Це досить небезпечне захворювання, яке приносить величезну шкоду деревам. Можлива складність його лікування полягає в тому, що більша частина інфекційних захворювань у рослин викликається грибками; а ця хвороба, як уже можна зрозуміти з назви, викликається бактеріями. У нашому випадку збудник – бактерія Erwinia amylovora.
Бактеріальній опік виникає внаслідок появи та розповсюдження бактерії, яка негативно впливає на продуктивність плодового дерева. Перші ознаки хвороби можна помітити на початку літа. На дереві з’являються темні листочки, які згодом чорніють, скручуються та сохнуть. В разі раннього ураження всихають і гілки. Але якщо хвороба розвинулась пізніше, гілки можуть лишитися живими. Сигналом сильного ураження є потемніння деревини, яке чітко видно на зрізі гілок.
У більшості випадків дерева інфікуються ще в розсаднику і потрапляють на ділянку вже хворими. Іноді хвороба потрапляє через садовий інструмент ( лопати, сапки, секатори), її можуть розносити сисні шкідники. Хвороба може потрапити на плодові дерева через короїдів, бджіл, попелиць. Краплі дощу також переносять та поширюють інфекцію.
Характерною ознакою хвороби є виділення ексудату – рідини, яка сочиться з кори уражених гілок та плодів і згодом застигає на них янтарними та бурими краплинками.
Вперше хвороба була зафіксована в Україні в Чернівецькій та Закарпатській областях, куди потрапила разом з посадковим матеріалом. Спочатку хвороба уражує верхівки дерев. Перші ознаки хвороби проявляються навесні, коли температура повітря піднімається до +18°С. Суцвіття та листочки починають в’янути та буріти. Згодом чорніють, але не опадають, а залишаються на дереві. Молоді пагони також хворіють. Вони в’януть, верхня частина вигинається та набуває гачкоподібної форми. Така деформація є характерною саме для ервінії. Після ураження недозрілі плоди зморщуються та чорніють, але також продовжують висіти на дереві. В літній період хвороба може затихнути, але наступної весни проявиться з новою силою. Збудник зимує в ураженій рослині, а навесні інфікує квіти, поширюється по стовбуру, корі та гілках. Дерева, які хворіють на ервінію, виглядають як обпалені вогнем. До ураження схильні яблуні та груші, айва, слива, хурма та інші плодові культури.
Наслідки хвороби катастрофічні. Вилікувати хворобу практично неможливо – на ураженій садовій ділянці можуть загинути до 90% дерев. Найбільш дієвий спосіб знищити джерело інфекції – зрізати хворе дерево.
Якщо на вашій ділянці ростуть цінні сорти, можна спробувати покращити їх фізіологічний стан. Сильно уражені опіком плодові дерева знищують шляхом викорчовування та спалювання, при незначному ураженні окремих гілок опіком – проводять п’ятиразовий обробіток у період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною, у період спокою пізно восени роблять обрізку окремих гілок: молодих на відстані 20-25 см від місця ураження, старих – на відстані 10-15 см. Після обрізування на здорову деревину проводять дезінфекцію із застосуванням фунгіциду, рани замазують садовим варом та підживлюють дерева листковими та основними добривами.
23.04.2018
Бактеріальний опік – як вберегти свої сади від небезпечної хвороби
Це досить небезпечне захворювання, яке приносить величезну шкоду деревам. Можлива складність його лікування полягає в тому, що більша частина інфекційних захворювань у рослин викликається грибками; а ця хвороба, як уже можна зрозуміти з назви, викликається бактеріями. У нашому випадку збудник – бактерія Erwinia amylovora.
Бактеріальній опік виникає внаслідок появи та розповсюдження бактерії, яка негативно впливає на продуктивність плодового дерева. Перші ознаки хвороби можна помітити на початку літа. На дереві з’являються темні листочки, які згодом чорніють, скручуються та сохнуть. В разі раннього ураження всихають і гілки. Але якщо хвороба розвинулась пізніше, гілки можуть лишитися живими. Сигналом сильного ураження є потемніння деревини, яке чітко видно на зрізі гілок.
У більшості випадків дерева інфікуються ще в розсаднику і потрапляють на ділянку вже хворими. Іноді хвороба потрапляє через садовий інструмент ( лопати, сапки, секатори), її можуть розносити сисні шкідники. Хвороба може потрапити на плодові дерева через короїдів, бджіл, попелиць. Краплі дощу також переносять та поширюють інфекцію.
Характерною ознакою хвороби є виділення ексудату – рідини, яка сочиться з кори уражених гілок та плодів і згодом застигає на них янтарними та бурими краплинками.
Вперше хвороба була зафіксована в Україні в Чернівецькій та Закарпатській областях, куди потрапила разом з посадковим матеріалом. Спочатку хвороба уражує верхівки дерев. Перші ознаки хвороби проявляються навесні, коли температура повітря піднімається до +18°С. Суцвіття та листочки починають в’янути та буріти. Згодом чорніють, але не опадають, а залишаються на дереві. Молоді пагони також хворіють. Вони в’януть, верхня частина вигинається та набуває гачкоподібної форми. Така деформація є характерною саме для ервінії. Після ураження недозрілі плоди зморщуються та чорніють, але також продовжують висіти на дереві. В літній період хвороба може затихнути, але наступної весни проявиться з новою силою. Збудник зимує в ураженій рослині, а навесні інфікує квіти, поширюється по стовбуру, корі та гілках. Дерева, які хворіють на ервінію, виглядають як обпалені вогнем. До ураження схильні яблуні та груші, айва, слива, хурма та інші плодові культури.
Наслідки хвороби катастрофічні. Вилікувати хворобу практично неможливо – на ураженій садовій ділянці можуть загинути до 90% дерев. Найбільш дієвий спосіб знищити джерело інфекції – зрізати хворе дерево.
Якщо на вашій ділянці ростуть цінні сорти, можна спробувати покращити їх фізіологічний стан. Сильно уражені опіком плодові дерева знищують шляхом викорчовування та спалювання, при незначному ураженні окремих гілок опіком – проводять п’ятиразовий обробіток у період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною, у період спокою пізно восени роблять обрізку окремих гілок: молодих на відстані 20-25 см від місця ураження, старих – на відстані 10-15 см. Після обрізування на здорову деревину проводять дезінфекцію із застосуванням фунгіциду, рани замазують садовим варом та підживлюють дерева листковими та основними добривами.