Однією з важливих складових дотримання правил етичної поведінки в державних органах визначено, що працівники зобов’язані діяти доброчесно, а саме не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом.
Стаття 43 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700 (далі – Закон «Про запобігання корупції») встановлює обов’язок для осіб, що підпадають під дію Закону «Про запобігання корупції» щодо нерозголошення і невикористання в інший спосіб конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених Законом.
Якщо державним службовцям чи посадовим особам місцевого самоврядування стало відомо про загрозу чи факти неправомірного поширення інформації з обмеженим доступом, то вони повинні негайно повідомити про це безпосереднього керівника.
Працівник зобов’язаний:
- дотримуватися комерційної та службової таємниць;
- неухильно виконувати встановлені законодавством вимоги щодо використання інформації, отриманої під час виконання ним службових обов’язків;
- не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка була отримана при виконанні своїх службових обов’язків;
- не поширювати інформацію про особисте та сімейне життя, місце проживання та телефони фізичних осіб, у т.ч. співробітників або інших державних службовців, без їх дозволу, крім випадків, передбачених Конституцією України;
- забезпечувати неухильне дотримання вимог Закону «Про захист персональних даних».
Варто виокремити вимогу Закону «Про запобігання корупції», яка встановлює обмеження особам, які звільнилися. А саме, після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування цим особам заборонено розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом.
Яка встановлена відповідальність?
Відповідно до статті 65 Закону «Про запобігання корупції» особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону, за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у встановленому законом порядку притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.
Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, визнається адміністративним проступком (ст. 172-8 КУпАП) та тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 172-8 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
05.11.2024
Щодо нерозголошення інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень та професійних обов’язків
Однією з важливих складових дотримання правил етичної поведінки в державних органах визначено, що працівники зобов’язані діяти доброчесно, а саме не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом.
Стаття 43 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700 (далі – Закон «Про запобігання корупції») встановлює обов’язок для осіб, що підпадають під дію Закону «Про запобігання корупції» щодо нерозголошення і невикористання в інший спосіб конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених Законом.
Якщо державним службовцям чи посадовим особам місцевого самоврядування стало відомо про загрозу чи факти неправомірного поширення інформації з обмеженим доступом, то вони повинні негайно повідомити про це безпосереднього керівника.
Працівник зобов’язаний:
Варто виокремити вимогу Закону «Про запобігання корупції», яка встановлює обмеження особам, які звільнилися. А саме, після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування цим особам заборонено розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом.
Яка встановлена відповідальність?
Відповідно до статті 65 Закону «Про запобігання корупції» особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону, за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у встановленому законом порядку притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.
Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, визнається адміністративним проступком (ст. 172-8 КУпАП) та тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 172-8 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.