Саранові – одні з найбільш небезпечних багатоїдних шкідників, здатних за короткий час завдати значної шкоди або навіть повністю знищити посіви зернових, просапних, овочевих та кормових культур. Це призводить до суттєвих економічних втрат. Масове розмноження і міграції саранових зумовлені поєднанням природних і антропогенних чинників.
Через наслідки повномасштабного вторгнення, на Херсонщині залишається багато покинутих і не розмінованих земель. За умов доброї перезимівлі та сприятливих гідротермічних факторів (у період відродження личинок – перша половина травня) у наступному році зберігається велика ймовірність підвищення чисельності цього небезпечного шкідника.
Для недопущення масового розвитку та поширення саранових необхідно застосовувати комплексний підхід, що поєднує агротехнічні, організаційно-господарські та винищувальні заходи.
У першу чергу, для правильного планування робіт і ефективної боротьби з сарановими навесні (квітень) проводять контрольні обстеження угідь для оцінки стану яєць у ворочках і встановлення строків виплодження личинок. Регулярно, починаючи з другої декади травня проводять обстеження на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг тощо з визначенням рівня заселеності площ та чисельності личинок. Обстеження необхідно проводити рано вранці або пізно ввечері, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою.
Агротехнічні заходи. Враховуючи, що більшість саранових живе і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання (занедбані землі, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Важливу роль відіграє використання науково обґрунтованих сівозмін, своєчасне проведення агротехнічних та комплексу інших заходів, направлених на покращення стану пасовищ.
Хімічні заходи. Обприскування проводять за чисельності личинок італійського пруса 2-5 екз./м2, нестадних саранових – 10-15 екз./м2. Захист посівів розпочинають за масової появи личинок першого віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення сарани. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. Осередки підвищеної чисельності слід локалізувати дозволеними інсектицидами відповідно до «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» які застосовуються лише у разі перевищення економічного порогу шкодо чинності шкідника та використовуються з дотриманням норм і строків внесення для мінімізації впливу на навколишнє середовище.
Наголошуємо, важливим елементом контролю популяції саранових є постійний моніторинг чисельності шкідника, регулярні обстеження посівів, виявлення осередків їх скупчення. Профілактика, контроль полів, раннє виявлення та комплексний підхід, що поєднує агротехнічні, організаційно-господарські та за потреби винищувальні заходи, запорука збереження врожаю та стабільності аграрного виробництва.
04.11.2025
Саранові – небезпечні шкідники: як запобігти масовому розвитку та поширенню
Саранові – одні з найбільш небезпечних багатоїдних шкідників, здатних за короткий час завдати значної шкоди або навіть повністю знищити посіви зернових, просапних, овочевих та кормових культур. Це призводить до суттєвих економічних втрат. Масове розмноження і міграції саранових зумовлені поєднанням природних і антропогенних чинників.
Через наслідки повномасштабного вторгнення, на Херсонщині залишається багато покинутих і не розмінованих земель. За умов доброї перезимівлі та сприятливих гідротермічних факторів (у період відродження личинок – перша половина травня) у наступному році зберігається велика ймовірність підвищення чисельності цього небезпечного шкідника.
Для недопущення масового розвитку та поширення саранових необхідно застосовувати комплексний підхід, що поєднує агротехнічні, організаційно-господарські та винищувальні заходи.
У першу чергу, для правильного планування робіт і ефективної боротьби з сарановими навесні (квітень) проводять контрольні обстеження угідь для оцінки стану яєць у ворочках і встановлення строків виплодження личинок. Регулярно, починаючи з другої декади травня проводять обстеження на занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг тощо з визначенням рівня заселеності площ та чисельності личинок. Обстеження необхідно проводити рано вранці або пізно ввечері, коли саранові перебувають на рослинах у стані відносного спокою.
Агротехнічні заходи. Враховуючи, що більшість саранових живе і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання (занедбані землі, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Важливу роль відіграє використання науково обґрунтованих сівозмін, своєчасне проведення агротехнічних та комплексу інших заходів, направлених на покращення стану пасовищ.
Хімічні заходи. Обприскування проводять за чисельності личинок італійського пруса 2-5 екз./м2, нестадних саранових – 10-15 екз./м2. Захист посівів розпочинають за масової появи личинок першого віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків, до окрилення сарани. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. Осередки підвищеної чисельності слід локалізувати дозволеними інсектицидами відповідно до «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» які застосовуються лише у разі перевищення економічного порогу шкодо чинності шкідника та використовуються з дотриманням норм і строків внесення для мінімізації впливу на навколишнє середовище.
Наголошуємо, важливим елементом контролю популяції саранових є постійний моніторинг чисельності шкідника, регулярні обстеження посівів, виявлення осередків їх скупчення. Профілактика, контроль полів, раннє виявлення та комплексний підхід, що поєднує агротехнічні, організаційно-господарські та за потреби винищувальні заходи, запорука збереження врожаю та стабільності аграрного виробництва.