Озима пшениця – кущіння. Посіви знаходились у доброму та задовільному стані.
Озимий ріпак – початок росту стебла. Стан посівів добрий.
Плодові дерева: абрикос – цвітіння; вишня, груша, слива, яблуня – розгортання перших листків.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погодні умови третьої декади березня початку першої декади квітня характеризувалися коливаннями температури повітря з незначними опадами у вигляді дощу та вранішніми туманами.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні декади до 18-20℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до 5℃ тепла.
Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 37-42℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 1-3℃ тепла.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 10℃ тепла.
У посівах озимини личинки хлібної жужелиці (туруна) за чисельності 0,3-1 екз./м² пошкодили 1% рослин на 10% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 30%, ІІІ – 70%.
Гусеницями озимої совки заселено 13% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2 екз./м. За віковим складом гусениці V віку становлять 23%, VІ – 77%.
У теплі сонячні дні відмічено літ злакових мух та заселення посівів цикадками, попелицями, хлібними блішками. Хлібними блішками заселено 20% обстежених площ (особливо на крайових смугах) за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 2 при заселенні 2% рослин. Також у сонячні дні виявлено вихід клопа шкідливої черепашки на листову поверхню у лісосмугах. На даний час це поодинокі екземпляри.
На посівах озимих зернових культур зберігається інфекційний запас збудників грибкових хвороб. Так, борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 20% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, максимально 3% рослин, розвиток хвороби – 0,5%. Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин. Септоріоз виявлено на 7% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 0,5% рослин, максимально ‒ 1, розвиток хвороби – 0,5%.
На посівах озимого ріпаку триває живлення ріпакових прихованохоботників (великого ріпакового та капустяного стеблового). Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину.
Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин.
У крайових смугах посівів відмічено появу хрестоцвітих блішок у чисельності 0,5-1 екз./м².
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 15% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.
На багаторічних травах виявлено початок заселення посівів бульбочковими довгоносиками, чисельність становить – 0,3-1,0 екз./м², піщаним мідляком – 0,2-1,0 екз./м².
У теплі сонячні дні в багаторічних насадженнях відмічено пробудження та вихід із місць зимівлі сірого брунькового довгоносика та яблуневого квіткоїда.
Температурний режим періоду сприятливий для розмноження гризунів. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне збільшення заселених площ та житлових нір. Обстеженнями виявлено, що на 13-20% посівів озимих зернових та ріпаку зберігається 1-2 подекуди 3 жилих колоній на гектар, в кожній з яких 9-15 жилих нір переважно на крайових смугах. На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 74%. Середня чисельність становила 1,7 кол./га з 5 житловими норами, максимально ‒ 3 кол./га з 20 житловими норами.
03.04.2025
Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин в господарствах Херсонської області станом на 03.04.2025
Озима пшениця – кущіння. Посіви знаходились у доброму та задовільному стані.
Озимий ріпак – початок росту стебла. Стан посівів добрий.
Плодові дерева: абрикос – цвітіння; вишня, груша, слива, яблуня – розгортання перших листків.
За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології погодні умови третьої декади березня початку першої декади квітня характеризувалися коливаннями температури повітря з незначними опадами у вигляді дощу та вранішніми туманами.
Максимальна температура повітря підвищувалась у тепліші дні декади до 18-20℃ тепла.
Мінімальна температура повітря знижувалась у холоднішу ніч до 5℃ тепла.
Поверхня ґрунту в денні години нагрівалась до 37-42℃ тепла, в нічні години охолоджувалась до 1-3℃ тепла.
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила 10℃ тепла.
У посівах озимини личинки хлібної жужелиці (туруна) за чисельності 0,3-1 екз./м² пошкодили 1% рослин на 10% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 30%, ІІІ – 70%.
Гусеницями озимої совки заселено 13% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 2 екз./м. За віковим складом гусениці V віку становлять 23%, VІ – 77%.
У теплі сонячні дні відмічено літ злакових мух та заселення посівів цикадками, попелицями, хлібними блішками. Хлібними блішками заселено 20% обстежених площ (особливо на крайових смугах) за середньої чисельності 1 екз./росл., максимально – 2 при заселенні 2% рослин. Також у сонячні дні виявлено вихід клопа шкідливої черепашки на листову поверхню у лісосмугах. На даний час це поодинокі екземпляри.
На посівах озимих зернових культур зберігається інфекційний запас збудників грибкових хвороб. Так, борошнистою росою переважно на листках нижнього ярусу, уражено 20% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, максимально 3% рослин, розвиток хвороби – 0,5%. Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,3% рослин. Септоріоз виявлено на 7% обстежених площ озимої пшениці, у середньому уражено 0,5% рослин, максимально ‒ 1, розвиток хвороби – 0,5%.
На посівах озимого ріпаку триває живлення ріпакових прихованохоботників (великого ріпакового та капустяного стеблового). Ріпакового прихованохоботника виявлено на 30% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину.
Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 25% обстежених площ озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./рослину, максимально ‒ 2 екз./рослину. Шкідниками слабко пошкоджено 1-2% рослин.
У крайових смугах посівів відмічено появу хрестоцвітих блішок у чисельності 0,5-1 екз./м².
Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 15% обстежених площ, у середньому – 1,0% рослин, максимально – 3%. Розвиток хвороби – 0,5%.
На багаторічних травах виявлено початок заселення посівів бульбочковими довгоносиками, чисельність становить – 0,3-1,0 екз./м², піщаним мідляком – 0,2-1,0 екз./м².
У теплі сонячні дні в багаторічних насадженнях відмічено пробудження та вихід із місць зимівлі сірого брунькового довгоносика та яблуневого квіткоїда.
Температурний режим періоду сприятливий для розмноження гризунів. При проведенні обстежень сільськогосподарських угідь виявлено незначне збільшення заселених площ та житлових нір. Обстеженнями виявлено, що на 13-20% посівів озимих зернових та ріпаку зберігається 1-2 подекуди 3 жилих колоній на гектар, в кожній з яких 9-15 жилих нір переважно на крайових смугах. На посівах багаторічних трав заселення площ мишоподібними гризунами становить 74%. Середня чисельність становила 1,7 кол./га з 5 житловими норами, максимально ‒ 3 кол./га з 20 житловими норами.