Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надає пам’ятку сільськогосподарським підприємствам Херсонщини які готуються до посіву озимого ріпаку, якому належить особливе місце серед сільськогосподарських культур. Він є джерелом рослинної олії, що використовується в багатьох галузях промисловості. Перевагою ріпаку є також його велика агрономічна цінність як попередника у сівозміні – рано звільняє поле, на відміну від соняшнику, мало висушує грунт, покращує його структуру й родючість, зменшує засміченість полів. З іншого ж боку, ріпак — досить ризикована у вирощуванні культура, яка у невдалий рік замість очікуваних прибутків може стати джерелом збитків.
Втрати врожаю від комплексу шкідливих організмів при вирощуванні культури становлять, у середньому, 20-30%, а в роки їх масового розвитку досягають і 50%, тому потрібно подбати про надійний фунгіцидний та інсектицидний захист посівів.
Захист ріпаку, у першу чергу, розпочинається з організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Місце ріпаку в сівозміні має велике значення для отримання високого врожаю. За загальним правилом, повернення культури в сівозміну рекомендується не частіше ніж раз на чотири роки. В іншому випадку підвищується ризик ушкодження рослин хворобами, що провокуються недотриманням сівозміни. Насамперед це стосується грибкових захворювань, а також збільшення кількості шкідників, що спричиняє необхідність застосування хімічних препаратів. Дотримання сівозміни обмежує чисельність на ріпаку у фазі сходів хрестоцвітих блішок, ріпакових листоїда, пильщика, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів, совок, інших фітофагів.
Вибір попередника насамперед визначається строками його збирання та відсутністю спільних шкідників. Найкращими попередниками для цієї рослини є чорний і зайнятий пар, а ще сільськогосподарські культури, які рано звільняють поле: озимі та ярі зернові, зернобобові, горох. Ці культури достатньо удобрюють ґрунт, залишаючи багато вологи та поживних речовин.
Обов’язково слід передбачати просторову ізоляцію (1 км) від полів, де в минулому році вирощували капустяні культури. Своєчасна боротьба з бур’янами на всіх культурах сівозміни забезпечує знищення дикорослих видів капустяних, які є джерелом розмноження шкідників ріпаку і резервацією збудників хвороб.
Під час сівби насіння ріпаку не потребує глибокого загортання. Оптимальна глибина загортання насіння при сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах становить 1-2 см, а в посушливих умовах 3-4 см. Збільшення глибини загортання насіння подовжує час та дружність появи сходів, підвищує ризик ушкодження проростків шкідниками та хворобами. Поверхню ґрунту потрібно розпушити так, щоб забезпечити оптимальний контакт насіння з ґрунтом, що сприятиме нормальному проростанню й укоріненню культури.
Також рекомендуємо звернути увагу на посівний матеріал. Наголошуємо, щоб повністю використати генетичний потенціал посівного матеріалу, варто обирати тільки високоякісне насіння. Важливими ознаками якості партії насіння є схожість, енергія проростання, чистота сорту/гібриду, відсутність домішок. Варто звертати увагу на толерантність гібридів до хвороб та стійкість до вилягання. Сьогодні на вітчизняному ринку представлено велику кількість імпортних та вітчизняних сортів та гібридів, і кожен сільгосптоваровиробник може обрати серед них оптимальні для свого господарства.
Нагадуємо, що якісне протруювання насіння – ефективний захист сходів озимого ріпаку на початкових стадіях росту рослин. Передпосівна обробка насіння включає обробку фунгіцидними або комбінованими протруйниками у поєднанні із захисно-стимулюючими матеріалами, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива, окремі мікроелементи та плівко утворюючі речовини, які суттєво підвищують польову схожість та стійкість проростків культури до стресових факторів, покращує розвиток кореневої системи та ефективність процесу фотосинтезу.
Для захисту посівів озимого ріпаку перед сівбою, під урожай 2024 року, від ураження сходів комплексом хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) та шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпаковий листоїд, пильщик, совки, прихованохоботники, інші) ефективна передпосівна обробка очищеного та каліброваного насіння протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії. Такий прийом дасть можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростки насіння, сходи) від комплексу шкідливих об’єктів. Насіння обробляють рекомендованими та зареєстрованими препаратами: Круїзер 350 FS, ТН – 4 л/т; Круїзер OSR 322 FS, ТН -15 л/т; Максим XL 035 FS, ТН -5л/т; Модесто Плюс 510 FS, ТН – 16,7 л/т та іншими.
Для озимого ріпаку важливою умовою є вибір оптимального строку сівби. При виборі строків сівби, у першу чергу, орієнтуються на вологість ґрунту, якісну його підготовку до сівби, а також біологічні особливості сорту або гібрида. До настання зими повинні сформуватись сильні рослини (6-8 листків) з добре розвиненою кореневою системою (не менше 20 см) та діаметром кореневої шийки 8-10 мм. Більше 70% урожайності ріпаку озимого визначається розвитком рослин до періоду зимового спокою. Ранні строки сівби сприяють диференціації органів, рослини переростають, точка росту піднімається високо над поверхнею ґрунту, знижується їх зимостійкість. За пізніх строків сівби рослини не встигають сформувати розвинену кореневу систему і прикореневу розетку листків, внаслідок чого посіви гинуть за незначного зниження температури. У більшості випадків найбільш оптимальним строком сівби для нашого регіону є період від 15 серпня до 10 вересня. Для сортів, які менш схильні до переростання, сівба починається раніше, а для гібридів, особливо зі швидким розвитком, із затримкою до третьої декади серпня — першої декади вересня. Але в останні роки внаслідок зміни клімату (тепла, тривала осінь) ці строки дещо змістилися і залежать більше від наявності в ґрунті вологи, яка є запорукою отримання сходів.
За надранніх та ранніх строків сівби ріпаку озимого з метою зменшення ризику переростання посівів обов’язково треба планувати декілька обробок фунгіцидами з властивостями регулятора росту. Першу обробку ріпаку проводять у фазі 3-4 листків, другу – 6-8 листків. Своєчасно оброблені рослини уповільнюють свій ріст і розвиток, при цьому точка росту не підіймається над поверхнею ґрунту, збільшується накопичення цукрів, що підвищує стійкість рослин до вимерзання і забезпечує дружний старт їх розвитку навесні після відновлення вегетації. Обробка культури проводиться препаратами на основі діючих речовин метконазол, дифеноконазол, паклобутразол, тебуконазол та ін. стримує переростання рослин та поліпшує їх перезимівлю.
Крім оптимального строку сівби, на зимостійкість та врожайність ріпаку озимого вливає норма висіву. Обов’язково необхідно дотримуватись зональних рекомендацій норми висіву для конкретного сорту або гібриду. Завищені норми призводять до видовження центрального стебла рослин, погіршення перезимівлі та полягання посівів, а також розвитку хвороб і шкідників.
Упродовж осінньої вегетації ріпаку важливо забезпечити чистоту посівів та усунути конкуренцію за елементи живлення і вологу з боку бур’янів. Також осіннє забур’янення призводить до надмірного виносу точки росту над поверхнею ґрунту та слабшого розвитку кореневої системи. Тож чистота посівів та вчасний гербіцидний і механічний контроль бур’янів допоможуть культурі оптимально розвиватися та формувати запланований урожай. Залежно від засміченості та погодних умов для кожного поля необхідно приймати рішення на основі систематичних обстежень посівів. З точки зору інтегрованої системи захисту найбільш доцільним є осіннє після сходове внесення таких гербіцидів, як Ачіба 50 ЕС КЕ (1,0-1,5; 2,0-3,0 л/га) та Галера Супер 364, РК (0,2-0,3 л/га). Весняне застосування гербіцидів є лише додатковою обробкою. Відкладати внесення гербіцидів на весну небажано, оскільки бур’яни завдають найбільшої шкоди в осінній період.
Ця інформація має рекомендаційний та роз’яснювальний характер.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, заходи захисту ріпаку озимого слід проводити з дотриманням санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
09.08.2023
Готуємося до посіву озимого ріпаку
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надає пам’ятку сільськогосподарським підприємствам Херсонщини які готуються до посіву озимого ріпаку, якому належить особливе місце серед сільськогосподарських культур. Він є джерелом рослинної олії, що використовується в багатьох галузях промисловості. Перевагою ріпаку є також його велика агрономічна цінність як попередника у сівозміні – рано звільняє поле, на відміну від соняшнику, мало висушує грунт, покращує його структуру й родючість, зменшує засміченість полів. З іншого ж боку, ріпак — досить ризикована у вирощуванні культура, яка у невдалий рік замість очікуваних прибутків може стати джерелом збитків.
Втрати врожаю від комплексу шкідливих організмів при вирощуванні культури становлять, у середньому, 20-30%, а в роки їх масового розвитку досягають і 50%, тому потрібно подбати про надійний фунгіцидний та інсектицидний захист посівів.
Захист ріпаку, у першу чергу, розпочинається з організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Місце ріпаку в сівозміні має велике значення для отримання високого врожаю. За загальним правилом, повернення культури в сівозміну рекомендується не частіше ніж раз на чотири роки. В іншому випадку підвищується ризик ушкодження рослин хворобами, що провокуються недотриманням сівозміни. Насамперед це стосується грибкових захворювань, а також збільшення кількості шкідників, що спричиняє необхідність застосування хімічних препаратів. Дотримання сівозміни обмежує чисельність на ріпаку у фазі сходів хрестоцвітих блішок, ріпакових листоїда, пильщика, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів, совок, інших фітофагів.
Вибір попередника насамперед визначається строками його збирання та відсутністю спільних шкідників. Найкращими попередниками для цієї рослини є чорний і зайнятий пар, а ще сільськогосподарські культури, які рано звільняють поле: озимі та ярі зернові, зернобобові, горох. Ці культури достатньо удобрюють ґрунт, залишаючи багато вологи та поживних речовин.
Обов’язково слід передбачати просторову ізоляцію (1 км) від полів, де в минулому році вирощували капустяні культури. Своєчасна боротьба з бур’янами на всіх культурах сівозміни забезпечує знищення дикорослих видів капустяних, які є джерелом розмноження шкідників ріпаку і резервацією збудників хвороб.
Під час сівби насіння ріпаку не потребує глибокого загортання. Оптимальна глибина загортання насіння при сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах становить 1-2 см, а в посушливих умовах 3-4 см. Збільшення глибини загортання насіння подовжує час та дружність появи сходів, підвищує ризик ушкодження проростків шкідниками та хворобами. Поверхню ґрунту потрібно розпушити так, щоб забезпечити оптимальний контакт насіння з ґрунтом, що сприятиме нормальному проростанню й укоріненню культури.
Також рекомендуємо звернути увагу на посівний матеріал. Наголошуємо, щоб повністю використати генетичний потенціал посівного матеріалу, варто обирати тільки високоякісне насіння. Важливими ознаками якості партії насіння є схожість, енергія проростання, чистота сорту/гібриду, відсутність домішок. Варто звертати увагу на толерантність гібридів до хвороб та стійкість до вилягання. Сьогодні на вітчизняному ринку представлено велику кількість імпортних та вітчизняних сортів та гібридів, і кожен сільгосптоваровиробник може обрати серед них оптимальні для свого господарства.
Нагадуємо, що якісне протруювання насіння – ефективний захист сходів озимого ріпаку на початкових стадіях росту рослин. Передпосівна обробка насіння включає обробку фунгіцидними або комбінованими протруйниками у поєднанні із захисно-стимулюючими матеріалами, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива, окремі мікроелементи та плівко утворюючі речовини, які суттєво підвищують польову схожість та стійкість проростків культури до стресових факторів, покращує розвиток кореневої системи та ефективність процесу фотосинтезу.
Для захисту посівів озимого ріпаку перед сівбою, під урожай 2024 року, від ураження сходів комплексом хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз, інші) та шкідників сходів (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпаковий листоїд, пильщик, совки, прихованохоботники, інші) ефективна передпосівна обробка очищеного та каліброваного насіння протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії. Такий прийом дасть можливість надійно захистити культуру в найбільш критичний період росту (проростки насіння, сходи) від комплексу шкідливих об’єктів. Насіння обробляють рекомендованими та зареєстрованими препаратами: Круїзер 350 FS, ТН – 4 л/т; Круїзер OSR 322 FS, ТН -15 л/т; Максим XL 035 FS, ТН -5л/т; Модесто Плюс 510 FS, ТН – 16,7 л/т та іншими.
Для озимого ріпаку важливою умовою є вибір оптимального строку сівби. При виборі строків сівби, у першу чергу, орієнтуються на вологість ґрунту, якісну його підготовку до сівби, а також біологічні особливості сорту або гібрида. До настання зими повинні сформуватись сильні рослини (6-8 листків) з добре розвиненою кореневою системою (не менше 20 см) та діаметром кореневої шийки 8-10 мм. Більше 70% урожайності ріпаку озимого визначається розвитком рослин до періоду зимового спокою. Ранні строки сівби сприяють диференціації органів, рослини переростають, точка росту піднімається високо над поверхнею ґрунту, знижується їх зимостійкість. За пізніх строків сівби рослини не встигають сформувати розвинену кореневу систему і прикореневу розетку листків, внаслідок чого посіви гинуть за незначного зниження температури. У більшості випадків найбільш оптимальним строком сівби для нашого регіону є період від 15 серпня до 10 вересня. Для сортів, які менш схильні до переростання, сівба починається раніше, а для гібридів, особливо зі швидким розвитком, із затримкою до третьої декади серпня — першої декади вересня. Але в останні роки внаслідок зміни клімату (тепла, тривала осінь) ці строки дещо змістилися і залежать більше від наявності в ґрунті вологи, яка є запорукою отримання сходів.
За надранніх та ранніх строків сівби ріпаку озимого з метою зменшення ризику переростання посівів обов’язково треба планувати декілька обробок фунгіцидами з властивостями регулятора росту. Першу обробку ріпаку проводять у фазі 3-4 листків, другу – 6-8 листків. Своєчасно оброблені рослини уповільнюють свій ріст і розвиток, при цьому точка росту не підіймається над поверхнею ґрунту, збільшується накопичення цукрів, що підвищує стійкість рослин до вимерзання і забезпечує дружний старт їх розвитку навесні після відновлення вегетації. Обробка культури проводиться препаратами на основі діючих речовин метконазол, дифеноконазол, паклобутразол, тебуконазол та ін. стримує переростання рослин та поліпшує їх перезимівлю.
Крім оптимального строку сівби, на зимостійкість та врожайність ріпаку озимого вливає норма висіву. Обов’язково необхідно дотримуватись зональних рекомендацій норми висіву для конкретного сорту або гібриду. Завищені норми призводять до видовження центрального стебла рослин, погіршення перезимівлі та полягання посівів, а також розвитку хвороб і шкідників.
Упродовж осінньої вегетації ріпаку важливо забезпечити чистоту посівів та усунути конкуренцію за елементи живлення і вологу з боку бур’янів. Також осіннє забур’янення призводить до надмірного виносу точки росту над поверхнею ґрунту та слабшого розвитку кореневої системи. Тож чистота посівів та вчасний гербіцидний і механічний контроль бур’янів допоможуть культурі оптимально розвиватися та формувати запланований урожай. Залежно від засміченості та погодних умов для кожного поля необхідно приймати рішення на основі систематичних обстежень посівів. З точки зору інтегрованої системи захисту найбільш доцільним є осіннє після сходове внесення таких гербіцидів, як Ачіба 50 ЕС КЕ (1,0-1,5; 2,0-3,0 л/га) та Галера Супер 364, РК (0,2-0,3 л/га). Весняне застосування гербіцидів є лише додатковою обробкою. Відкладати внесення гербіцидів на весну небажано, оскільки бур’яни завдають найбільшої шкоди в осінній період.
Ця інформація має рекомендаційний та роз’яснювальний характер.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, заходи захисту ріпаку озимого слід проводити з дотриманням санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».