Уперше, до України південноамериканську томатну міль завезли у 2010 році з зараженими вантажами томатів, що надходили з Туреччини (більша частина) та Сирії. Вогнища шкідника на той час виявили в АР Крим та Одеській області. Заражені посіви томатів були як у відкритому ґрунті так і в одному тепличному господарстві. 2012 року, після проведених обстежень, карантинну міль виявили вже в Херсонській області, на площі 79 га. Вже на наступний рік її знайшли на Миколаївщині. У 2018 році, вперше карантинний режим з причини виявлення південноамериканській томатній молі було запроваджено в Запорізькій області в Гуляйпільському, Мелітопольському та Кам’янка-Дніпровському районах на загальній площі 52,7 га. Також в результаті проведених обстежень виявлені нові вогнища шкідника в Скадовському районі, та вперше в Білозерському, Голопристанському та Великоолександрівському районах Херсонської області. Станом на 10.06.2020 року у Херсонській області карантинний режим по південноамериканській томатній молі загалом запроваджено на площі 117,02 га.
Таке стрімке поширення теплолюбної комахи свідчить про поступове «пом’якшення» клімату, а також про можливу появу нових поколінь шкідника, що пристосувались до природніх умов південно-східних регіонів нашої країни.
Рослини-господарі, шкодочинність
Головними рослинами-господарями південноамериканської томатної молі (лат. назва Tuta absoluta Meyr.) є томати. Крім них, міль може пошкоджувати всі види рослин з родини пасльонових (Solanaceae): баклажани, картоплю, перець, тютюн та дикорослі пасльонові такі, як дурман, паслін, дереза. Цей шкідник здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю. В Південній Америці його вважають одним з найважливіших шкідників томатів, як в полі, так і в теплицях.
Ознаки ураження рослин томатів Т. absoluta
|
Частина рослини томату
|
Ознаки ураження |
| Плоди |
Неправильна (потворна) форма, присутність екскрементів, внутрішні ходи, видимий вихідний отвір, передчасне опадання, розмір менше стандартного (рис. 1). |
| Точки росту (верхівки пагонів) |
Мертва серцевина, потворна форма, видимі екскременти, наявність ознак внутрішнього живлення, загальне пригнічення. |
| Суцвіття |
Ознаки зовнішнього і внутрішнього живлення, видимі екскременти, опадання повністю, або скидання пелюсток. |
| Листки |
Ненормальна форма, ознаки зовнішнього живлення, видимі екскременти, листові пластинки згорнуті або складені, наявність некротичних ділянок (рис. 2). |
| Стебла |
Мертва серцевина, відмирання, спотворення (викривлення, ненормальна форма), ознаки внутрішнього живлення, видимі екскременти, в’янення, відьміни мітли (значне розгалуження) (рис. 3). |
| Ціла рослина |
Мертва серцевина, спотворення (викривлення, ненормальна форма), деформація, розетки, видимі екскременти, ознаки внутрішнього живлення, ослаблена або мертва рослина. |
Морфологічний опис шкідника та спосіб життя
В залежності від природно-кліматичних умов розвиток одного покоління T. absoluta триває 24-38 днів. Мінімальна температура, необхідна для розвитку комахи – це 9° С. За рік можливий розвиток 10-12 генерацій T. absoluta (наприклад, в Аргентині до п’яти). Активний літ імаго спостерігають у нічні години, а вдень метелики ховаються між листками кормових рослин. Зовні метелики невеличкі, розмах крил до 10 мм. Загальне забарвлення крил коричневато-сіре, на передніх крилах є темні плями і штрихи без смуг (рис. 4а). Міль має високу репродуктивну здатність. В середньому самка відкладає близько 250-260 яєць на поверхню листків і пагонів рослин, переважно з нижнього боку. Яйця розміром 0,22 х 0,36 мм, циліндричні, молочно білі до жовтого кольору (рис. 4б). Гусениці відроджуються через 4-5 днів і вгризаються в плоди, листки чи стебла томатів. Є чотири вікових стадії гусениць Гусениця вершково-біла з темною головою, згодом стає світло-салатовою, першого віку завдовжки 0,6-1,5 мм, четвертого – 7-8 мм. Формою вона циліндрична, має типову ознаку – світлий передній грудний щиток, задній край якого коричневий або темно-коричневий – до чорного (рис. 4в).
При недостачі їжі гусениці можуть впадають в діапаузу. Міль заляльковується у коконах на поверхні листків чи мін, у ґрунті (в останньому випадку кокон відсутній). Зимування може відбуватися у фазі яйця, лялечки або дорослої комахи. Біологічні особливості, здатність до швидкого розмноження та адаптації південноамериканської томатної молі дозволяє стверджувати, що існує значна загроза акліматизації її в Україні та, зокрема на полях в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях. Крім цього, в зоні ризику перебувають і тепличні господарства в усіх регіонах країни, які вирощують пасльонові культури, особливо ті, які самі не вирощують розсаду, а завозять її, а також ті, які використовують тару, яка раніше використовувалась для перевезення імпортних томатів.
Шляхи проникнення шкідника
Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. В Нідерландах Т. absoluta потрапила до тепличних господарств з зараженим пакувальним матеріалом та тарою, який потім використовували для упаковки власного урожаю. Тому можна припустити можливість потрапляння даного шкідника до вітчизняних теплиць, особливо якщо до них якимось чином потрапляють плоди чи тара імпортного походження. І якщо в теплиці у разі проникнення шкідника, його можливо знищити за 1-2 роки (провести наприклад виморожування і зміну культури) то у відкритому ґрунті це зробити буде надзвичайно складно. Щодо країн, з яких до нас може потрапити шкідник, то в першу чергу розглядається Туреччина як країна з якої вперше були завезені заражені міллю вантажі томатів. Останнім часом фітосанітарний стан овочевої продукції, зокрема томатів, які надходять з Туреччини викликає серйозне занепокоєння. Так, в 2018 році спеціалістами в фітосанітарних лабораторіях по всій країні було виявлено південноамериканську томатну міль у томатах з Туреччини (17 випадків) та з Іспанії (2 випадків). З початку цього року вже зафіксовано 6 випадків виявлення цього шкідниках в томатах з Туреччини. В усіх цих випадках заражені міллю вантажі не допустили до розвантаження та вільного обігу в Україні, вони були повернені до в країни-експортера. Всі овочі, що ввозяться в Україну, а також транзитні та реекспортні проходять фітосанітарний контроль, державні фітосанітарні інспектори відбирають зразки для проведення експертизи. Лише після проведення всіх необхідних процедур та отримання висновку фітосанітарної експертизи, що засвідчує фітосанітарний стан вантажу імпортна овочева продукція може бути завезена на територію України.
Заходи контролю (боротьби).
Агротехнічні заходи:
– оранка,
– внесення органічних добрив (угноєння),
– зрошення, – сівозміна (заміна культур, що уражуються міллю (головним чином це помідори та картопля)),
– знищення альтернативних рослин-господарів (резерваторів), таких як паслін,
– знищення заражених рослин та пошкоджених плодів дають добрі результати в боротьбі з Т. absoluta.
Хімічний контроль
В країнах, де поширена T. absoluta використовується проти неї велика кількість інсектицидів. Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на даний час не визначено специфічних інсектицидів, які потрібно використовувати лише для боротьби з південноамериканською томатною міллю. Однак вітчизняні фахівці рекомендують, у разі виявлення вогнищ шкідника застосовувати препарати на основі дозволених діючих речовин (дельтаметрину, абамектину, емамектинбензоату), а також ті, які вносять при боротьбі з картопляною міллю та іншими лускокрилими на томатах.
Біологічний контроль
В Україні офіційно не зареєстровані біологічні препарати для боротьби з південноамериканською томатною міллю, однак в багатьох країнах світу досить успішно використовується декілька біоконтрольних агентів. Це хижаки Nesidiocoris tenuis і Macrolophus pygmaeus. Ці природні вороги комерційно доступні і широко використовуються в Північній Африці та Європі.
За матеріалами Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби
16.07.2020
Небезпечний карантинний шкідник томатів – південноамериканська томатна міль
Уперше, до України південноамериканську томатну міль завезли у 2010 році з зараженими вантажами томатів, що надходили з Туреччини (більша частина) та Сирії. Вогнища шкідника на той час виявили в АР Крим та Одеській області. Заражені посіви томатів були як у відкритому ґрунті так і в одному тепличному господарстві. 2012 року, після проведених обстежень, карантинну міль виявили вже в Херсонській області, на площі 79 га. Вже на наступний рік її знайшли на Миколаївщині. У 2018 році, вперше карантинний режим з причини виявлення південноамериканській томатній молі було запроваджено в Запорізькій області в Гуляйпільському, Мелітопольському та Кам’янка-Дніпровському районах на загальній площі 52,7 га. Також в результаті проведених обстежень виявлені нові вогнища шкідника в Скадовському районі, та вперше в Білозерському, Голопристанському та Великоолександрівському районах Херсонської області. Станом на 10.06.2020 року у Херсонській області карантинний режим по південноамериканській томатній молі загалом запроваджено на площі 117,02 га.
Таке стрімке поширення теплолюбної комахи свідчить про поступове «пом’якшення» клімату, а також про можливу появу нових поколінь шкідника, що пристосувались до природніх умов південно-східних регіонів нашої країни.
Рослини-господарі, шкодочинність
Головними рослинами-господарями південноамериканської томатної молі (лат. назва Tuta absoluta Meyr.) є томати. Крім них, міль може пошкоджувати всі види рослин з родини пасльонових (Solanaceae): баклажани, картоплю, перець, тютюн та дикорослі пасльонові такі, як дурман, паслін, дереза. Цей шкідник здатний за дуже короткий термін знищити від 60% до 100% урожаю. В Південній Америці його вважають одним з найважливіших шкідників томатів, як в полі, так і в теплицях.
Ознаки ураження рослин томатів Т. absoluta
Частина рослини томату
Морфологічний опис шкідника та спосіб життя
В залежності від природно-кліматичних умов розвиток одного покоління T. absoluta триває 24-38 днів. Мінімальна температура, необхідна для розвитку комахи – це 9° С. За рік можливий розвиток 10-12 генерацій T. absoluta (наприклад, в Аргентині до п’яти). Активний літ імаго спостерігають у нічні години, а вдень метелики ховаються між листками кормових рослин. Зовні метелики невеличкі, розмах крил до 10 мм. Загальне забарвлення крил коричневато-сіре, на передніх крилах є темні плями і штрихи без смуг (рис. 4а). Міль має високу репродуктивну здатність. В середньому самка відкладає близько 250-260 яєць на поверхню листків і пагонів рослин, переважно з нижнього боку. Яйця розміром 0,22 х 0,36 мм, циліндричні, молочно білі до жовтого кольору (рис. 4б). Гусениці відроджуються через 4-5 днів і вгризаються в плоди, листки чи стебла томатів. Є чотири вікових стадії гусениць Гусениця вершково-біла з темною головою, згодом стає світло-салатовою, першого віку завдовжки 0,6-1,5 мм, четвертого – 7-8 мм. Формою вона циліндрична, має типову ознаку – світлий передній грудний щиток, задній край якого коричневий або темно-коричневий – до чорного (рис. 4в).
При недостачі їжі гусениці можуть впадають в діапаузу. Міль заляльковується у коконах на поверхні листків чи мін, у ґрунті (в останньому випадку кокон відсутній). Зимування може відбуватися у фазі яйця, лялечки або дорослої комахи. Біологічні особливості, здатність до швидкого розмноження та адаптації південноамериканської томатної молі дозволяє стверджувати, що існує значна загроза акліматизації її в Україні та, зокрема на полях в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях. Крім цього, в зоні ризику перебувають і тепличні господарства в усіх регіонах країни, які вирощують пасльонові культури, особливо ті, які самі не вирощують розсаду, а завозять її, а також ті, які використовують тару, яка раніше використовувалась для перевезення імпортних томатів.
Шляхи проникнення шкідника
Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю а також садивний матеріал рослин-живителів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. В Нідерландах Т. absoluta потрапила до тепличних господарств з зараженим пакувальним матеріалом та тарою, який потім використовували для упаковки власного урожаю. Тому можна припустити можливість потрапляння даного шкідника до вітчизняних теплиць, особливо якщо до них якимось чином потрапляють плоди чи тара імпортного походження. І якщо в теплиці у разі проникнення шкідника, його можливо знищити за 1-2 роки (провести наприклад виморожування і зміну культури) то у відкритому ґрунті це зробити буде надзвичайно складно. Щодо країн, з яких до нас може потрапити шкідник, то в першу чергу розглядається Туреччина як країна з якої вперше були завезені заражені міллю вантажі томатів. Останнім часом фітосанітарний стан овочевої продукції, зокрема томатів, які надходять з Туреччини викликає серйозне занепокоєння. Так, в 2018 році спеціалістами в фітосанітарних лабораторіях по всій країні було виявлено південноамериканську томатну міль у томатах з Туреччини (17 випадків) та з Іспанії (2 випадків). З початку цього року вже зафіксовано 6 випадків виявлення цього шкідниках в томатах з Туреччини. В усіх цих випадках заражені міллю вантажі не допустили до розвантаження та вільного обігу в Україні, вони були повернені до в країни-експортера. Всі овочі, що ввозяться в Україну, а також транзитні та реекспортні проходять фітосанітарний контроль, державні фітосанітарні інспектори відбирають зразки для проведення експертизи. Лише після проведення всіх необхідних процедур та отримання висновку фітосанітарної експертизи, що засвідчує фітосанітарний стан вантажу імпортна овочева продукція може бути завезена на територію України.
Заходи контролю (боротьби).
Агротехнічні заходи:
– оранка,
– внесення органічних добрив (угноєння),
– зрошення, – сівозміна (заміна культур, що уражуються міллю (головним чином це помідори та картопля)),
– знищення альтернативних рослин-господарів (резерваторів), таких як паслін,
– знищення заражених рослин та пошкоджених плодів дають добрі результати в боротьбі з Т. absoluta.
Хімічний контроль
В країнах, де поширена T. absoluta використовується проти неї велика кількість інсектицидів. Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на даний час не визначено специфічних інсектицидів, які потрібно використовувати лише для боротьби з південноамериканською томатною міллю. Однак вітчизняні фахівці рекомендують, у разі виявлення вогнищ шкідника застосовувати препарати на основі дозволених діючих речовин (дельтаметрину, абамектину, емамектинбензоату), а також ті, які вносять при боротьбі з картопляною міллю та іншими лускокрилими на томатах.
Біологічний контроль
В Україні офіційно не зареєстровані біологічні препарати для боротьби з південноамериканською томатною міллю, однак в багатьох країнах світу досить успішно використовується декілька біоконтрольних агентів. Це хижаки Nesidiocoris tenuis і Macrolophus pygmaeus. Ці природні вороги комерційно доступні і широко використовуються в Північній Африці та Європі.
За матеріалами Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби