Ріжки – хвороба пшениці на недоглянутих полях

Недотримання умов вирощування зернових культур в останні роки спричиняє  спалахи прояви такої небезпечної хвороби як  ріжків пшениці. В окремих регіонах врожайність знижується на 10-15%, а в несприятливі роки втрати досягають 25%. Ріжки – хвороба зернових культур. В основному ушкоджуються посіви озимого жита, рідше – пшениці та тритикале.  Патоген ріжків зимує в грунті у вигляді конідій, що проростають навесні. Зараження злаків ріжками відбувається через поширення спор вітром та комахами в період цвітіння. Інфікуються тільки повністю розкрити квітки. Джерелом первинного зараження служать конідії (екзогенні спори безстатевого спороношення).  Збудники захворювання – грибки пурпурових ріжків (Claviceps purpurea). Загальна назва хвороби, спричиненої грибами роду Claviceps, називається ергот. Вражає близько 400 видів рослин з родини злакових (Poaceae).

Розвитку хвороби і інфекції сприяє волога та дощова погода. Температури + 10 – + 14°С і відносна вологість понад 70% є  ідеальним середовищем для розвитку ріжків злакових.  Інтенсивному розвитку захворювання також сприяють численні опади у стадії цвітіння посівів зернових.

Симптоми зараження

Патоген ріжків пшениці паразитує на стеблах квіток злаків. Під час цвітіння на ураженому колосі з’являється солодка жовтувата рідина, яка називається медовою росою, в якій знаходяться конідії гриба. Краплі цієї липкої речовини важко побачити. Під час фази дозрівання в колосках на місці деяких зерняток виростають коричнево-фіолетові, практично чорні, рігообразні нарости – склероції, що досягають в довжину від декількох мм до 6 см. Під час збору врожаю деяка частина ріжків випадає з колосків, решта залишаються на них.

Утворення склероцій не тільки знижує кількість врожаю, а й впливає на якість  зерна та борошна.

                                 Вплив ріжків на організм людини

Шкода ріжків для людини в тому, що її склероції містять токсичні алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрін, ергін та ін.). Вони небезпечні для теплокровних організмів викликають звуження кровоносних судин та є серйозною отрутою .  Захворювання, пов’язане з вживанням заражених продуктів, може викликати наступні симптоми:

  • судоми м’язів;
  • слабкість, запаморочення, втрата свідомості;
  • шлунково-кишкові розлади;
  • марення, тривога, напади страху;
  • зміна сприйняття в результаті пошкодження тканин головного мозку;
  • психічні розлади (галюцинації).

За старих часів хвороба, що з’являлася через  вживання хліба зараженої муки, називали «злі корчі». Алкалоїди, що містяться в склероціях, можуть викликати викидні у тварин та жінок. Заражене с зерно в кількості більше 0,1% не підходить для виробництва корму або борошна, тому що отруйне для тварин та людини. Домішка склероціїв в борошні більш ніж 0,05% – робить її небезпечною для живих істот. Алкалоїди ріжків не руйнуються при термічній обробці. Отруєння ріжком характеризується великим ступенем летальності (дозування 5 г смертельна), але все залежить від здоров’я і витривалості організму, віку, маси тіла і статі людини.

Методи боротьби зі ріжком

Закладаючи насіннєвий матеріал на зберігання треба бути уважним, перевіряючи його на наявність ріжків, так як вони сприяють зараженню зерна. При виборі сорту пшениці слід враховувати адаптацію його до кліматичних умов, що переважають в області культивування. Рекомендується вибирати сорти для посіву з найвищим ступенем опору інфекції.

Для руйнування конідій на поверхні ґрунту треба проводити лущення 5-7 см, дискування 10-12 см, глибоку осінню оранку (20 см).

Методами боротьби з хворобою є:

  • посів сертифікованим, або перевіреним насінням;
  • вибір відповідних, стійких сортів, менш сприйнятливих до інфекції;
  • правильні та ретельні агротехнічні операції (глибока оранка);
  • застосування збалансованих азотних добрив;
  • знищення самосівів й бур’янів;
  • дотримання сівозмін (перерва 3-4 роки)
  • оптимальна норма висіву зерна на м2;
  • застосування фунгіцидів.

Проведення підживлення азотними добривами  (30-35 кг / га) на весні сприяє не тільки інтенсивному росту зернових, а й пригнічує проростання склероції ( до 50%), що знаходяться на глибині 1-2 см або ж на поверхні. 

Для пригнічення розвитку конідіальной стадії і захисту зернових в стадії колосіння рекомендується проведення фунгіцидних обробок такими фунгіцидами як Тілт 500 мл / га; Фолікур 1000 мол / га і Альто-супер 400 мл / га. Обробка під час цвітіння посівом цими препаратами знижує поразку ріжків на 32-50%.

Оптимальний посів зернових культур не дозволяє масовому розмноженню патогенів. Просторова ізоляція озимих зернових культур від ярих – це один зі способів уникнути інфікування ріжків і підвищити якість зерна.