Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у господарствах Херсонської області станом на 17.04.2025

Озима пшеницянижній вузол соломини. Стан рослин добрий, місцями задовільний.

Озимий ріпак – поява суцвіть. Стан посівів добрий.

Ярий ячмінь – 2 листки.

Горох – 2-3 листки.

Плодові дерева: абрикос – кінець цвітіння, розгортання 1-х листків; вишня, черешня – цвітіння; слива – цвітіння; груша, яблуня – відокремлення бутонів, цвітіння.

За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології переважна частина другої декади квітня характеризувалися помірно теплою погодою. На початку декади пройшли помірні опади у вигляді мокрого снігу та дощу, спостерігались заморозки.

Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні до 20-23℃ тепла.

Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до -2- 5℃ морозу.

Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 40-42℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 4-5℃ морозу. На висоті 2 см над поверхнею ґрунту температура знижувалась до 5-7℃ морозу. Із заморозками відмічалось 3 дні.

Агрометеорологічні умови звітного періоду були сприятливими для росту та розвитку рослин. На початку декади ці умови були ускладнені заморозками, які відмічались у повітрі та на поверхні ґрунту. Зниження температури до від’ємних позначок під час цвітіння плодових дерев та весняних фаз у озимих культур в подальшому може призвести до пошкодження рослин, недобору або загибелі врожаю (плодових культур). Опади, покращили вологозапаси ґрунту.

На озимині закінчується живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці, здебільшого розміщених після стерньових попередників, за середньої чисельності 0,3 екз./м², максимально – 1 екз./м². Віковий склад личинок становить: ІІ віку ‒ 10%, ІІІ – 90%. Пошкоджено у середньому 0,5% рослин, максимально – 1%.

Завершується шкодочинність гусениць озимої совки ІІ покоління на 20% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, за середньої чисельності – 0,3 екз./м², максимально ‒ 2 екз./м². Пошкоджено у середньому 1% рослин, максимально – 2%. За віковим складом переважають гусениці VІ віку. На заході області розпочалося залялькування гусениць озимої совки ІІ покоління.

Посіви озимини продовжують заселяти та пошкоджувати хлібні блішки. Заселено до 25% обстежуваних площ, чисельність шкідника становить 0,3-1,0 екз./м2, максимально 3,0 екз./м2 при заселенні 1% рослин, максимально – 3%.

Продовжується заселення посівів злаковими попелицями, яких виявлено  на 20% обстежених площ за середньої чисельності 1 кол./росл., максимально – 2 при заселенні 1% рослин, максимально – 2%.

Триває масовий вихід клопа шкідливої черепашки на листову поверхню у лісосмугах. Середня чисельність – 0,5 екз./м², максимально – 1.

У посівах озимої пшениці та сходах ярого ячменю триває літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. На 100 п.с. уловлювалося 1-3, макс. 8 екз. шкідника.

Розпочалася активізація та заселення посівів озимих гусеницями злакової листовійки. Чисельність по краях полів склала 0,3-1 екз./кв.м. Масове заселення посівів очікується в ІІІ декаді квітня.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур відмічено початок розселення злакових п’явиць. Середня чисельність склала 0,3-0,5 екз./м2, максимально 1,0 екз./м2. В ІІІ декаді квітня шкідник продовжить заселяти посіви.

Цикадки заселили 10% обстежених площ посівів озимої пшениці та озимого ячменю. На 100 п.с. налічено у середньому 2 екземпляри. Пошкоджено незначний відсоток рослин.

Погодні умови звітного періоду (холодна та волога погода) були сприятливими для поширення та розвитку хвороб (борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 30% обстежених площ, у середньому – 3% рослин, максимально 5% рослин, розвиток хвороби – 1,5%; кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин; септоріоз виявлено на 20% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 2% рослин, максимально – 4%, розвиток хвороби – 1%.

Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин.

Хрестоцвіті блішки заселили 25% обстежених площ озимого ріпаку. Середня чисельність становить 2,0 екз./м², максимально – 4,0 екз./м² при заселенні 1%, максимально – 2% рослин.

Ріпаковий листоїд. Заселено 7% обстеженої площі, середня чисельність склала 1,0 екз./рослину.

На квітучій рослинності хрестоцвітих та на посівах озимого ріпаку триває масовий літ та проходить спарювання ріпакового та капустяного біланів. На 10 кроків в осередках злітає 3-5 штук.

Триває заселення посівів озимого ріпаку ріпаковим насіннєвим прихованохоботником. Шкідником заселено 20% обстежених площ, у середньому – 1% рослин за середньої чисельності 1 екз./росл.

Скрізь відмічено появу жуків оленки волохатої. Заселено 15% площ із поодинокими екземплярами жуків.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 20% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 1%.

Триває шкодочинність жуків піщаного мідляка та бульбочкового довгоносика на посівах гороху та багаторічних трав. Середня чисельність шкідників ‒ 0,5 екз./м², максимально ‒ 3 екз./м². Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально ‒ 3%.

У приватному секторі відмічено початок виходу імаго колорадського жука у верхні шари ґрунту. Середня чисельність – 0,95 екз./м², максимально ‒ 2 екз./м².

Протягом ІІ декади квітня погодні умови сприяли активному пробудженню та шкодочинності багатьох видів шкідників саду. У насадженнях плодових культур продовжують розвиватися і завдавати шкоди молодим листкам, квіткам плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, шкідниками у приватному секторі заселено до 55% дерев, за середньої чисельності 2,1 екз./дерево, максимально – 3. Пошкоджено у середньому 1,7% листя, максимально – 3% молодих листочків.

У плодових садах продовжується відродження із зимуючих яєць яблуневої та вишневої попелиць.