Восени 2021 року склалися оптимальні умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів. Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.
До гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. Гризуни живляться рослинною їжею, швидко розмножуються багато разів на рік, мають велику чисельність малят в одному приплоді. Вони є переносниками небезпечних для людей та свійських тварин хвороб.
Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35 % від своєї маси, тоді як корова з’їдає лучної трави менше 5 % від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави.
Винищувальні заходи включають в себе три основні методи: хімічний (заснований на застосуванні отруєних принад і газоподібних речовин), фізичний (використання механічних знарядь лову і знищення), біологічний. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, та ріпаку не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини знищують гризунів на попереднику і на прилеглих угіддях. У зниженні чисельності гризунів важливу роль відіграють запобіжні заходи: збирання врожаю без втрат, вчасна і якісна зяблева оранка. Крім того, восени відбувається масова міграція гризунів у склади готової продукції. Міграція гризунів на посіви озимих продовжується. Існує висока ймовірність того, що в подальшому щільність мишоподібних гризунів зростатиме. Тому необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.
На початку жовтня поточного року шкідники заселили від 2 % до 5 % площ озимих зернових за чисельності від поодиноких нір до 1 колонії/га (2-3 жилих нори/колонії). У багаторічних травах їх чисельність від 1 до 3 колоній /га. Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей – лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка, що позбавить гризунів корму та надійного сховища.
Ефективним у боротьбі з гризунами є застосування родентицидів. Восени захист посівів озимини, багаторічних трав від мишоподібних гризунів проводять за наявності 3-5 жилих колоній/гектар. Винищувальні заходи захисту включають застосування отрутохімікатів та бактеріальних препаратів. Принади виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів тощо. Високоефективним є розкладання в жилі нори отруєних зернових принад із наступним притоптуванням їх. Бактеріальні препарати застосовують у зернових принадах. Хімічні обробки треба проводити відповідно до економічних порогів шкодочинності, суворо дотримуючись техніки безпеки. Регулярні обстеження та вчасний захист дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану й посприяють успішній перезимівлі культур.
Звертаємо вашу увагу на те, що згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.07.2021 року №592 «Про заборону застосування на території Херсонської області в межах 40-кілометрової зони Біосферного заповідника «Асканія –Нова» ім.Ф.У. Фальц-Фейна НААН України родентицидів з діючою речовиною бродіфакум».
06.10.2021
Мишоподібні гризуни: ефективні методи у боротьбі з гризунами
Восени 2021 року склалися оптимальні умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів. Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.
До гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. Гризуни живляться рослинною їжею, швидко розмножуються багато разів на рік, мають велику чисельність малят в одному приплоді. Вони є переносниками небезпечних для людей та свійських тварин хвороб.
Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35 % від своєї маси, тоді як корова з’їдає лучної трави менше 5 % від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави.
Винищувальні заходи включають в себе три основні методи: хімічний (заснований на застосуванні отруєних принад і газоподібних речовин), фізичний (використання механічних знарядь лову і знищення), біологічний. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, та ріпаку не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини знищують гризунів на попереднику і на прилеглих угіддях. У зниженні чисельності гризунів важливу роль відіграють запобіжні заходи: збирання врожаю без втрат, вчасна і якісна зяблева оранка. Крім того, восени відбувається масова міграція гризунів у склади готової продукції. Міграція гризунів на посіви озимих продовжується. Існує висока ймовірність того, що в подальшому щільність мишоподібних гризунів зростатиме. Тому необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.
На початку жовтня поточного року шкідники заселили від 2 % до 5 % площ озимих зернових за чисельності від поодиноких нір до 1 колонії/га (2-3 жилих нори/колонії). У багаторічних травах їх чисельність від 1 до 3 колоній /га. Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей – лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка, що позбавить гризунів корму та надійного сховища.
Ефективним у боротьбі з гризунами є застосування родентицидів. Восени захист посівів озимини, багаторічних трав від мишоподібних гризунів проводять за наявності 3-5 жилих колоній/гектар. Винищувальні заходи захисту включають застосування отрутохімікатів та бактеріальних препаратів. Принади виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів тощо. Високоефективним є розкладання в жилі нори отруєних зернових принад із наступним притоптуванням їх. Бактеріальні препарати застосовують у зернових принадах. Хімічні обробки треба проводити відповідно до економічних порогів шкодочинності, суворо дотримуючись техніки безпеки. Регулярні обстеження та вчасний захист дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану й посприяють успішній перезимівлі культур.
Звертаємо вашу увагу на те, що згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.07.2021 року №592 «Про заборону застосування на території Херсонської області в межах 40-кілометрової зони Біосферного заповідника «Асканія –Нова» ім.Ф.У. Фальц-Фейна НААН України родентицидів з діючою речовиною бродіфакум».