Товарознавча ветеринарно-санітарна експертиза копченостей та ковбасних виробів

Як відомо, одним із методів консервування м’яса є його копчення. При  цьому  утворюється  характерний приємний запах та смак. Копчені м’ясопродукти володіють більшою стійкістю  ніж свіжі.  Вони користуються великим попитом у  споживачів. Згідно із  твердженням  процес копчення – це  поєднання  термічної обробки м’яса з обробкою його димом. При  тепловій дії  диму  висихає поверхня продукту,відбувається коагуляція  білків, конденсація  формальдегіду та  фенолу. Всі ці  фактори  створюють несприятливі  умови для  проникнення  у продукт мікроорганізмів. Конденсат  формальдегіду  та  фенолу пригнічувально діє на  споро утворювальну  й умовно-патогенну  мікрофлору,яка виявляється на поверхні  м’ясопродукти( протеї, БГКП, золотистий  стафілокок).

Раніше було відомо,що  найбільш  стійкими при копченні є пліснявілі  гриби,які здатні розвиватись при низьких температурах та  добре  прокопчених  м’ясопродуктах.

Якість  копченостей  визначають  органолептичним  методом ,а всумнівних  випадках відбирають зразки проб для проведення  фізико-хімічних та  бактеріологічних досліджень  у міських і районних державних  лабораторіях  ветеринарної медицини.

В умовах ринків  фахівці ветеринарної медицини державних лабораторій  Все  відповідно до ДСТУ  ковбасних виробів  зобов’язані провести дослідження   відібраних зразків копченостей на  фіноз, трихінельоз,вміст радіонуклідів. При  органолептичній  оцінці  продукт повинен бути чистим і  сухим ,не пошкодженим гризунами. Інколи ознаки  неякісної сировини можуть значною мірою згладжені засолом  і копченням,внаслідок чого вони і не мають зовнішніх змін,що вказують на псування  продукту.

Псування  копченостей характеризується появою на них  слизу, ушкодженням  м’язових шарів біля кісток пліснявінням  і згіркненням  жиру. Супроводжується  кислим,затхлим запахом,який  можна виявити при проколюванні  дерев’яною або металевою  голкою  чи нагріванні ножа у напрямку до кістою.

При нарізанні  таких копченостей   м’язова тканина має нерівномірний  колір із сірим і навіть зеленкуватим відтінком біля вогнищ псування. При товарознавчий експертизі на розрізі  м’язова тканина копченостей має бути рівномірно рожевого відтінку,колір  жиру – білим  чи з рожевим відтінком без присмак копчення та  приємний  запах. Вони  вважаються  неякісними і непридатними до  вживання  за двома показниками:

При  ветсанекспертизі копченостей звертають увагу на консистенцию продукту.Надавлюванням визначають його щільність,розсипчатість,ніжність.

У копченостях сумнівної  свіжості консистенція  менш щільна, за перефирією  шматка-обід темнуватий ,у мязовій тканині,прилеглій до кісток,відмічається позеленіння.Такий продукт підлягає фізико-хімічним дослідженням в умовах державних лабораторій ветсанекспертизи ринку.

У суперечних випадках фахівцями лабораторій відбираються зразки проб копчених продуктів,складається акт, а зразки направляються для досліджень в обласну,міську державну лабораторію ветеринарної медицини.

ВИСНОВКИ

Не допускаються до реалізації продукти:

  • з явними ознаками несвіжості;
  • при виявлені в них патогенних мікроорганізмів,личинок комах;
  • при вмісту нітрату натрію більш ніж допустимі норми;
  • у випадку технічного браку,передбачених  стандартом;
  • із  завищеним вмістом радіонуклідів порівняно з існуючими нормами.