Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області нагадує, що з 2 жовтня введені в дію зміни до Закону України «Про рекламу»

З 02.10.2023 р. набрав чинності Закон України від 30.05.2023 р. № 3136-IX, який, зокрема, вніс зміни до Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 р.  270/96-ВР (далі – Закон № 270).

Зміни, зокрема, стосуються визначення поняття «реклама», сфери застосування Закону України «Про рекламу», спільного регулювання та саморегулювання у сфері реклами, вимог до мови реклами, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами, загальних та особливих вимог до реклами, механізмів контролю за її змістом та порядком розповсюдження тощо.

Деякі важливі зміни: 

  • змінилося визначення реклами: інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;
  • введено термін «продакт-плейсмент»: форма розповсюдження реклами, яка полягає у включенні за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об’єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, включаючи фільми, або користувацького контенту;
  • встановлено вимоги до реклами на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації;
  • встановлено вимоги до електронних комунікацій, зокрема заборонено розповсюдження реклами у формі спаму, у т. ч. здійснення масових дзвінків з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у т. ч. в електронній формі; 
  • введено додаткові обмеження та заборони стосовно реклами алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, та реклами тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються;
  • вдосконалено механізм контролю за порядком розповсюдження та змістом реклами.

Ці зміни націлені на створення справедливого та етичного ринку реклами в Україні, враховуючи нові реалії та технології. Вони є важливими для вступу України до ЄС.

До відома! Для цілей цього Закону реклама вважається такою, що розповсюджується та споживається на території України, за сукупності таких обставин (ч. п’ята ст. 2 Закону № 270):

1) розповсюджувачем реклами не обмежено доступ до неї з території України;

2) рекламовані товари пропонуються до продажу особам, які перебувають на території України.

При оцінці зазначених у цій частині обставин орган державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, має встановити відповідність трьом або більше таким ознакам:

  • зміст реклами призначений повністю або переважно для осіб, які перебувають на території України;
  • реклама здійснюється державною мовою; 
  • продавець рекламованого товару чи рекламодавець має в Україні зареєстроване місцезнаходження, постійне або тимчасове представництво, офіс, філію, складське або торговельне приміщення;
  • доступна послуга з доставки товару в Україну або по Україні, яка пропонується продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем;
  • доступна послуга з сервісного обслуговування або супутні послуги щодо рекламованого товару, які пропонуються продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем;
  • іншим ознакам, встановленим законодавством для визначення місцезнаходження отримувача електронних послуг.

При цьому, положення ч. п’ятої ст. 2 цього Закону не застосовуються до реклами, яка розповсюджується офіційними мовами ЄС юрособою, яка має місцезнаходження в одній чи кількох державах – членах ЄС.