У даний час в Україні вимоги до енергетичного маркування енергоспоживчої продукції регулюються Технічним регламентом енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. № 702 (з внесеними змінами), що розроблений на основі Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/30/ЄС від 19.05.2010.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області звертає увагу виробників, постачальників та розповсюджувачів техніки і обладнання на вимоги Технічного регламенту енергетичного маркування енергоспоживчої продукції, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 27 квітня 2022 року № 164, який набуває чинності з 01.08.2023 року.
Україна має перейти на нову шкалу енергоефективності, яка буде встановлювати більш жорсткі вимоги до побутової техніки в частині споживання енергії.
Вищезазначений Технічний регламент встановлює основні вимоги, що застосовуються до енергоспоживчої продукції, що вводиться в обіг або в експлуатацію та передбачає маркування цієї продукції та надання стандартної інформації щодо енергоефективності продукції, споживання енергії та інших ресурсів під час використання продукції, а також додаткову інформацію про продукцію, з метою зменшення споживання ними енергії.
Технічний регламент розроблено на основі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1369 від 04 липня 2017 року про встановлення рамок для енергетичного маркування та скасування Директиви 2010/30/ЄС.
Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:
– продукцію, яка була у використанні, якщо вона не імпортується з третьої країни;
– транспортні засоби для пасажирських або вантажних перевезень.
Звертаємо увагу на термінологію:
Енергетична етикетка – етикетка встановленої форми, яка містить інформацію про рівень ефективності споживання продукцією енергетичних та інших основних ресурсів (клас та показники енергоефективності), а також додаткову інформацію;
Енергетичне маркування – інформування споживача про рівень ефективності споживання продукцією енергетичних та інших основних ресурсів, а також надання додаткової інформації шляхом використання енергетичної етикетки;
Енергоефективність – співвідношення між вихідною кількістю отриманих результатів діяльності (продуктивності), послуг, товарів або енергії та вхідною енергією;
Енергоспоживча продукція – товар або система, що впливає на споживання енергії під час використання, який вводиться в обіг або експлуатацію, включаючи деталі, що впливають на споживання енергії під час використання, які вводяться в обіг або в експлуатацію для споживачів і призначені для вбудовування в продукцію;
Інформаційний лист продукції – стандартний документ, що містить інформацію стосовно продукції, у друкованій чи електронній формі;
Технічним регламентом енергетичного маркування енергоспоживчої продукції визначено загальні обов’язки постачальників та розповсюджувачів.
Постачальник повинен забезпечити, щоб кожна окрема одиниця продукції, що вводиться в обіг, безкоштовно супроводжувалася точними друкованими етикетками та інформаційними листами продукції відповідно до цього Технічного регламенту та прийнятих технічних регламентів енергетичного маркування за типами продукції.
Вводиться електронна база даних енергоспоживчих продуктів, яка буде містити відкриту і закриту частину, її створення забезпечить споживачів достовірною інформацією про введену в обіг енергоспоживчу продукцію, класи енергоефективності, зазначені на етикетці, та інші технічні параметри в інформаційному листі продукції, а також сприятиме органам державного ринкового нагляду у виконанні ними своїх обов’язків.
Постачальник вносить до відкритої частини бази даних продуктів таку інформацію:
– найменування або торговельну марку, адресу, контактні дані та інші законні засоби ідентифікації постачальника;
– ідентифікатор моделі;
– етикетку в електронному форматі;
– клас (класи) енергоефективності та інші параметри, що зазначені в етикетці;
– параметри інформаційного листа продукту в електронному форматі.
Крім того, встановлюються функціональні критерії до відкритої частини бази даних продуктів:
– інформація про кожну модель продукту повинна утримуватись, як окремий запис;
– повинен створюватися єдиний файл енергетичної етикетки кожної моделі, доступний для перегляду, завантаження та друку, а також мовні варіанти повного інформаційного листа продукту всіма офіційними мовами ЄС;
– інформація повинна бути безкоштовною та придатною для машинного зчитування, сортування та пошуку, з дотриманням відкритих стандартів для використання третіми особами;
– повинна бути створена онлайн-служба підтримки постачальника або контактний центр з відповідним посиланням на нього з офіційного порталу.
Розповсюджувач повинен:
– демонструвати у видимий спосіб етикетку, надану постачальником або оприлюднену, зокрема, і для дистанційного продажу через Інтернет;
– надавати споживачам інформаційний лист продукції, а на запит – також і в друкованій формі у пункті продажу.
Постачальник і розповсюджувач також повинні зробити посилання на клас енергоефективності продукції у візуальній рекламі та технічних рекламних матеріалах для конкретної моделі.
Отже, споживачі завдяки енергомаркуванню зможуть:
– зменшити споживання енергії;
– отримувати інформацію про технічні характеристики енергоспоживчих продуктів;
– обирати більш енергоефективну продукцію;
– використовувати енергоефективне та екологічне обладнання протягом тривалого строку експлуатації.
15.06.2023
В Україні з 01 серпня 2023 року буде впроваджено енергетичне маркування енергоспоживчої продукції за оновленими вимогами ЄС
У даний час в Україні вимоги до енергетичного маркування енергоспоживчої продукції регулюються Технічним регламентом енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 р. № 702 (з внесеними змінами), що розроблений на основі Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/30/ЄС від 19.05.2010.
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області звертає увагу виробників, постачальників та розповсюджувачів техніки і обладнання на вимоги Технічного регламенту енергетичного маркування енергоспоживчої продукції, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 27 квітня 2022 року № 164, який набуває чинності з 01.08.2023 року.
Україна має перейти на нову шкалу енергоефективності, яка буде встановлювати більш жорсткі вимоги до побутової техніки в частині споживання енергії.
Вищезазначений Технічний регламент встановлює основні вимоги, що застосовуються до енергоспоживчої продукції, що вводиться в обіг або в експлуатацію та передбачає маркування цієї продукції та надання стандартної інформації щодо енергоефективності продукції, споживання енергії та інших ресурсів під час використання продукції, а також додаткову інформацію про продукцію, з метою зменшення споживання ними енергії.
Технічний регламент розроблено на основі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1369 від 04 липня 2017 року про встановлення рамок для енергетичного маркування та скасування Директиви 2010/30/ЄС.
Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:
– продукцію, яка була у використанні, якщо вона не імпортується з третьої країни;
– транспортні засоби для пасажирських або вантажних перевезень.
Звертаємо увагу на термінологію:
Енергетична етикетка – етикетка встановленої форми, яка містить інформацію про рівень ефективності споживання продукцією енергетичних та інших основних ресурсів (клас та показники енергоефективності), а також додаткову інформацію;
Енергетичне маркування – інформування споживача про рівень ефективності споживання продукцією енергетичних та інших основних ресурсів, а також надання додаткової інформації шляхом використання енергетичної етикетки;
Енергоефективність – співвідношення між вихідною кількістю отриманих результатів діяльності (продуктивності), послуг, товарів або енергії та вхідною енергією;
Енергоспоживча продукція – товар або система, що впливає на споживання енергії під час використання, який вводиться в обіг або експлуатацію, включаючи деталі, що впливають на споживання енергії під час використання, які вводяться в обіг або в експлуатацію для споживачів і призначені для вбудовування в продукцію;
Інформаційний лист продукції – стандартний документ, що містить інформацію стосовно продукції, у друкованій чи електронній формі;
Технічним регламентом енергетичного маркування енергоспоживчої продукції визначено загальні обов’язки постачальників та розповсюджувачів.
Постачальник повинен забезпечити, щоб кожна окрема одиниця продукції, що вводиться в обіг, безкоштовно супроводжувалася точними друкованими етикетками та інформаційними листами продукції відповідно до цього Технічного регламенту та прийнятих технічних регламентів енергетичного маркування за типами продукції.
Вводиться електронна база даних енергоспоживчих продуктів, яка буде містити відкриту і закриту частину, її створення забезпечить споживачів достовірною інформацією про введену в обіг енергоспоживчу продукцію, класи енергоефективності, зазначені на етикетці, та інші технічні параметри в інформаційному листі продукції, а також сприятиме органам державного ринкового нагляду у виконанні ними своїх обов’язків.
Постачальник вносить до відкритої частини бази даних продуктів таку інформацію:
– найменування або торговельну марку, адресу, контактні дані та інші законні засоби ідентифікації постачальника;
– ідентифікатор моделі;
– етикетку в електронному форматі;
– клас (класи) енергоефективності та інші параметри, що зазначені в етикетці;
– параметри інформаційного листа продукту в електронному форматі.
Крім того, встановлюються функціональні критерії до відкритої частини бази даних продуктів:
– інформація про кожну модель продукту повинна утримуватись, як окремий запис;
– повинен створюватися єдиний файл енергетичної етикетки кожної моделі, доступний для перегляду, завантаження та друку, а також мовні варіанти повного інформаційного листа продукту всіма офіційними мовами ЄС;
– інформація повинна бути безкоштовною та придатною для машинного зчитування, сортування та пошуку, з дотриманням відкритих стандартів для використання третіми особами;
– повинна бути створена онлайн-служба підтримки постачальника або контактний центр з відповідним посиланням на нього з офіційного порталу.
Розповсюджувач повинен:
– демонструвати у видимий спосіб етикетку, надану постачальником або оприлюднену, зокрема, і для дистанційного продажу через Інтернет;
– надавати споживачам інформаційний лист продукції, а на запит – також і в друкованій формі у пункті продажу.
Постачальник і розповсюджувач також повинні зробити посилання на клас енергоефективності продукції у візуальній рекламі та технічних рекламних матеріалах для конкретної моделі.
Отже, споживачі завдяки енергомаркуванню зможуть:
– зменшити споживання енергії;
– отримувати інформацію про технічні характеристики енергоспоживчих продуктів;
– обирати більш енергоефективну продукцію;
– використовувати енергоефективне та екологічне обладнання протягом тривалого строку експлуатації.