В Україні прогнозують спалах чергового інфекційного захворювання – дифтерії, повернення якої очікують уже в 2018 році й подейкують, що ситуація буде набагато важчою, ніж з кором. Адже від дифтерії дуже складно, навіть у разі масової вакцинації, швидко виробити імунітет.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ЗАХВОРЮВАННЯ?
У 1994 – 1996 роках в Україні вже була епідемія дифтерії, тоді щодня реєструвалися смертельні випадки. Але за допомогою масової імунізації спалах захворювання тоді вдалося звести нанівець. Однак із середини 2000 – х рівень вакцинації почав стрімко падати, що й спричинило раптову появу забутих хвороб.
Дифтерія – це важке інфекційне захворювання, що протікає у формі гострого запалення верхніх дихальних шляхів, переважно глотки (приблизно 90% випадків). Основну загрозу представляє отруєння токсином, який виробляє бактерія – збудник захворювання, при цьому переважно уражаються серцево-судинна та нервова система.
Заражаються на дифтерію повітряно-крапельним шляхом.
Починається хвороба з банального нездужання, підвищення температури, болю в горлі. Ось тут-то і проявляється особлива «підступність» дифтерійного токсину – вражаючі нервові закінчення, він, по-перше, викликає, стан, схожий на місцеву анестезію (біль у горлі приглушається), а, по-друге, вплив токсину на організм не супроводжується значним підвищенням температури (як правило до 38о С). Таким чином, початок дифтерії дуже часто нагадує гостре респіраторне захворювання легкої форми, що протікає навіть без нежитю. До речі, відсутність нежитю – один з найбільш типових симптомі дифтерії. Все це й призводить до того, що діагностувати хворобу в першу добу після її початку, як правило, нікому не вдається. Але вже на другий день в горлі (зазвичай на мигдалинах) починає з’являтися наліт – спочатку він тонкий і світлий, поступово сиріє і стає щільним утворюючи плівку (латинською плівка «diftera», звідси і назва хвороби).
ЛІКУВАННЯ Й ПРОФІЛАКТИКА
Людей з найменшою підозрою на дифтерію потрібно негайно госпіталізувати в інфекційне відділення. Основним методом специфічної терапії даного захворювання є термінове введення пацієнту антитоксичної протидифтерійної сироватки. Також хворому призначають дезінтоксикацій не лікування та прийом антибактеріальних препаратів. Необхідно зазначити, що у складних формах дифтерії терапія антибіотиками малоефективна. Лікування залежить від спеціального дифтерійного антитоксину, який може зв’язати специфічний дифтерійний токсин і вивести його з організму. Втім такої сироватки в Україні майже немає – усього 900 доз!
Також єдиний спосіб захистити себе і своїх близьких від дифтерії – це щеплення. Наразі вакцина для імунопрофілактики в наявності є. Комплексне щеплення від дифтерії, коклюшу та правця необхідно зробити дитині в 2, 4, і 6 місяців, потім у 18 місяців, але не раніше, ніж через рік після третього щеплення. Наступні ж роблять в 6, 16, 18 і 28. Надалі вакцинацію потрібно проводити кожні 10 років.
Збудник дифтерії достатньо стійкий. Він може жити в навколишньому середовищі протягом двох тижнів, а у воді – до трьох тижнів. При кип’ятінні гине миттєво, а при використанні дезінфікуючих засобів – протягом 2-3 хвилин.
Найбільш часто дифтерія ускладнюється інфекційно-токсичним шоком, токсичним нефрозом (патологічне ураження нирок), можливі ураження з боку нервової, серцево-судинної систем. Максимально небезпечна з точки зору розвитку летальних ускладнень токсична і гіпертоксична дифтерія.
Вірогідність летальності при зараженні дифтерією, в більшості випадків, залежить від кількості накопленого дифтерійного токсину, який потоком крові розповсюджується по всьому організму і, перш за все, вражає клітини нервової системи, нирок і серцевого м’яза.
Тому єдина можливість убезпечити себе від вкрай небезпечної хвороби – це зробити вакцинацію собі та своїм близьким. Так ви не тільки захистите самих себе, але й зможете запобігти поширенню захворювання в масштабах цілої країни.
08.02.2018
Дифтерія – повернення хвороби
В Україні прогнозують спалах чергового інфекційного захворювання – дифтерії, повернення якої очікують уже в 2018 році й подейкують, що ситуація буде набагато важчою, ніж з кором. Адже від дифтерії дуже складно, навіть у разі масової вакцинації, швидко виробити імунітет.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ЗАХВОРЮВАННЯ?
У 1994 – 1996 роках в Україні вже була епідемія дифтерії, тоді щодня реєструвалися смертельні випадки. Але за допомогою масової імунізації спалах захворювання тоді вдалося звести нанівець. Однак із середини 2000 – х рівень вакцинації почав стрімко падати, що й спричинило раптову появу забутих хвороб.
Дифтерія – це важке інфекційне захворювання, що протікає у формі гострого запалення верхніх дихальних шляхів, переважно глотки (приблизно 90% випадків). Основну загрозу представляє отруєння токсином, який виробляє бактерія – збудник захворювання, при цьому переважно уражаються серцево-судинна та нервова система.
Заражаються на дифтерію повітряно-крапельним шляхом.
Починається хвороба з банального нездужання, підвищення температури, болю в горлі. Ось тут-то і проявляється особлива «підступність» дифтерійного токсину – вражаючі нервові закінчення, він, по-перше, викликає, стан, схожий на місцеву анестезію (біль у горлі приглушається), а, по-друге, вплив токсину на організм не супроводжується значним підвищенням температури (як правило до 38о С). Таким чином, початок дифтерії дуже часто нагадує гостре респіраторне захворювання легкої форми, що протікає навіть без нежитю. До речі, відсутність нежитю – один з найбільш типових симптомі дифтерії. Все це й призводить до того, що діагностувати хворобу в першу добу після її початку, як правило, нікому не вдається. Але вже на другий день в горлі (зазвичай на мигдалинах) починає з’являтися наліт – спочатку він тонкий і світлий, поступово сиріє і стає щільним утворюючи плівку (латинською плівка «diftera», звідси і назва хвороби).
ЛІКУВАННЯ Й ПРОФІЛАКТИКА
Людей з найменшою підозрою на дифтерію потрібно негайно госпіталізувати в інфекційне відділення. Основним методом специфічної терапії даного захворювання є термінове введення пацієнту антитоксичної протидифтерійної сироватки. Також хворому призначають дезінтоксикацій не лікування та прийом антибактеріальних препаратів. Необхідно зазначити, що у складних формах дифтерії терапія антибіотиками малоефективна. Лікування залежить від спеціального дифтерійного антитоксину, який може зв’язати специфічний дифтерійний токсин і вивести його з організму. Втім такої сироватки в Україні майже немає – усього 900 доз!
Також єдиний спосіб захистити себе і своїх близьких від дифтерії – це щеплення. Наразі вакцина для імунопрофілактики в наявності є. Комплексне щеплення від дифтерії, коклюшу та правця необхідно зробити дитині в 2, 4, і 6 місяців, потім у 18 місяців, але не раніше, ніж через рік після третього щеплення. Наступні ж роблять в 6, 16, 18 і 28. Надалі вакцинацію потрібно проводити кожні 10 років.
Збудник дифтерії достатньо стійкий. Він може жити в навколишньому середовищі протягом двох тижнів, а у воді – до трьох тижнів. При кип’ятінні гине миттєво, а при використанні дезінфікуючих засобів – протягом 2-3 хвилин.
Найбільш часто дифтерія ускладнюється інфекційно-токсичним шоком, токсичним нефрозом (патологічне ураження нирок), можливі ураження з боку нервової, серцево-судинної систем. Максимально небезпечна з точки зору розвитку летальних ускладнень токсична і гіпертоксична дифтерія.
Вірогідність летальності при зараженні дифтерією, в більшості випадків, залежить від кількості накопленого дифтерійного токсину, який потоком крові розповсюджується по всьому організму і, перш за все, вражає клітини нервової системи, нирок і серцевого м’яза.
Тому єдина можливість убезпечити себе від вкрай небезпечної хвороби – це зробити вакцинацію собі та своїм близьким. Так ви не тільки захистите самих себе, але й зможете запобігти поширенню захворювання в масштабах цілої країни.