Збереження запасів зерна від шкідливих організмів є надзвичайно важливим резервом збільшення його виробництва. За даними НААНУ в Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів – 34%, комах – 60% (жуків – 51, метеликів – 9), мишоподібних – 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни. Шкідники запасів – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зерна і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості.
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, відмерлими особинами, шкірками від линянь. Погризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі й канцерогенні речовини. Ці гриби спричиняють отруєння людей і тварин, знижують посівні якості насіння. Тому не можна використовувати зіпсоване зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно з якого не буде доброго хліба.
Великої шкоди завдають комірні шкідники і на насіннєвий матеріал, знижуючи його кондиційні показники. Пошкоджене насіння значно втрачає свої посівні якості – енергію проростання, схожість.
Підготовка зерна та зерносховищ до зберігання – це вчасне збирання врожаю за оптимальної вологості, очищення його від насіння й решток бур’янів, нестиглих зерен та інших домішок, сортування й просушування. Особливу увагу слід приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття, очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники – підлога, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, щілини, тара, інвентар, обладнання), а також територію біля складських приміщень. Зібране сміття вивезти й знищити. Приміщення складів провітрити, просушити, побілити розчином хлорного вапна та провести дезінфекцію. Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами – це одночасно профілактичний і винищувальний захід. Дезінфекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою фумігації та аерозольною обробкою. Обробляти склади перед засипанням зерна, коли шкідники перебувають в активному стані. Завантажувати склади можна після провітрювання по закінченні експозиції.
Температурний режим істотно впливає на життєдіяльність шкідників запасів. Вони проявляють активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває у межах 18–32 С. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності шкідників і вони поступово гинуть. Охолодження зерна можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Для цього достатньо температуру зернової маси довести до 8…10°С. При температурі 5…6°С, термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання.

Хімічна фумігація зерна – знешкодження шкідників запасів у приміщеннях за допомогою отруйних речовин у вигляді пари або газів.
Для фумігації використовують фуміганти у вигляді таблеток, пластин (стрічок), порошку. Фумігант вводять у зерно за допомогою спеціальних дозаторів. Активна речовина (фосфід алюмінію або магнію) введеного у зернову масу чи розкладеного у приміщенні препарату реагує з вологою, виділяючи таким чином токсичний для шкідників фосфористий водень діючи на них через дихальні органи та поверхневий покрив. Натомість у зерні залишаються нейтральна речовина – гідроокис алюмінію або магнію – і частково не розкладений залишок фосфіду. Тривалість фумігації залежить від температури: за 5…10°С – десять діб; за 21…25°С – п’ять діб. Дегазація становить не менше десяти діб.
Високий ефект фумігації досягається за умов герметизації приміщення. Фумігація проводиться із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Реалізація зерна допускається у разі залишку фосфіду не вище допустимого рівня (МДР). Нейтральні речовини у вигляді сірого порошку видаляють із зерна за допомогою сепарування чи аспірації.
18.05.2021
Збереження запасів зерна
Збереження запасів зерна від шкідливих організмів є надзвичайно важливим резервом збільшення його виробництва. За даними НААНУ в Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів – 34%, комах – 60% (жуків – 51, метеликів – 9), мишоподібних – 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни. Шкідники запасів – це справжнє лихо для зерна, що зберігається. Маючи високу потенційну здатність до розмноження, вони за тривалого зберігання зерна і сприятливих умов можуть накопичуватись у значній кількості.
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, відмерлими особинами, шкірками від линянь. Погризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяючи при цьому шкідливі й канцерогенні речовини. Ці гриби спричиняють отруєння людей і тварин, знижують посівні якості насіння. Тому не можна використовувати зіпсоване зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно з якого не буде доброго хліба.
Великої шкоди завдають комірні шкідники і на насіннєвий матеріал, знижуючи його кондиційні показники. Пошкоджене насіння значно втрачає свої посівні якості – енергію проростання, схожість.
Підготовка зерна та зерносховищ до зберігання – це вчасне збирання врожаю за оптимальної вологості, очищення його від насіння й решток бур’янів, нестиглих зерен та інших домішок, сортування й просушування. Особливу увагу слід приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття, очистити місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники – підлога, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, щілини, тара, інвентар, обладнання), а також територію біля складських приміщень. Зібране сміття вивезти й знищити. Приміщення складів провітрити, просушити, побілити розчином хлорного вапна та провести дезінфекцію. Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами – це одночасно профілактичний і винищувальний захід. Дезінфекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою фумігації та аерозольною обробкою. Обробляти склади перед засипанням зерна, коли шкідники перебувають в активному стані. Завантажувати склади можна після провітрювання по закінченні експозиції.
Температурний режим істотно впливає на життєдіяльність шкідників запасів. Вони проявляють активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває у межах 18–32 С. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності шкідників і вони поступово гинуть. Охолодження зерна можна застосовувати як профілактично, так і з метою пригнічення життєдіяльності більшості шкідників. Для цього достатньо температуру зернової маси довести до 8…10°С. При температурі 5…6°С, термін надійності зберігання збільшується втричі. Охолодження виконують в холодну суху погоду за допомогою провітрювання чи активного вентилювання.
Хімічна фумігація зерна – знешкодження шкідників запасів у приміщеннях за допомогою отруйних речовин у вигляді пари або газів.
Для фумігації використовують фуміганти у вигляді таблеток, пластин (стрічок), порошку. Фумігант вводять у зерно за допомогою спеціальних дозаторів. Активна речовина (фосфід алюмінію або магнію) введеного у зернову масу чи розкладеного у приміщенні препарату реагує з вологою, виділяючи таким чином токсичний для шкідників фосфористий водень діючи на них через дихальні органи та поверхневий покрив. Натомість у зерні залишаються нейтральна речовина – гідроокис алюмінію або магнію – і частково не розкладений залишок фосфіду. Тривалість фумігації залежить від температури: за 5…10°С – десять діб; за 21…25°С – п’ять діб. Дегазація становить не менше десяти діб.
Високий ефект фумігації досягається за умов герметизації приміщення. Фумігація проводиться із залученням тільки спеціальних загонів, які мають дозвіл і відповідне обладнання. Реалізація зерна допускається у разі залишку фосфіду не вище допустимого рівня (МДР). Нейтральні речовини у вигляді сірого порошку видаляють із зерна за допомогою сепарування чи аспірації.