У сучасному землеробстві захист сільськогосподарських культур проти бур’янів є одним із важливих елементів технології вирощування. Бур’яни створюють найбільш гостру конкуренцію культурним рослинам за поживні речовини, вологу, повітря, світло, тепло. Від негативного впливу бур’янів втрати урожаю складають 28-45%, а в багатьох випадках і більше. Максимально конкурентна здатність бур’янів посилюється за стресових умов, особливо за недостатнього вологозабезпечення та високих температур повітря. Також наявність бур’янів у посівах погіршує якість проведення всіх агротехнічних заходів, особливо збирання врожаю. Найбільш ефективний і швидкодіючий спосіб усунення небажаної рослинності в посівах сільськогосподарських культур є внесення гербіцидів.
Гербіциди — це хімічні препарати (або їх сполуки), які використовуються для боротьби з небажаною рослинністю і містять надзвичайно сильні біологічно активні речовини з різним періодом розкладу у ґрунті і навколишньому середовищі. Залишки окремих активних речовин можуть зберігатися у ґрунті впродовж декількох років, впливаючи негативно на наступні культури у сівозміні. Це явище має назву «післядія гербіцидів», а точніше «негативна післядія гербіцидів».
Виділяють такі основні групи гербіцидів:
Гербіциди ґрунтові. Дана група препаратів використовується для запобігання проростання бур’янів із насіння та застосовується, у переважаючій більшості випадків, до появи сходів культурних рослин. Деякі ґрунтові гербіциди можуть вноситись і після появи сходів культури (наприклад: Люмакс 537,5 SE, СЕ; Зенкор Ліквід SC, КС; Гезагард 500 FW, КС). Ґрунтові гербіциди характеризуються пролонгованою дією, що дозволяє їм знімати кілька хвиль бур’янів. Завдяки цьому забезпечується надійний захист сільськогосподарських культур на початкових етапах росту та розвитку, коли вони ще не здатні конкурувати із шкодочинною рослинністю. Ефективність дії препаратів значною мірою залежить від наявності ґрунтової вологи у поверхневому шарі ґрунту (0-5 см), де розміщене майже все насіння бур’янів. При нестачі вологи, а також в умовах посухи ґрунтові гербіциди необхідно заробити в ґрунт відразу після внесення. Такий агротехнічний прийом дозволяє значно знизити втрати гербіциду при вітровій ерозії чи сильному вітрі, а також перенести його на більшу глибину, де, за рахунок вищої вологості, ефективність дії препарату буде вищою. Норми витрати препаратів залежать від вмісту гумусу в ґрунті та механічного складу ґрунту. На важких ґрунтах з високим вмістом гумусу слід використовувати максимальні норми витрати, на легких ґрунтах із незначним вмістом гумусу — мінімальні. Також важливим фактором, який значно впливає на ефективність дії ґрунтових гербіцидів, є якість підготовки ґрунту.
Гербіциди суцільної дії знищують всі рослини, на які потрапляє препарат, серед них і культурні. Їх використовують до сходів культури, або при підготовці поля під посів та для десикації посівів перед збиранням урожаю (наприклад – гліфосат та його солі, дикват).
Гербіциди вибіркової (селективної) дії, або післясходові, або страхові гербіциди, здатні знищувати або пригнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рослин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються. Препарати цієї групи вносять в період вегетації, обираючи ті фази розвитку бур’янів, у які вони є найбільш чутливими до дії гербіцидів (при цьому не варто забувати, що препарати слід вносити лише у певні, строго визначені фази розвитку культурних рослин). Переважна більшість післясходових гербіцидів знищує тільки пророслі рослини і не здатна стримувати появу нових хвиль бур’янів. За механізмом дії гербіциди поділяють на контактні та системні. До гербіцидів контактної дії відносяться речовини, які вражають листя і стебла рослин при безпосередньому їх контакті з препаратом. При цьому відбувається порушення нормальних процесів життєдіяльності рослини і вона гине. Проте при використанні контактних гербіцидів часто спостерігається подальше відростання нових пагонів (контактні гербіциди найчастіше використовують для десикації).
Системні гербіциди при потраплянні на поверхню рослини проникають в її внутрішні структури та по судинній системі розносяться по всіх вегетативних та генеративних органах, викликаючи комплексне ураження всього рослинного організму. Це особливо актуально при боротьбі із багаторічними бур’янами, які мають потужну кореневу систему. Значний вплив на ефективність дії післясходових гербіцидів мають атмосферні опади та температура повітря. Оптимальними умовами вважаються температура, що не перевищує 250С та відсутність опадів на протязі 4-6 годин після обробки. Вагомою перевагою страхових гербіцидів є те, що користувач може візуально оцінити, які саме бур’яни присутні в посіві, та підібрати саме той гербіцид або їх комбінацію, яка буде найоптимальнішою в кожному конкретному випадку.
Зовсім скоро розпочнеться хімічне прополювання озимих зернових культур. Ми розпочнемо вносити так звані страхові гербіциди. Їх вносять по рослинам і бур’янам, які вегетують. Більшість цих препаратів знищує тільки пророслі рослини бур’яну і не може контролювати наступні хвилі. Тому треба витримати час до проростання якомога більшої частини бур’янів, які можуть зашкоджувати рослинам озимини. Також у період внесення цих препаратів можуть скластися несприятливі погодні умови (дощова погода), або недоцільно їх вносити внаслідок стресового стану культури (посуха, або холод). А зволікання з їх внесенням теж впливає на урожайність культури. За допомогою страхових гербіцидів можна ефективно також боротися з багаторічними бур’янами (осотом рожевим). Слід пам’ятати, що страхові гербіциди мають чітко визначені фази застосування по культурі (залежно від гербіциду), яких треба дотримуватися, щоб не викликати фітотоксичної дії.
Основні правила при внесенні страхових гербіцидів:
– Вносити препарати слід в умовлені регламентом терміни розвитку культури.
– Не вносити препарати, коли бур’яни і рослини перебувають у стресовому стані (холод або засуха).
– Дотримуватися температурного режиму внесення.
– Вибирати оптимальні, найбільш уразливі до дії гербіцидів фази розвитку бур’янів. Відомо, що 50% ефективності дії гербіциду залежить від якості препарату, а решта 50% – від того, як, коли і чим його вносять.
– Широко застосовувати бакові суміші, бо різні гербіциди мають різний спектр ефективно контрольованих бур’янів.
– Обов’язково звертати увагу на можливу післядію на наступні культури у сівозміні.
– Враховувати рівень фітотоксичного впливу на рослину. Крім того, нерегламентоване застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів, перешкоджає природному відновленню їхньої родючості.
Вченими доведено, що найшкодочиннішими для культурної рослини із загальної групи пестицидів є гербіциди. Тому обґрунтований вибір гербіциду — запорука чистих посівів та високих урожаїв. Але слід пам’ятати, що досягти максимального ефекту від використання навіть найсучасніших гербіцидів без знання біології культури та бур’янів практично неможливо.
11.03.2024
Що потрібно знати про гербіциди
У сучасному землеробстві захист сільськогосподарських культур проти бур’янів є одним із важливих елементів технології вирощування. Бур’яни створюють найбільш гостру конкуренцію культурним рослинам за поживні речовини, вологу, повітря, світло, тепло. Від негативного впливу бур’янів втрати урожаю складають 28-45%, а в багатьох випадках і більше. Максимально конкурентна здатність бур’янів посилюється за стресових умов, особливо за недостатнього вологозабезпечення та високих температур повітря. Також наявність бур’янів у посівах погіршує якість проведення всіх агротехнічних заходів, особливо збирання врожаю. Найбільш ефективний і швидкодіючий спосіб усунення небажаної рослинності в посівах сільськогосподарських культур є внесення гербіцидів.
Гербіциди — це хімічні препарати (або їх сполуки), які використовуються для боротьби з небажаною рослинністю і містять надзвичайно сильні біологічно активні речовини з різним періодом розкладу у ґрунті і навколишньому середовищі. Залишки окремих активних речовин можуть зберігатися у ґрунті впродовж декількох років, впливаючи негативно на наступні культури у сівозміні. Це явище має назву «післядія гербіцидів», а точніше «негативна післядія гербіцидів».
Виділяють такі основні групи гербіцидів:
Гербіциди ґрунтові. Дана група препаратів використовується для запобігання проростання бур’янів із насіння та застосовується, у переважаючій більшості випадків, до появи сходів культурних рослин. Деякі ґрунтові гербіциди можуть вноситись і після появи сходів культури (наприклад: Люмакс 537,5 SE, СЕ; Зенкор Ліквід SC, КС; Гезагард 500 FW, КС). Ґрунтові гербіциди характеризуються пролонгованою дією, що дозволяє їм знімати кілька хвиль бур’янів. Завдяки цьому забезпечується надійний захист сільськогосподарських культур на початкових етапах росту та розвитку, коли вони ще не здатні конкурувати із шкодочинною рослинністю. Ефективність дії препаратів значною мірою залежить від наявності ґрунтової вологи у поверхневому шарі ґрунту (0-5 см), де розміщене майже все насіння бур’янів. При нестачі вологи, а також в умовах посухи ґрунтові гербіциди необхідно заробити в ґрунт відразу після внесення. Такий агротехнічний прийом дозволяє значно знизити втрати гербіциду при вітровій ерозії чи сильному вітрі, а також перенести його на більшу глибину, де, за рахунок вищої вологості, ефективність дії препарату буде вищою. Норми витрати препаратів залежать від вмісту гумусу в ґрунті та механічного складу ґрунту. На важких ґрунтах з високим вмістом гумусу слід використовувати максимальні норми витрати, на легких ґрунтах із незначним вмістом гумусу — мінімальні. Також важливим фактором, який значно впливає на ефективність дії ґрунтових гербіцидів, є якість підготовки ґрунту.
Гербіциди суцільної дії знищують всі рослини, на які потрапляє препарат, серед них і культурні. Їх використовують до сходів культури, або при підготовці поля під посів та для десикації посівів перед збиранням урожаю (наприклад – гліфосат та його солі, дикват).
Гербіциди вибіркової (селективної) дії, або післясходові, або страхові гербіциди, здатні знищувати або пригнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рослин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються. Препарати цієї групи вносять в період вегетації, обираючи ті фази розвитку бур’янів, у які вони є найбільш чутливими до дії гербіцидів (при цьому не варто забувати, що препарати слід вносити лише у певні, строго визначені фази розвитку культурних рослин). Переважна більшість післясходових гербіцидів знищує тільки пророслі рослини і не здатна стримувати появу нових хвиль бур’янів. За механізмом дії гербіциди поділяють на контактні та системні. До гербіцидів контактної дії відносяться речовини, які вражають листя і стебла рослин при безпосередньому їх контакті з препаратом. При цьому відбувається порушення нормальних процесів життєдіяльності рослини і вона гине. Проте при використанні контактних гербіцидів часто спостерігається подальше відростання нових пагонів (контактні гербіциди найчастіше використовують для десикації).
Системні гербіциди при потраплянні на поверхню рослини проникають в її внутрішні структури та по судинній системі розносяться по всіх вегетативних та генеративних органах, викликаючи комплексне ураження всього рослинного організму. Це особливо актуально при боротьбі із багаторічними бур’янами, які мають потужну кореневу систему. Значний вплив на ефективність дії післясходових гербіцидів мають атмосферні опади та температура повітря. Оптимальними умовами вважаються температура, що не перевищує 250С та відсутність опадів на протязі 4-6 годин після обробки. Вагомою перевагою страхових гербіцидів є те, що користувач може візуально оцінити, які саме бур’яни присутні в посіві, та підібрати саме той гербіцид або їх комбінацію, яка буде найоптимальнішою в кожному конкретному випадку.
Зовсім скоро розпочнеться хімічне прополювання озимих зернових культур. Ми розпочнемо вносити так звані страхові гербіциди. Їх вносять по рослинам і бур’янам, які вегетують. Більшість цих препаратів знищує тільки пророслі рослини бур’яну і не може контролювати наступні хвилі. Тому треба витримати час до проростання якомога більшої частини бур’янів, які можуть зашкоджувати рослинам озимини. Також у період внесення цих препаратів можуть скластися несприятливі погодні умови (дощова погода), або недоцільно їх вносити внаслідок стресового стану культури (посуха, або холод). А зволікання з їх внесенням теж впливає на урожайність культури. За допомогою страхових гербіцидів можна ефективно також боротися з багаторічними бур’янами (осотом рожевим). Слід пам’ятати, що страхові гербіциди мають чітко визначені фази застосування по культурі (залежно від гербіциду), яких треба дотримуватися, щоб не викликати фітотоксичної дії.
Основні правила при внесенні страхових гербіцидів:
– Вносити препарати слід в умовлені регламентом терміни розвитку культури.
– Не вносити препарати, коли бур’яни і рослини перебувають у стресовому стані (холод або засуха).
– Дотримуватися температурного режиму внесення.
– Вибирати оптимальні, найбільш уразливі до дії гербіцидів фази розвитку бур’янів. Відомо, що 50% ефективності дії гербіциду залежить від якості препарату, а решта 50% – від того, як, коли і чим його вносять.
– Широко застосовувати бакові суміші, бо різні гербіциди мають різний спектр ефективно контрольованих бур’янів.
– Обов’язково звертати увагу на можливу післядію на наступні культури у сівозміні.
– Враховувати рівень фітотоксичного впливу на рослину. Крім того, нерегламентоване застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів, перешкоджає природному відновленню їхньої родючості.
Вченими доведено, що найшкодочиннішими для культурної рослини із загальної групи пестицидів є гербіциди. Тому обґрунтований вибір гербіциду — запорука чистих посівів та високих урожаїв. Але слід пам’ятати, що досягти максимального ефекту від використання навіть найсучасніших гербіцидів без знання біології культури та бур’янів практично неможливо.