Вода є одним з найважливіших елементів довкілля. Вода для людини має фізіологічне, санітарно-гігієнічне, виробниче та епідеміологічне значення. Вживання недоброякісної води може призводити до порушення санітарного режиму підприємств, випуску неякісної продукції, а також бути причиною виникнення інфекційних захворювань, харчових отруєнь, гельмінтозів тощо.
Фізіологічне значення води для людини полягає в тому, що вона входить до складу всіх біологічних тканин. Фізіологічна потреба людини в питній воді складає близько 2,5-3 л на добу. У звичайних умовах кількість випитої рідини становить 1-1,5 л/добу, додатково з продуктами харчування надходить 1-1,2 л води, а також у результаті окислення харчових речовин в організмі утворюється до 0,5 л води. Організм людини погано переносить зневоднення: втрата 10% води призводить до порушення обміну речовин, а втрата 20-22% призводить до смерті.
Вода є основним показником санітарного благополуччя населення. Велика кількість води необхідна людині для задоволення господарсько-питних потреб: для холодного і гарячого водопостачання, пиття, приготування їжі, миття посуду, вологого прибирання, прання, каналізації, поливання вулиць тощо.
Основні захворювання, що виникають при споживанні недоброякісної води:
- кишкові інфекції бактеріальної природи – холера, черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, різні ентерити і ентероколіти;
- вірусні захворювання – інфекційний гепатит, викликаний вірусом типу А (хвороба Боткіна), поліомієліт, аденовірусні і ентеровірусні інфекції;
- бактеріальні зоонозні інфекції – туляремія, бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка;
- протозойні іфекції(захворювання, викликані найпростішими) – лямбліоз, дизентерійна амеба;
- гельмінтози – викликані геогельмінтами, що розвиваються без участі проміжного хазяїна (аскаридоз, анкілостомоз, стронгілоїдоз), і біогельмінтами, які проходять личинкові стадії розвитку в проміжних господарів – домашніх тварин, молюсках, ракоподібних і риб (бичачий ціп’як, свинячий ціп’як, опісторхоз тощо);
- захворювання, зумовлені хімічним складом води (високою чи низькою твердістю, високим вмістом речовин азотного походження, неадекватною кількістю мікроелементів, вмістом токсичних хімічних речовин).
Доброякісна вода є показником високого санітарного благополуччя і життєвого рівня населення, яке забезпечене централізованим водопостачанням. Показники якості питної води повинні відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженим наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400.
Відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10, питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Без жодного перебільшення можна сказати, що високоякісна вода, що відповідає санітарно-гігієнічним і епідеміологічним вимогам, є одним з неодмінних умов збереження здоров’я людей. Але щоб вона приносила користь, її необхідно очистити від всяких шкідливих домішок і доставити чистою людині.
06.03.2024
Вода є одним з найважливіших елементів довкілля
Вода є одним з найважливіших елементів довкілля. Вода для людини має фізіологічне, санітарно-гігієнічне, виробниче та епідеміологічне значення. Вживання недоброякісної води може призводити до порушення санітарного режиму підприємств, випуску неякісної продукції, а також бути причиною виникнення інфекційних захворювань, харчових отруєнь, гельмінтозів тощо.
Фізіологічне значення води для людини полягає в тому, що вона входить до складу всіх біологічних тканин. Фізіологічна потреба людини в питній воді складає близько 2,5-3 л на добу. У звичайних умовах кількість випитої рідини становить 1-1,5 л/добу, додатково з продуктами харчування надходить 1-1,2 л води, а також у результаті окислення харчових речовин в організмі утворюється до 0,5 л води. Організм людини погано переносить зневоднення: втрата 10% води призводить до порушення обміну речовин, а втрата 20-22% призводить до смерті.
Вода є основним показником санітарного благополуччя населення. Велика кількість води необхідна людині для задоволення господарсько-питних потреб: для холодного і гарячого водопостачання, пиття, приготування їжі, миття посуду, вологого прибирання, прання, каналізації, поливання вулиць тощо.
Основні захворювання, що виникають при споживанні недоброякісної води:
Доброякісна вода є показником високого санітарного благополуччя і життєвого рівня населення, яке забезпечене централізованим водопостачанням. Показники якості питної води повинні відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженим наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400.
Відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10, питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Без жодного перебільшення можна сказати, що високоякісна вода, що відповідає санітарно-гігієнічним і епідеміологічним вимогам, є одним з неодмінних умов збереження здоров’я людей. Але щоб вона приносила користь, її необхідно очистити від всяких шкідливих домішок і доставити чистою людині.