9 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про житлово-комунальні послуги» (законопроект №1581-д). Закон прийнятий у комплексі із 417 Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Основна мета Закону – зруйнувати монополію ЖЕКів та дати право споживачам самостійно визначати та обирати постачальників послуг на договірних умовах.
Особливості нового Закону:
1.Ремонти – за рахунок співвласників будинку. Закон передбачає, що усі капітальні ремонти проводяться за рахунок співвласників (тобто власників квартир у будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна — даху, підвалу, мереж тощо). Мешканці можуть доручити управителю накопичувати на окремому банківському рахунку кошти на капремонти, реконструкцію, реставрацію спільного майна будинку.
2.Ліквідація «балансоутримувача».
У старому законі про ЖКП було поняття «балансоутримувач», коли квартири у будинках були неприватизовані і будинок був комунальною власністю. Проте чинний закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» уже «зламав» це уявлення, визначивши, що майно будинку (допоміжні приміщення, горище, мережі тощо) – спільна сумісна власність мешканців.
3. Вводиться послуга з управління будинком і плата за неї.
Якщо співвласники не створили ОСББ і не визначилися, як управляти своїм будинком, орган місцевого самоврядування проводить конкурс, а ціна на послугу з управління визначається в результаті конкурсу. Кабмін має встановити граничну норму витрат на управління житлом, відповідно до якої нараховується субсидія на цю послугу. Поняття «управитель» було і в старому законі , однак новий закон вводить нові вимоги. Управитель має бути або фізичною особою-підприємцем або юрособою – суб’єктом підприємницької діяльності. На управителя покладається поточне утримання будинку та поточний ремонт.
4.Тарифи – за домовленістю сторін.
Тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону вони регулюються державними органами або органами місцевого самоврядування. Це означає, що виконком не повинен встановлювати тариф на утримання будинків (навіть у тих будинках, де не створене ОСББ. Житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.
Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов’язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
5. Чотири моделі договорів.
Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:
- індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
- індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК). 6. Вводиться плата за абонентське обслуговування. Законом визначено, що це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії, які регулюються окремими законами). За рахунок абонплати покриваються витрати виконавців послуг, пов’язані з укладенням договорів, розподілом обсягу спожитих послуг між споживачами (так, комерційний облік води та тепла здійснюється за показниками будинкових лічильників) і стягненням плати за спожиті послуги. Тобто і зараз у тарифи закладена робота абонслужб комунальних підприємств, тепер це буде окремим рядком.
7. Співвласники житла зможуть заробляти на спільному майні – шляхом здачі в оренду підвалів, колискових, тощо. Кошти, отримані за оренду, витрачать на потреби будинку.
8. Комунальники платитимуть штрафи споживачам за неякісні компослуги, або послуги, надані в неповному обсязі, передбачене зниження оплати і відповідальність комунальників та управителя. Вони навіть мусять платити штраф на користь споживача за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновлювальних робіт. Розмір штрафу визначається договором. Строки прибуття виконавців послуг на виклик визначалися договорами. Проте, в новому законі передбачено, що виконавець компослуги або управитель зобов’язаний прибути на виклик не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення від споживача. Інакше акт підписує споживач та ще двоє споживачів із сусідніх приміщень. Виконавцю компослуги (або управителю) дається п’ять робочих днів, щоб відреагувати на скаргу (у старому законі було три дні). Та якщо протягом 5 днів виконавець не надав відповідь на претензію, вважається, що він її визнав.
9. Споживачів «рахуватимуть», щоб забезпечити справедливий розподіл спожитих компослуг. Індивідуальних споживачів зобов’язали інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у квартирі. Порядок інформування визначається договором.
10. Договір на вивіз сміття буде обов’язковим і виводиться в окрему послугу поводження з відходами. Встановлюється, що власники або наймачі, користувачі (у тому числі орендарі) джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок повинні укладати договори з виконавцем послуг на вивезення цих відходів, платити за послугу з поводження з ними та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.
11. Сортувати сміття стане вигідно. Закон передбачає: при роздільному збиранні побутових відходів при встановленні тарифів на послугу не враховується вартість «операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів». Тобто, при роздільному зборі сміття тариф має бути меншим.
12. Субсидія – живими грошима з 2019 року . Новий закон про ЖКП дає зелене світло монетизації субсидій. «Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», – говориться в Законі. Ця норма почне діяти з 1 січня 2019 року.
13. Газ – за індивідуальними лічильниками. Рахунки за газ виставлятимуться на підставі індивідуальних (квартирних) лічильників – так само, як і рахунки за електроенергію. У новому Законі про ЖКП чітко сказано, що комерційний облік цих послуг здійснюється за показниками індивідуальних лічильників. Показники індивідуальних лічильників (у кого вони є) теж мають враховуватися при розподілі.
14. За прострочені виплати передбачається встановлення пені у розмірі 0,01% за кожний день прострочення виплат. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. «Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги», – сказано в Законі. Граничні строки мають бути вказані в договорах. Положення про пеню почне діяти з 1 січня 2019 року.
15. За відсутніх споживачів вдома комуналку не платимо. Документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Відсутність треба буде довести належним чином.
07.05.2018
Особливості нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
9 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про житлово-комунальні послуги» (законопроект №1581-д). Закон прийнятий у комплексі із 417 Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Основна мета Закону – зруйнувати монополію ЖЕКів та дати право споживачам самостійно визначати та обирати постачальників послуг на договірних умовах.
Особливості нового Закону:
1.Ремонти – за рахунок співвласників будинку. Закон передбачає, що усі капітальні ремонти проводяться за рахунок співвласників (тобто власників квартир у будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна — даху, підвалу, мереж тощо). Мешканці можуть доручити управителю накопичувати на окремому банківському рахунку кошти на капремонти, реконструкцію, реставрацію спільного майна будинку.
2.Ліквідація «балансоутримувача».
У старому законі про ЖКП було поняття «балансоутримувач», коли квартири у будинках були неприватизовані і будинок був комунальною власністю. Проте чинний закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» уже «зламав» це уявлення, визначивши, що майно будинку (допоміжні приміщення, горище, мережі тощо) – спільна сумісна власність мешканців.
3. Вводиться послуга з управління будинком і плата за неї.
Якщо співвласники не створили ОСББ і не визначилися, як управляти своїм будинком, орган місцевого самоврядування проводить конкурс, а ціна на послугу з управління визначається в результаті конкурсу. Кабмін має встановити граничну норму витрат на управління житлом, відповідно до якої нараховується субсидія на цю послугу. Поняття «управитель» було і в старому законі , однак новий закон вводить нові вимоги. Управитель має бути або фізичною особою-підприємцем або юрособою – суб’єктом підприємницької діяльності. На управителя покладається поточне утримання будинку та поточний ремонт.
4.Тарифи – за домовленістю сторін.
Тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону вони регулюються державними органами або органами місцевого самоврядування. Це означає, що виконком не повинен встановлювати тариф на утримання будинків (навіть у тих будинках, де не створене ОСББ. Житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.
Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов’язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
5. Чотири моделі договорів.
Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:
• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК). 6. Вводиться плата за абонентське обслуговування. Законом визначено, що це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії, які регулюються окремими законами). За рахунок абонплати покриваються витрати виконавців послуг, пов’язані з укладенням договорів, розподілом обсягу спожитих послуг між споживачами (так, комерційний облік води та тепла здійснюється за показниками будинкових лічильників) і стягненням плати за спожиті послуги. Тобто і зараз у тарифи закладена робота абонслужб комунальних підприємств, тепер це буде окремим рядком.
7. Співвласники житла зможуть заробляти на спільному майні – шляхом здачі в оренду підвалів, колискових, тощо. Кошти, отримані за оренду, витрачать на потреби будинку.
8. Комунальники платитимуть штрафи споживачам за неякісні компослуги, або послуги, надані в неповному обсязі, передбачене зниження оплати і відповідальність комунальників та управителя. Вони навіть мусять платити штраф на користь споживача за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновлювальних робіт. Розмір штрафу визначається договором. Строки прибуття виконавців послуг на виклик визначалися договорами. Проте, в новому законі передбачено, що виконавець компослуги або управитель зобов’язаний прибути на виклик не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення від споживача. Інакше акт підписує споживач та ще двоє споживачів із сусідніх приміщень. Виконавцю компослуги (або управителю) дається п’ять робочих днів, щоб відреагувати на скаргу (у старому законі було три дні). Та якщо протягом 5 днів виконавець не надав відповідь на претензію, вважається, що він її визнав.
9. Споживачів «рахуватимуть», щоб забезпечити справедливий розподіл спожитих компослуг. Індивідуальних споживачів зобов’язали інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у квартирі. Порядок інформування визначається договором.
10. Договір на вивіз сміття буде обов’язковим і виводиться в окрему послугу поводження з відходами. Встановлюється, що власники або наймачі, користувачі (у тому числі орендарі) джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок повинні укладати договори з виконавцем послуг на вивезення цих відходів, платити за послугу з поводження з ними та забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.
11. Сортувати сміття стане вигідно. Закон передбачає: при роздільному збиранні побутових відходів при встановленні тарифів на послугу не враховується вартість «операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів». Тобто, при роздільному зборі сміття тариф має бути меншим.
12. Субсидія – живими грошима з 2019 року . Новий закон про ЖКП дає зелене світло монетизації субсидій. «Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», – говориться в Законі. Ця норма почне діяти з 1 січня 2019 року.
13. Газ – за індивідуальними лічильниками. Рахунки за газ виставлятимуться на підставі індивідуальних (квартирних) лічильників – так само, як і рахунки за електроенергію. У новому Законі про ЖКП чітко сказано, що комерційний облік цих послуг здійснюється за показниками індивідуальних лічильників. Показники індивідуальних лічильників (у кого вони є) теж мають враховуватися при розподілі.
14. За прострочені виплати передбачається встановлення пені у розмірі 0,01% за кожний день прострочення виплат. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. «Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги», – сказано в Законі. Граничні строки мають бути вказані в договорах. Положення про пеню почне діяти з 1 січня 2019 року.
15. За відсутніх споживачів вдома комуналку не платимо. Документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Відсутність треба буде довести належним чином.