Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області повідомляє, що останніми роками в Україні з’явився новий шкідник – південноамериканська томатна міль. Цей шкідник помідора дуже злісний: за інтенсивністю шкоди, яку він завдає, його порівнюють з колорадським жуком на картоплі чи буряковим довгоносиком на цукристих, яким теж свого часу було дуже важко дати раду. І якщо в теплицях, на відносно невеликій території, допомагають карантинні заходи, то у відкритому грунті, особливо на присадибних ділянках, шкідник пішов вільно «гуляти» територією країни.
Наразі південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta) є одним із найнебезпечніших карантинних організмів. На територію України він завезений, імовірно, в 2010 р. з країн Близького Сходу. Tuta absoluta поширюється на Півдні країни і вже полонила близько 830 га на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. Переважна більшість із них (майже 800 га, або 96%) — присадибні ділянки, де міль знищує врожай томатів практично на 100% через брак обізнаності фермерів та господарів із запобіжними заходами щодо попередження занесення шкідника на ділянки.
Основним хазяїном і за сумісництвом харчовою базою молі є томат. Утім, фітофаг може завдати значної шкоди й іншим представникам родини Пасльонові (Solanacea): баклажанам, картоплі, перцю тощо.
Гусениці пошкоджують рослини томатів протягом усього періоду вегетації, від появи сходів до достигання плодів. Харчуються вони всіма надземними органами рослин: листям, стеблами, квітками, зав’яззю і плодами. Характерною ознакою ураження є утворення на заселених органах мін, які мають вигляд плям. Усередині такої міни й перебуває гусениця, яка харчується тканинами томата. Потрапляючи на плід, гусениця проникає глибоко всередину нього і сприяє його загниванню, істотно знижуючи якість урожаю.
Важливим заходом профілактики є стара добра глибока оранка на зяб, яка практично не залишає залялькованому в ґрунті шкіднику шансів на виживання у зимові морози. Високу профілактичну ефективність матиме також ретельне післязбиральне дискування рослинних решток. Так само, як і дотримання сівозміни: повертати пасльонові на те саме поле слід не раніше ніж через 4–5 років. Що стосується хімічних засобів захисту, то варто відзначити, що швидке виникнення резистентності у шкідника до різних груп препаратів істотно ускладнює ефективний контроль томатної молі засобами агрохімії. Найбільш раціональним часом проведення обробки вважається період яйцекладки.
22.08.2023
Південноамериканська томатна міль
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області повідомляє, що останніми роками в Україні з’явився новий шкідник – південноамериканська томатна міль. Цей шкідник помідора дуже злісний: за інтенсивністю шкоди, яку він завдає, його порівнюють з колорадським жуком на картоплі чи буряковим довгоносиком на цукристих, яким теж свого часу було дуже важко дати раду. І якщо в теплицях, на відносно невеликій території, допомагають карантинні заходи, то у відкритому грунті, особливо на присадибних ділянках, шкідник пішов вільно «гуляти» територією країни.
Наразі південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta) є одним із найнебезпечніших карантинних організмів. На територію України він завезений, імовірно, в 2010 р. з країн Близького Сходу. Tuta absoluta поширюється на Півдні країни і вже полонила близько 830 га на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. Переважна більшість із них (майже 800 га, або 96%) — присадибні ділянки, де міль знищує врожай томатів практично на 100% через брак обізнаності фермерів та господарів із запобіжними заходами щодо попередження занесення шкідника на ділянки.
Основним хазяїном і за сумісництвом харчовою базою молі є томат. Утім, фітофаг може завдати значної шкоди й іншим представникам родини Пасльонові (Solanacea): баклажанам, картоплі, перцю тощо.
Гусениці пошкоджують рослини томатів протягом усього періоду вегетації, від появи сходів до достигання плодів. Харчуються вони всіма надземними органами рослин: листям, стеблами, квітками, зав’яззю і плодами. Характерною ознакою ураження є утворення на заселених органах мін, які мають вигляд плям. Усередині такої міни й перебуває гусениця, яка харчується тканинами томата. Потрапляючи на плід, гусениця проникає глибоко всередину нього і сприяє його загниванню, істотно знижуючи якість урожаю.
Важливим заходом профілактики є стара добра глибока оранка на зяб, яка практично не залишає залялькованому в ґрунті шкіднику шансів на виживання у зимові морози. Високу профілактичну ефективність матиме також ретельне післязбиральне дискування рослинних решток. Так само, як і дотримання сівозміни: повертати пасльонові на те саме поле слід не раніше ніж через 4–5 років. Що стосується хімічних засобів захисту, то варто відзначити, що швидке виникнення резистентності у шкідника до різних груп препаратів істотно ускладнює ефективний контроль томатної молі засобами агрохімії. Найбільш раціональним часом проведення обробки вважається період яйцекладки.