Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту, що призводить до загибелі птиці.
Пташиний грип як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, насамперед, водоплавних птахів. Сприйнятливі до цього захворювання кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.
Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С – кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. Залежно від субстрату, в якому знаходиться вірус, він інактивується при температурі 56 °С за 1–3 год., при 60 °С за 10–30 хв., при 70 °С за 2–5 хв. На інфікованому пір’ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У леофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2–3 років.
Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.
Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, перенесення через транспортні засоби та недотримання правил утримання птиці.
Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Оскільки основним резервуаром грипу є перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.
Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний. У період гострого перебігу хвороби у птахів-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, при кашлі і чханні.
Зараження відбувається через прямий контакт: у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Можливе зараження через повітря.
Інкубаційний період складає 1–4 дня. Високопатогенні штами грипу, на відміну від низькопатогенних, які зазвичай протікають безсимптомно або в легкій клінічній формі, викликають у сприйнятливої птиці гостру форму хвороби. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.
Гостра форма грипу супроводжується різноманітними клінічними проявами системної інфекції з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливість, зниження апетиту, кашель, хрип, чхання, рясна сльозотеча, діарея, тремор, порушення координації рухів, ціаноз непокритих пір’ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряк голови, скуйовдження пір’яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%.
На сьогодні лікування високопатогенного пташиного грипу ще не розроблено.
Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Тому для профілактики захворювання птиці її власникам необхідно:
-здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
-здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
-інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;
-на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
-дотримуватися режиму закритого типу (не допускати вигул (виход) домашньої птиці за межі дворової території);
-утримувати різні види птахів окремо;
-виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими птахами, особливо водоплавними і синантропними;
-не допускати сторонніх осіб у місця утримання домашньої птиці;
-проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
-забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
-проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;
-проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
-дотримуватися правил особистої гігієни під час догляду за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках тощо).
04.09.2019
Грип птиці
Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту, що призводить до загибелі птиці.
Пташиний грип як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, насамперед, водоплавних птахів. Сприйнятливі до цього захворювання кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.
Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С – кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. Залежно від субстрату, в якому знаходиться вірус, він інактивується при температурі 56 °С за 1–3 год., при 60 °С за 10–30 хв., при 70 °С за 2–5 хв. На інфікованому пір’ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У леофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2–3 років.
Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.
Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, перенесення через транспортні засоби та недотримання правил утримання птиці.
Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Оскільки основним резервуаром грипу є перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.
Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний. У період гострого перебігу хвороби у птахів-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, при кашлі і чханні.
Зараження відбувається через прямий контакт: у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Можливе зараження через повітря.
Інкубаційний період складає 1–4 дня. Високопатогенні штами грипу, на відміну від низькопатогенних, які зазвичай протікають безсимптомно або в легкій клінічній формі, викликають у сприйнятливої птиці гостру форму хвороби. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.
Гостра форма грипу супроводжується різноманітними клінічними проявами системної інфекції з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливість, зниження апетиту, кашель, хрип, чхання, рясна сльозотеча, діарея, тремор, порушення координації рухів, ціаноз непокритих пір’ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряк голови, скуйовдження пір’яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%.
На сьогодні лікування високопатогенного пташиного грипу ще не розроблено.
Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Тому для профілактики захворювання птиці її власникам необхідно:
-здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
-здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
-інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;
-на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
-дотримуватися режиму закритого типу (не допускати вигул (виход) домашньої птиці за межі дворової території);
-утримувати різні види птахів окремо;
-виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими птахами, особливо водоплавними і синантропними;
-не допускати сторонніх осіб у місця утримання домашньої птиці;
-проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
-забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
-проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;
-проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
-дотримуватися правил особистої гігієни під час догляду за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках тощо).