Поліплоїдія — збільшення кількості наборів хромосом в клітках тканин організму, кратне одинарному (гаплоїдному) набору хромосом – молекулярних структур, де міститься близько 90 % ДНК клітини.
Поліплоїди – це організми, в клітинах яких є більше двох наборів хромосом: триплоїди – містять три набори, тетраплоїди – містять чотири набори і т.д. Поліплоїди з непарним набором хромосом (3n, 5 n) стерильні, тобто вони не діляться і як результат – не дають потомства. Яскравим прикладом поліплоїду з непарним набором хромосом є банани, які не розмножуються насінням, а лише вегетативним шляхом.
Поліплоїдія широко поширена в світі рослин. Еволюція багатьох культурних рослин йшла методом поліплоїдії. Поліплоїдна рослина дещо збільшується у розмірах за рахунок збільшення розмірів її клітин. Такі рослини здебільшого краще переносять несприятливі умови зовнішнього середовища. І хоча поліплоїдні рослини трапляються в усіх районах земної кулі, більшість з них сконцентровано в районах з несприятливими кліматичними умовами. Так, наприклад, багато поліплоїдних видів існує в гірських районах Паміру, що характеризуються жорсткими кліматичними умовами (із 150 вивчених видів 86 – поліплоїди). За літературними даними, у Середній Європі близько 50 % поліплоїдів, у північних її областях, де клімат більш суворіший, 70-85 %. Отже, за більш м’яких кліматичних умов природні поліплоїди трапляються рідше.
Зазвичай поліпоїди використовують як вихідний матеріал для селекції сільськогосподарських культур (тетраплоїдні – пшениця тверда та гексаплоїдні – пшениця м’яка, а також однозернянки) та в сільськогосподарському виробництві (поліплоїдна цукрова тростина, тетраплоїдна картопля, гексаплоїдний овес).
Поліплоїдні рослини одержують, діючи на них високими температурами, радіацією, хімічними речовинами та ін. Так досить часто використовують хімічну речовину колхіцин, який не впливає на процес подвоєння хромосом, але, внаслідок її дії на клітину, руйнується веретено розподілу при мітозі.
Селекціонерами при застосуванні мутагенів одержано багато високоврожайних поліплоїдних форм сільськогосподарських культур. Зростають площі під посівами штучно отриманих поліплоїдів льону, гречки, цукрового буряку, жита, кавунів, огірків, смородини, аґрусу, тютюну, бавовнику, ефіроолійних, лікарських і декоративних рослин та ін. Велику роль поліплоїди відіграють у селекції кормових і декоративних культур (збільшення ширини листя, розмірів квітки і т.д.).
Отже, використовуючи в сільському господарстві поліплоїдні форми, насамперед, досягається підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що має велике значення для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
03.10.2019
Вчимося розуміти терміни насінництва: поліплоїдія
Поліплоїдія — збільшення кількості наборів хромосом в клітках тканин організму, кратне одинарному (гаплоїдному) набору хромосом – молекулярних структур, де міститься близько 90 % ДНК клітини.
Поліплоїди – це організми, в клітинах яких є більше двох наборів хромосом: триплоїди – містять три набори, тетраплоїди – містять чотири набори і т.д. Поліплоїди з непарним набором хромосом (3n, 5 n) стерильні, тобто вони не діляться і як результат – не дають потомства. Яскравим прикладом поліплоїду з непарним набором хромосом є банани, які не розмножуються насінням, а лише вегетативним шляхом.
Поліплоїдія широко поширена в світі рослин. Еволюція багатьох культурних рослин йшла методом поліплоїдії. Поліплоїдна рослина дещо збільшується у розмірах за рахунок збільшення розмірів її клітин. Такі рослини здебільшого краще переносять несприятливі умови зовнішнього середовища. І хоча поліплоїдні рослини трапляються в усіх районах земної кулі, більшість з них сконцентровано в районах з несприятливими кліматичними умовами. Так, наприклад, багато поліплоїдних видів існує в гірських районах Паміру, що характеризуються жорсткими кліматичними умовами (із 150 вивчених видів 86 – поліплоїди). За літературними даними, у Середній Європі близько 50 % поліплоїдів, у північних її областях, де клімат більш суворіший, 70-85 %. Отже, за більш м’яких кліматичних умов природні поліплоїди трапляються рідше.
Зазвичай поліпоїди використовують як вихідний матеріал для селекції сільськогосподарських культур (тетраплоїдні – пшениця тверда та гексаплоїдні – пшениця м’яка, а також однозернянки) та в сільськогосподарському виробництві (поліплоїдна цукрова тростина, тетраплоїдна картопля, гексаплоїдний овес).
Поліплоїдні рослини одержують, діючи на них високими температурами, радіацією, хімічними речовинами та ін. Так досить часто використовують хімічну речовину колхіцин, який не впливає на процес подвоєння хромосом, але, внаслідок її дії на клітину, руйнується веретено розподілу при мітозі.
Селекціонерами при застосуванні мутагенів одержано багато високоврожайних поліплоїдних форм сільськогосподарських культур. Зростають площі під посівами штучно отриманих поліплоїдів льону, гречки, цукрового буряку, жита, кавунів, огірків, смородини, аґрусу, тютюну, бавовнику, ефіроолійних, лікарських і декоративних рослин та ін. Велику роль поліплоїди відіграють у селекції кормових і декоративних культур (збільшення ширини листя, розмірів квітки і т.д.).
Отже, використовуючи в сільському господарстві поліплоїдні форми, насамперед, досягається підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що має велике значення для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.