Весна цього року прийшла за календарем, і аграрії області вже розпочали весняно-польові роботи.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології, кількість опадів за зиму становила 85-91 мм (88% сезонної норми). Водночас останніми роками на час початку проведення весняно-польових робіт часто спостерігаються підвищений температурний режим, сильні вітри та недостатня кількість продуктивних опадів.
За таких умов особливо важливо своєчасно виконувати технологічні операції, спрямовані на збереження запасів продуктивної вологи в ґрунті. Тож, поговоримо про ранньовесняне боронування озимих культур, чи дійсно ця технологічна операція потрібна?
Перш за все, слід визначити, які поля потрібно боронувати, а на яких — цей прийом неприйнятний. Проводити боронування рекомендовано на таких посівах озимини, де рослини з осені були добре розвинені або й перерослі, з відмерлими листками, а також на посівах із середнім розвитком рослин на важких, глинистих ґрунтах. Боронування озимих культур доцільне на добре розвинених посівах, але коли рослини не закривають поверхню ґрунту листям і є загроза пересихання, утворення тріщин та значних непродуктивних витрат вологи з ґрунту.
З обережністю, спочатку зробивши спробу на краю поля, слід застосовувати боронування на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, щоб не пошкодити та не підірвати кореневу систему рослин.
Водночас боронування не рекомендується проводити на слаборозвинутих і зріджених посівах, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані з ґрунту або засипані його грудочками, що негативно вплине на їх регенерацію або може призвести до загибелі рослин.
Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області радять проводити ранньовесняне боронування з урахуванням стану посівів озимих культур та стану ґрунту. Важливо, щоб під час обробки ґрунт розсипався на дрібні грудочки, а не вивертався цілими пластами.
Проведення боронування у весняний період сприяє покращенню фітосанітарного стану посівів, розпушенню верхнього кореневмісного шару ґрунту та кращому забезпеченню кореневої системи рослин киснем, вологою і поживними речовинами. Це, у свою чергу, активізує розвиток поглинальної поверхні коренів.
Крім того, боронування допомагає: видаленню відмерлих решток листкової маси рослин основної культури внаслідок дії несприятливих чинників зимівлі, а також загиблих рослин уражених хлібним туруном, гессенською, шведською та іншими злаковими мухами, руйнування ґрунтової кірки, поліпшення аерації та активізація мікробіологічних процесів та знищення деяких однорічних бур’янів.
Тип борони підбирають з врахуванням фізичного стану ґрунту та рослин. Глибина ходу зуба борони повинна становити 2–3 см. Напрямок руху агрегатів (впоперек, по діагоналі рядків) обирають таким чином, щоб не пошкоджувати культурних рослин та забезпечити якісне проведення боронування посівів. Для заплилих ґрунтів і руйнування кірки найбільш ефективним є ротаційні борони. Вони не витягують вологий шар ґрунту на поверхню. Водночас традиційні зубові борони на перезволоженому ґрунті можуть швидко «залипати» і потребують частого чищення.
Після проведення боронування не слід залишати зібрані рослинні рештки на узбіччях полів. Їх необхідно знищувати шляхом прикопування або вивезення за межи просторової ізоляції, оскільки вони можуть стати джерелом розповсюдження шкідливих організмів.
Сільгоспвиробникам рекомендуємо провести обстеження усіх площ озимих культур з метою визначення їх фітосанітарного стану. У разі виявлення уражень рослин необхідно провести комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на уникнення розповсюдження хвороб та ураження точки росту рослин. За правильного та своєчасного проведення ранньовесняне боронування може стати ефективним заходом оздоровлення рослин і покращення стану посівів озимих культур.
13.03.2026
Ранньовесняне боронування озимих культур: рекомендації фахівців
Весна цього року прийшла за календарем, і аграрії області вже розпочали весняно-польові роботи.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології, кількість опадів за зиму становила 85-91 мм (88% сезонної норми). Водночас останніми роками на час початку проведення весняно-польових робіт часто спостерігаються підвищений температурний режим, сильні вітри та недостатня кількість продуктивних опадів.
За таких умов особливо важливо своєчасно виконувати технологічні операції, спрямовані на збереження запасів продуктивної вологи в ґрунті. Тож, поговоримо про ранньовесняне боронування озимих культур, чи дійсно ця технологічна операція потрібна?
Перш за все, слід визначити, які поля потрібно боронувати, а на яких — цей прийом неприйнятний. Проводити боронування рекомендовано на таких посівах озимини, де рослини з осені були добре розвинені або й перерослі, з відмерлими листками, а також на посівах із середнім розвитком рослин на важких, глинистих ґрунтах. Боронування озимих культур доцільне на добре розвинених посівах, але коли рослини не закривають поверхню ґрунту листям і є загроза пересихання, утворення тріщин та значних непродуктивних витрат вологи з ґрунту.
З обережністю, спочатку зробивши спробу на краю поля, слід застосовувати боронування на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, щоб не пошкодити та не підірвати кореневу систему рослин.
Водночас боронування не рекомендується проводити на слаборозвинутих і зріджених посівах, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані з ґрунту або засипані його грудочками, що негативно вплине на їх регенерацію або може призвести до загибелі рослин.
Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області радять проводити ранньовесняне боронування з урахуванням стану посівів озимих культур та стану ґрунту. Важливо, щоб під час обробки ґрунт розсипався на дрібні грудочки, а не вивертався цілими пластами.
Проведення боронування у весняний період сприяє покращенню фітосанітарного стану посівів, розпушенню верхнього кореневмісного шару ґрунту та кращому забезпеченню кореневої системи рослин киснем, вологою і поживними речовинами. Це, у свою чергу, активізує розвиток поглинальної поверхні коренів.
Крім того, боронування допомагає: видаленню відмерлих решток листкової маси рослин основної культури внаслідок дії несприятливих чинників зимівлі, а також загиблих рослин уражених хлібним туруном, гессенською, шведською та іншими злаковими мухами, руйнування ґрунтової кірки, поліпшення аерації та активізація мікробіологічних процесів та знищення деяких однорічних бур’янів.
Тип борони підбирають з врахуванням фізичного стану ґрунту та рослин. Глибина ходу зуба борони повинна становити 2–3 см. Напрямок руху агрегатів (впоперек, по діагоналі рядків) обирають таким чином, щоб не пошкоджувати культурних рослин та забезпечити якісне проведення боронування посівів. Для заплилих ґрунтів і руйнування кірки найбільш ефективним є ротаційні борони. Вони не витягують вологий шар ґрунту на поверхню. Водночас традиційні зубові борони на перезволоженому ґрунті можуть швидко «залипати» і потребують частого чищення.
Після проведення боронування не слід залишати зібрані рослинні рештки на узбіччях полів. Їх необхідно знищувати шляхом прикопування або вивезення за межи просторової ізоляції, оскільки вони можуть стати джерелом розповсюдження шкідливих організмів.
Сільгоспвиробникам рекомендуємо провести обстеження усіх площ озимих культур з метою визначення їх фітосанітарного стану. У разі виявлення уражень рослин необхідно провести комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на уникнення розповсюдження хвороб та ураження точки росту рослин. За правильного та своєчасного проведення ранньовесняне боронування може стати ефективним заходом оздоровлення рослин і покращення стану посівів озимих культур.