадають, не виключено й всихання грон і суцвіть рослини. Розвитку хвороби сприяють волога погода, роса, тумани та перепади температури повітря (11–30 °С). За сезон може розвиватися до 16 генерацій збудника хвороби.
Оїдіум (борошниста роса) – поряд з несправжньою борошнистою росою збудник справжньої борошнистої роси, що також зветься оїдіумом, завдає найбільшої шкоди виноградарству. Хвороба проявляється у роки зі спекотним літом. Гриб уражує всі зелені частини рослини. На листі спочатку з’являються дрібні світлі плями, які поступово покриваються попелясто-сірим борошнистим нальотом. На пагонах формуються темно-коричневі розпливчасті плями, які після здерев’яніння набувають червонувато-коричневих чітких контурів. Під час ураження зелених ягід на їх поверхні з’являються коричневі дрібні плями з борошнистим нальотом, ягоди припиняють ріст і розвиток, темнішають, твердіють та засихають, а у вологу погоду — загнивають. У спекотну погоду уражені рослини мають запах гнилої риби. Розвитку хвороби сприяє чергування засушливих і вологих періодів (температура 5–40 °С, вологість повітря 25–100 %). У краплинній волозі конідії не проростають. Погано вентильовані місця розташування винограду особливо схильні до ураження.
Протягом останніх десятиріч середні показники чисельності основних комах-шкідників зросли удвічі й продовжують зростати з року в рік, насамперед це гронова листовійка та різні види кліщів (родин Tetranychidae та Eriophyidae). Через зміни клімату, які характеризуються стійкою тепловою аномалією, на винограді зросла кількість сисних шкідників, зокрема трипсів (родина Thripidae) та цикад (родина Cicadellidae). Останнім часом знову набуває поширення філоксера, пошкодження листкового апарату якою спостерігається не лише на американських, а й на європейських сортах винограду.
Зараз насадження винограду знаходяться у фазі відокремлення суцвіть (перед цвітінням). У зв’язку з щорічним масовим розвитком оїдіуму і мільдью, з цього періоду починається комплексний захист від цих хвороб. Пріоритетне завдання для захисту винограднику в цей період — це перш за все профілактична обробка проти мілдью, щоб запобігти первинному зараженню за умов наявності джерел інфекції. У цей період за результатами моніторингу популяції гронової листовійки за потреби проводять обробку проти гусениць I покоління. Захист потрібен, якщо кількість відловлених самців на одну пастку за добу в період масового льоту перевищує 20 екз. Після проведення подальшого моніторингу чисельності шкідника і в разі потреби обробку інсектицидами повторюють через 10–12 днів. Ці обробки будуть ефективні і проти трипсів. У подальшому моніторинг популяції гронової листовійки та обліки пошкоджень суцвіть і грон винограду проводять протягом усього сезону.
За рекомендаціями фахівців обробки в цей період проводять з використанням фунгіцидів контактної дії, таких як Полірам ДФ (2,5 кг/га) або Делан (0,5–1 кг/га) з додаванням фунгіцидів проти оїдіуму, переважно групи триазолів, або використати фунгіцид Шавіт (2 кг/га). Також використовують контактні препарати на основі міді. Окрім того, обробки на цьому етапі забезпечують також надійний захист винограду від сірої гнилі, чорної плямистості та антракнозу.
Високу технічну ефективність щодо обмеження чисельності гусениць гронової листовійки має така схема: до відкладання яєць — застосувати Люфокс (1 л/га), Матч (1 л/га) або Номолт (0,5 л/га), потім через 10–12 днів після відродження гусениць — Карате Зеон (0,15–0,2 л/га), Сумі-альфа (0,4– 0,6 л/га), Балазо (0,2–0,3 л/га), Нупрід (0,2 л/га), Цезар (0,2 л/га), Енжіо (0,18 л/га) та ін. Осередки заселення кліщами (8-10 і більше екз. на листок) обробляють рекомендованими до цвітіння інсекто-акарицидними препаратами.
Для захисту винограду від хвороб та шкідників у приватному секторі необхідно застосовувати препарати, дозволені для роздрібного продажу населення, згідно «Переліку…».
Необхідно проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану багаторічних насаджень, на виявлення шкідників та хвороб для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою зменшення негативної дії їх дії на майбутній урожай.