На Херсонщині мишоподібні гризуни залишаються одними із найнебезпечніших ворогів аграрного виробництва. Щороку ці шкідники заселяють сільськогосподарські угіддя і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень. Втрати врожаю при збиранні, поверхневий чи нульовий обробіток ґрунту, нехтування зяблевою оранкою, своєчасним прибиранням післяжнивних решток, повсюдне порушення сівозміни за сприятливих погодних умов – обумовлюють масове розмноження гризунів. За сприятливих умов вони можуть розмножуватися у великій кількості на значній території й знижувати врожай озимих зернових та багаторічних трав від 30 до 70%
В цьому році складаються сприятливі умови для масового розмноження мишоподібних гризунів. Цьому сприяють як погодні умови, так і добра кормова база, особливо великі втрати врожаю при збиранні зернових культур.
Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками. Серед різноманіття мишоподібних гризунів у нашому регіоні переважають полівки (звичайна, гуртова) та миші (хатня, польова, курганчикова). На сьогодні шкідники зосереджуються в місцях резервацій на неорних землях, пасовищах, садах, лісосмугах, на площах багаторічних трав. Середня чисельність гризунів допорогова – 1–2 жилих колоній/га. Та попри все це, щільність та шкідливість мишей і полівок в місцях резервації та на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити майбутнім посівам озимої пшениці та озимого ріпаку, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій.
Якщо ж на одному гектарі посівів щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше жилих колоній, то проводять винищувальні заходи, застосовуючи хімічні та біологічні засоби захисту (родентициди).
При виборі родентицидів, необхідно враховувати, що отруєні зернові принади часто стають кормом для диких птахів та тварин. Держпродспоживслужба рекомендує використовувати, в першу чергу, біологічні препарати для боротьби з мишоподібними гризунами. Слід зазначити, що біологічні препарати на основі штамів бактерії Salmonella enteritidis var. Issatschenko можуть застосовуватися для знищення різних видів мишоподібних гризунів. Вони безпечні для довкілля, не шкідливі для тварин і птахів, в тому числі свійських.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, заходи захисту сільськогосподарських посівів слід проводити з дотриманням санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Для стримування чисельності шкідників необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечить збереження посівів та урожай майбутніх озимих культур.
20.07.2023
До відома аграріїв та землекористувачів: стосовно боротьби з мишоподібними гризунами
На Херсонщині мишоподібні гризуни залишаються одними із найнебезпечніших ворогів аграрного виробництва. Щороку ці шкідники заселяють сільськогосподарські угіддя і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень. Втрати врожаю при збиранні, поверхневий чи нульовий обробіток ґрунту, нехтування зяблевою оранкою, своєчасним прибиранням післяжнивних решток, повсюдне порушення сівозміни за сприятливих погодних умов – обумовлюють масове розмноження гризунів. За сприятливих умов вони можуть розмножуватися у великій кількості на значній території й знижувати врожай озимих зернових та багаторічних трав від 30 до 70%
В цьому році складаються сприятливі умови для масового розмноження мишоподібних гризунів. Цьому сприяють як погодні умови, так і добра кормова база, особливо великі втрати врожаю при збиранні зернових культур.
Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками. Серед різноманіття мишоподібних гризунів у нашому регіоні переважають полівки (звичайна, гуртова) та миші (хатня, польова, курганчикова). На сьогодні шкідники зосереджуються в місцях резервацій на неорних землях, пасовищах, садах, лісосмугах, на площах багаторічних трав. Середня чисельність гризунів допорогова – 1–2 жилих колоній/га. Та попри все це, щільність та шкідливість мишей і полівок в місцях резервації та на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити майбутнім посівам озимої пшениці та озимого ріпаку, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій.
Якщо ж на одному гектарі посівів щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше жилих колоній, то проводять винищувальні заходи, застосовуючи хімічні та біологічні засоби захисту (родентициди).
При виборі родентицидів, необхідно враховувати, що отруєні зернові принади часто стають кормом для диких птахів та тварин. Держпродспоживслужба рекомендує використовувати, в першу чергу, біологічні препарати для боротьби з мишоподібними гризунами. Слід зазначити, що біологічні препарати на основі штамів бактерії Salmonella enteritidis var. Issatschenko можуть застосовуватися для знищення різних видів мишоподібних гризунів. Вони безпечні для довкілля, не шкідливі для тварин і птахів, в тому числі свійських.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, заходи захисту сільськогосподарських посівів слід проводити з дотриманням санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Для стримування чисельності шкідників необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечить збереження посівів та урожай майбутніх озимих культур.