Конфлікт інтересів: що це означає і як діяти

Ми часто чуємо термін «конфлікт інтересів» у новинах, читаємо в законодавчих актах і документах. Для багатьох він звучить як складна юридична конструкція, що стосується лише високопосадовців. Насправді ж така ситуація може виникнути у будь-якого державного службовця чи інспектора – навіть у звичайний робочий день.

Що це означає простими словами?

Уявіть: ви маєте ухвалити об’єктивне службове рішення, але поруч з’являється особистий інтерес – родинні зв’язки, дружба чи можливий фінансовий зиск.

Відповідно до законодавства, реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Яким буває конфлікт інтересів?

Потенційний: у вас є приватний інтерес у сфері ваших службових обов’язків, але він поки що не впливає на прийняття рішень. (Наприклад, ви працюєте у відділі безпечності харчових продуктів, а ваша сестра відкрила кав’ярню, але ще не зверталася до вас за послугами чи дозволами).
Реальний: суперечність уже виникла і безпосередньо впливає на вашу неупередженість просто зараз.

Типові ситуації

«Родинний бізнес»: Інспектор виїжджає на перевірку дотримання норм законодавства на підприємстві. Прибувши на місце, він дізнається, що директором підприємства нещодавно призначено його близьку особу (дружину, сина, кума).
«Свій до свого»: Працівник, який раніше надавав певному суб’єкту господарювання платні консультаційні послуги, тепер має провести офіційну перевірку цього ж підприємства або скласти щодо нього акт.

У цих випадках посадовець стикається з класичним конфліктом інтересів. З одного боку — обов’язок діяти суворо за законом, з іншого — бажання допомогти «своїм» чи закрити очі на порушення.

Чому це важливо?

Сам по собі наявний приватний інтерес — це нормально. Ми всі маємо родичів, друзів та власне професійне минуле. Головне правило: мати конфлікт інтересів — не злочин. Злочином є його приховування та прийняття рішень в умовах такого конфлікту.

Якщо посадова особа промовчить і підпише акт або видасть дозвільний документ, такі дії не лише підривають довіру до органу влади, а й тягнуть за собою адміністративну відповідальність (штраф) та внесення до Реєстру корупціонерів. Більше того, всі рішення, прийняті в умовах конфлікту інтересів, підлягають скасуванню.

Що робити, якщо ви опинилися в центрі конфлікту?

Закон вимагає діяти швидко та прозоро. Якщо під час виконання службових обов’язків виявилося, що виникла суперечність, дійте за чітким алгоритмом:

Зупиніться: Не починайте перевірку. Якщо вона вже розпочалася — негайно зупиніть усі контрольні дії. Не витребовуйте документи і не складайте жодних актів.
Попередьте суб’єкта: Коротко повідомте керівнику підприємства, що перевірка тимчасово призупиняється з підстав, передбачених Законом України «Про запобігання корупції». Ви не зобов’язані пояснювати бізнесу суть вашого конфлікту інтересів.
Покиньте об’єкт: Разом з іншими членами комісії залиште територію підприємства.
Повідомте керівництво: Не пізніше наступного робочого дня подайте офіційне письмове повідомлення про наявність конфлікту інтересів керівнику вашої установи.
Очікуйте рішення: Утримуйтеся від будь-яких рішень щодо цього суб’єкта господарювання до моменту, поки керівництво не прийме рішення про врегулювання ситуації (наприклад, доручить перевірку іншому працівнику).

У разі виникнення будь-яких сумнівів щодо наявності конфлікту інтересів ніколи не приймайте самостійних рішень — завжди звертайтеся за оперативною допомогою та консультацією до антикорупційного уповноваженого або спеціалізованого сектору.

Запобігти проблемі завжди легше, ніж розбиратися з її наслідками. Будьмо об’єктивними та працюймо доброчесно!