Щороку мишоподібні гризуни заселяють сільськогосподарські угіддя і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, просапних і овочевих культур, а також плодових насаджень.
В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій No-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження гризунів. Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів. Застосування біологічних та хімічних принад у боротьбі з мишоподібними гризунами дієві тільки при температурі повітря не вище 20-25 о С. Бактерії тифу гинуть при таких температурах, а застосування родентицидів не є ефективним у зв’язку з тим, що у шкідника є достатня харчова база. Чисельність загиблих тварин не перевищує 10-12%, що при високому потенціалі плодючості шкідника майже непомітно.
Тому на сьогодні найефективнішім є використання агротехнічних заходів боротьби. Після зниження температури повітря застосування біологічних принад на основі бактерії мишачого тифу матимуть високу ефективність насамперед через специфічність для мишоподібних гризунів і безпечність для людини, тварин та птахів. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у мишей і полівок проходить від 3 до 6 діб.
Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження – слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть. Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання –3- 5 г в нору або 1,0- 2,0 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3,0-4,0 кг/га у посівах багаторічних трав. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини. У місцях сезонного скупчення гризунів, за умови високої чисельності мишоподібних гризунів, швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції.
Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів.
Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки.
До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами. Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особам, які не мають допуску ЗАБОРОНЕНО!!!
Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями зазначеними на етикетці до препарату.
Споживання гризунами харчової основи отруєних приманок в значній мірі залежить від складу і великої кількості кормів в звичних для них умовах проживання.
Отруєні харчові приманки для різних видів гризунів слід підбирати з урахуванням їх харчових переваг.
На об’єктах з однорідною кормовою базою найбільш бажаною є харчова основа, яка поповнює нестачу окремих компонентів раціону гризунів. На площах, де шкідник харчується їжею, до складу якої входять насамперед вуглеводи спостерігається нестача білка. А тому до складу харчових принад можна додавати м’ясний або рибний фарш, сало, сир, подрібнені бобові культури, горіхи.
В якості харчової основи, в складі отруєних харчових приманок з використанням отрут гострої дії, рекомендується застосовувати такі продукти і їх суміші:
– для польових, лісових мишей – дрібно розкришений хліб з 3% рослинної олії; кашу; суміш дрібно подрібнених круп (пшениці, вівсянки, ячменю, проса) з додаванням соняшникової або іншої олії; злегка підсмажене подрібнене зерно або борошно;
– для полівок – подрібнену моркву, стиглі помідори, кавуни та інші овочі і фрукти, воду з цукром, згущеним молоком, пиво.
21.09.2020
Продовжуємо боротьбу з мишами
Щороку мишоподібні гризуни заселяють сільськогосподарські угіддя і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, просапних і овочевих культур, а також плодових насаджень.
В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій No-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження гризунів. Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів. Застосування біологічних та хімічних принад у боротьбі з мишоподібними гризунами дієві тільки при температурі повітря не вище 20-25 о С. Бактерії тифу гинуть при таких температурах, а застосування родентицидів не є ефективним у зв’язку з тим, що у шкідника є достатня харчова база. Чисельність загиблих тварин не перевищує 10-12%, що при високому потенціалі плодючості шкідника майже непомітно.
Тому на сьогодні найефективнішім є використання агротехнічних заходів боротьби. Після зниження температури повітря застосування біологічних принад на основі бактерії мишачого тифу матимуть високу ефективність насамперед через специфічність для мишоподібних гризунів і безпечність для людини, тварин та птахів. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у мишей і полівок проходить від 3 до 6 діб.
Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження – слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть. Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання –3- 5 г в нору або 1,0- 2,0 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3,0-4,0 кг/га у посівах багаторічних трав. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини. У місцях сезонного скупчення гризунів, за умови високої чисельності мишоподібних гризунів, швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції.
Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів.
Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки.
До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами. Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особам, які не мають допуску ЗАБОРОНЕНО!!!
Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями зазначеними на етикетці до препарату.
Споживання гризунами харчової основи отруєних приманок в значній мірі залежить від складу і великої кількості кормів в звичних для них умовах проживання.
Отруєні харчові приманки для різних видів гризунів слід підбирати з урахуванням їх харчових переваг.
На об’єктах з однорідною кормовою базою найбільш бажаною є харчова основа, яка поповнює нестачу окремих компонентів раціону гризунів. На площах, де шкідник харчується їжею, до складу якої входять насамперед вуглеводи спостерігається нестача білка. А тому до складу харчових принад можна додавати м’ясний або рибний фарш, сало, сир, подрібнені бобові культури, горіхи.
В якості харчової основи, в складі отруєних харчових приманок з використанням отрут гострої дії, рекомендується застосовувати такі продукти і їх суміші:
– для польових, лісових мишей – дрібно розкришений хліб з 3% рослинної олії; кашу; суміш дрібно подрібнених круп (пшениці, вівсянки, ячменю, проса) з додаванням соняшникової або іншої олії; злегка підсмажене подрібнене зерно або борошно;
– для полівок – подрібнену моркву, стиглі помідори, кавуни та інші овочі і фрукти, воду з цукром, згущеним молоком, пиво.