Туляремія – небезпечне захворювання для людей і тварин!

3 листопада відбулось засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при Горностаївській районній державній адміністрації, на якому розглянули питання щодо виявлення захворювання на туляремію серед відстріляних зайців на території мисливських угідь.

Про ситуацію з даного питання інформував  начальник  Горностаївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Василь Колісник.

За результатами засідання  комісія затвердила План комплексних заходів проти туляремії на території Горностаївського району, визначила служби та посадових осіб відповідальних за його виконання.

Довідково:

Туляремія – гостра природно-осередкова інфекційна хвороба, що характеризується гарячкою, специфічним лімфаденітом (бубон) і ураженням залежно від вхідних воріт шкіри, очей, мигдаликів, легень та інших органів.

Збудник хвороби бактерія Francisella tularensis (туляремійна паличка) із роду Francisella, що здатна до тривалого перебування в природних умовах.

Резервуаром інфекції у природі є до 30 видів тварин (зайці, кролі, польові миші, польові щури, ондатри, бобри, ховрахи). Людина інфікується, як правило, при контакті із гризунами.

Крім того, захворіти можна при вживанні сирої води з невідомих водойм, споживанні забрудненої їжі (немитих яблук, овочів тощо); при вдиханні збудника з пилом (при сільгоспроботах по обмолоті інфікованого зерна, заготівлі сіна тощо). 

Рідше хвороба виникає після укусів комах – кровососів: сліпнів, мух-жигалок та особливо іксодових кліщів. 

Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники – після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.

Джерелом збудника хвороби для свійських тварин є хворі, перехворілі та загиблі гризуни. Зараження в природних осередках відбувається внаслідок випасання тварин на заражених територіях або при водопої з неблагополучних водойм. Спалахи хвороби у свійських тварин спостерігаються переважно у весняно-літньо-осінні пори року, що пов’язано зі значною міграційною активністю в цей час гризунів та забезпеченістю трансмісійного шляху передавання збудника хвороби.

Весняні епідемії серед людей пов’язані із заготівлею шкурок промислових гризунів, осінні та зимові – із запізнілим обмолотом хліба та міграцією інфікованих гризунів у житла людини.

Тому для профілактики захворювання необхідно дотримуватись наступних порад:

– забезпечити відповідний захист від гризунів і належне утримання місць проживання та джерел водопостачання;

– не вживати сиру воду з відкритих водоймищ та невідомих джерел;

– проводити дератизацію приміщень та захищати харчові продукти від проникнення гризунів, особливо у зерносховищах і складських приміщеннях;

– при сільгоспроботах по обмолоту зернових, заготівлі сіна тощо обов’язково використовувати засоби захисту (для органів дихання і очей);

– відповідно одягатись при відвідуванні лісу, риболовлі, полюванні чи просто відпочинку на природі;

– в природних вогнищах туляремії необхідно планово і систематично знищувати гризунів і кліщів, територію пасовищ, загонів, сінокісних угідь регулярно звільняти від трупів гризунів.