Метрит-мастит-агалактія в свиноматок

Майже на кожному подвір’ї на селі утримуються свині. Тож найголовнішим клопотом господаря та ветеринарного лікаря завжди є здоров’я тварини. Ветеринарні фахівці Генічеського району завжди намагаються не тільки вправно лікувати, але й проводять роботу з профілактики захворювань.

Гостре післяродове захворювання свиноматок, що виникає як загальний синдром протягом перших трьох діб після опоросу, називають синдромом метрит-мастит-агалактія (ММА).

ММА — метрит-мастит-агалактія — синдром різної етіології (переважно бактеріальної), який характеризується запаленням матки, відсутністю молозива та молока, що у результаті спричиняє істотні втрати для підприємств та господарів. Щоб цього уникнути, варто знати причини та наслідки захворювання, а також комплекс заходів із його профілактики.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

Клінічні ознаки хвороби проявляються в трьох формах: гостра, підгостра та безсимптомна.

 Клінічні ознаки метрит, мастит, агалактії в свиноматок
Форма Симптоми
Гостра
  • температура тіла 41 °С і вище;
  • гнійні виділення із родових шляхів;
  • запалення молочної залози;
  • закреп у свиноматок;
  • голодування поросят упродовж 2–3-ох днів та падіж (гліпоглікемія або гастроентерит).
Підгостра
  • температура тіла 40–41°С;
  • зниження апетиту свиноматок;
  • набряк чи запалення декількох молочних залоз;
  • закрепи та серозно-кров’янисті виділення з родових шляхів;
  • зменшення молочності;
  • деякі поросята хворі або в них спостерігають діарея.
Безсимптомна або хронічна форма
  • температура тіла 39,5–40°С;
  • набряк молочної залози;
  • поросята (всі чи деякі) з меншою масою тіла.

Лікування синдрому метрит-мастит-агалактії (ММА) передбачає комплексне використання протизапальних (антибіотики) й антибактеріальних засобів.

Проте антибактеріальні препарати можна застосовувати тільки після визначення чутливості мікроорганізмів до них. Слід враховувати те, що свиноматки годують поросят, а багато антибіотиків мають протипоказання для застосування під час лактації.

Для підтримки енергетичного потенціалу і зменшення інтоксикації свиноматкам призначають 5%-й розчин глюкози одночасно з 10%-м розчином кальцію глюконату або кальцію хлориду. А щоб зняти запалення й знеболити, призначають один із нестероїдних препаратів.

Якщо хвороба має інфекційну природу й масовий характер, тяжкий перебіг і спричинена збудниками, що мають значну резистентність до антибактеріальних препаратів, більший ефект буде від застосування імунобіологічних препаратів, зокрема інактивованих вакцин.

Зменшити кількість антибіотиків для запобігання розвитку резистентності до них збудників захворювань можна пробіотичними препаратами й бактеріофагами. Проте без встановлення причин виникнення й етіології захворювання, без визначення чинників патогенності й антибіотикочутливості збудників захворювань неможливо ефективно проводити лікувально-профілактичні заходи з раціональним і виправданим застосуванням антибактеріальних і біологічних препаратів.

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ ММА

  1. Правильне вирощування й акліматизація молодняка. Останнє передбачає розміщення в одному приміщенні стрес-свиноматки разом з ремонтним молодняком або перенесення в цех фекалій свиноматок основного стада. Наприклад, з молодняком можна помістити вибракувану свиноматку. Вона передаватиме всі збудники, якими перехворіла, і тим самим забезпечить формування імунітету у свинок.
  2. Осіменіння лише тих тварин, які в охоті (не більше 2-ох разів). На свиноматок, які не прийшли в охоту, може вплинути недолікований ендометрит. Він проявляється при осіменінні. Лікування недоцільне.
  3. Контролювати запалення та лікування матки свиноматок. Технологи повинні постійно стежити за станом тварин, а в разі появи перших ознак запалення органів статевої системи, одразу почати його лікування.
  4. Контроль за споживанням води свиноматками — недопущення проблем з системою сечовиділення (запалення нирок і сечового міхура). Для цього встановлюють лічильники води в цеху опоросу, щоб відстежувати рівень її споживання. Обов’язковий огляд напувалок дозволяє виявити тварин, які погано п’ють воду.
  5. Додавання до комбікорму основного стада кислоти з метою пониження рН сечі (наприклад, лимонної 1–3 кг/тонну).
  6. Правильна годівля свиноматок — достатня даванка та збалансований за складом та поживністю раціон.
  7. Підготовка свиноматок перед опоросом — «голодування» тварин.
  8. Профілактика закрепів — додавання до корму глауберової солі та клітковини на рівні 5–6 г/кг корму.
  9. Гігієна під час осіменіння й очищення підлоги від фекалій. Оператори в цеху опоросу повинні слідкувати за чистотою зони біля родових шляхів свиноматок. При цьому 2–3-и рази на добу варто очищати гній, щоб тварини не забруднилися та не контамінувати бактеріями статеві органи.
  10. Недопущення високої вологості в приміщенні. Контроль, утворення аерозолів, адже перенесення бактерій з водою та водяним пилом у приміщенні загрожує інфікуванням родових шляхів.
  11. Свиноматок з виділеннями з родових шляхів слід вибраковувати, особливо після двократного осіменіння.
  12. У разі сильних виділень з родових шляхів у великої кількості свиноматок потрібно проводити дослідження на мікотоксини та на вміст у кормі вітаміну Е (не нижче 150 мг/тонну корму).