Важливою складовою безпечності харчових продуктів є належне маркування матеріалів і предметів, що призначені для контакту з ними. Законом України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами», який наразі набув чинності, встановлено чіткі вимоги до такої інформації.
Зазначені матеріали та предмети повинні супроводжуватися такою інформацією:
- позначенням «для контакту з харчовими продуктами» або відповідним графічним знаком;
- спеціальними інструкціями щодо безпечного використання (за потреби);
- назвою та адресою виробника чи оператора ринку;
- маркуванням для забезпечення простежуваності;
- для активних матеріалів – відомостями про дозволене використання та речовини, що можуть вивільнятися.
Маркування має бути зрозумілим, чітким, виконаним державною мовою та нанесеним у спосіб, що унеможливлює його видалення. У роздрібній торгівлі інформація може розміщуватися на упаковці, етикетці або поруч із товаром у полі зору споживача.
Додатково передбачено вимоги для попередження споживачів щодо неїстівних частин матеріалів, наприклад, обов’язкове позначення «Не їсти!».
Такі правила забезпечують прозорість для споживачів, контроль за безпечністю та належне використання матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами.
18.11.2025
Безпечність харчових продуктів: маркування матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами
Важливою складовою безпечності харчових продуктів є належне маркування матеріалів і предметів, що призначені для контакту з ними. Законом України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами», який наразі набув чинності, встановлено чіткі вимоги до такої інформації.
Зазначені матеріали та предмети повинні супроводжуватися такою інформацією:
Маркування має бути зрозумілим, чітким, виконаним державною мовою та нанесеним у спосіб, що унеможливлює його видалення. У роздрібній торгівлі інформація може розміщуватися на упаковці, етикетці або поруч із товаром у полі зору споживача.
Додатково передбачено вимоги для попередження споживачів щодо неїстівних частин матеріалів, наприклад, обов’язкове позначення «Не їсти!».
Такі правила забезпечують прозорість для споживачів, контроль за безпечністю та належне використання матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами.