Погодні умови цього року сприяють масовому розповсюдженню та харчуванню трипсів. Найбільша шкода на сьогодні помітна по полях озимої пшениці. Являючись сисними шкідниками імаго та личинки шкідника живляться рослинним соком, внаслідок чого знижуються якісні та кількісні показники вирощеної продукції — натура зерна, кількість зерен в колосі тощо.
Трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd), ряд Thysanoptera, род. Флеотрипси- Phloeothripidae поширений по всій Україні. Пошкоджує озиму та яру пшеницю. Монофаг. Доросла комаха темно-коричневого, майже чорного кольору, завдовжки 1,5-2 мм. Личинка 1,4-1,8 мм завдовжки. Зимують личинки в прикореневих рештках, в ґрунті. Заселяють посіви пшениці в фазу виходу в трубку-колосіння, де живляться й розмножуються. Самиці відкладають яйця (до 50 шт.) на лусочки й стрижні колоса. Через 6-7 діб відроджуються личинки червоного кольору, які живляться соком зерна й колоскових лусочок. Зазвичай вони зосереджуються у борозенках зерна, заповнюючи простір між зерном i лусочками. Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосість, маса зерен знижується на 8-12%, на них з’являються жовто-бурі плями, зерно зсихається, стає щуплим. Перед збиранням урожаю личинки стають повно зрілими й мігрують в ґрунт, де і зимують. Розвивається в одному поколінні.
У посівах зернових колосових культур трипс не становитиме проблеми, якщо поєднувати хімічні обробки препаратів. Вирішення питань щодо захисту від шкідників треба враховувати при перевищенні економічного порогу шкодочинності. При розрахунках слід звертати увагу на присутність інших шкідників, їх чисельність та обирати інсектициди виходячи з видового складу шкідників. Критерієм доцільності хімічних обробок пшениці озимої тільки проти пшеничного трипса є економічні пороги шкідливості. На початку колосіння — 10-15 осіб на 1 стебло, у фазу молочної стиглості — 40-50 личинок на 1 колос.
Агротехнічними заходами захисту від пшеничного трипса слугують лущення стерні та зяблева оранка, які дещо знижують зимуючий запас шкідника. Пшеничний трипс розмножується особливо інтенсивно в посушливі роки, але одночасно високі температури й cyxoвії згубно впливають на його розвиток. Зниженню чисельності шкідника також сприяє підвищена вологість ґрунту в осінній період й навесні. Проти трипса слід поєднувати хімічний та агротехнічні метод контролю. Насамперед дотримання сівозмін та просторової ізоляції , що стримує подальше його поширення. Але основним все ж залишається хімічний метод контролю.
21.05.2021
Увага! Трипс на зернових культурах!
Погодні умови цього року сприяють масовому розповсюдженню та харчуванню трипсів. Найбільша шкода на сьогодні помітна по полях озимої пшениці. Являючись сисними шкідниками імаго та личинки шкідника живляться рослинним соком, внаслідок чого знижуються якісні та кількісні показники вирощеної продукції — натура зерна, кількість зерен в колосі тощо.
Трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd), ряд Thysanoptera, род. Флеотрипси- Phloeothripidae поширений по всій Україні. Пошкоджує озиму та яру пшеницю. Монофаг. Доросла комаха темно-коричневого, майже чорного кольору, завдовжки 1,5-2 мм. Личинка 1,4-1,8 мм завдовжки. Зимують личинки в прикореневих рештках, в ґрунті. Заселяють посіви пшениці в фазу виходу в трубку-колосіння, де живляться й розмножуються. Самиці відкладають яйця (до 50 шт.) на лусочки й стрижні колоса. Через 6-7 діб відроджуються личинки червоного кольору, які живляться соком зерна й колоскових лусочок. Зазвичай вони зосереджуються у борозенках зерна, заповнюючи простір між зерном i лусочками. Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосість, маса зерен знижується на 8-12%, на них з’являються жовто-бурі плями, зерно зсихається, стає щуплим. Перед збиранням урожаю личинки стають повно зрілими й мігрують в ґрунт, де і зимують. Розвивається в одному поколінні.
У посівах зернових колосових культур трипс не становитиме проблеми, якщо поєднувати хімічні обробки препаратів. Вирішення питань щодо захисту від шкідників треба враховувати при перевищенні економічного порогу шкодочинності. При розрахунках слід звертати увагу на присутність інших шкідників, їх чисельність та обирати інсектициди виходячи з видового складу шкідників. Критерієм доцільності хімічних обробок пшениці озимої тільки проти пшеничного трипса є економічні пороги шкідливості. На початку колосіння — 10-15 осіб на 1 стебло, у фазу молочної стиглості — 40-50 личинок на 1 колос.
Агротехнічними заходами захисту від пшеничного трипса слугують лущення стерні та зяблева оранка, які дещо знижують зимуючий запас шкідника. Пшеничний трипс розмножується особливо інтенсивно в посушливі роки, але одночасно високі температури й cyxoвії згубно впливають на його розвиток. Зниженню чисельності шкідника також сприяє підвищена вологість ґрунту в осінній період й навесні. Проти трипса слід поєднувати хімічний та агротехнічні метод контролю. Насамперед дотримання сівозмін та просторової ізоляції , що стримує подальше його поширення. Але основним все ж залишається хімічний метод контролю.