У посівах озимих зернових культур шкодить більше 150 видів бур’янів. Згідно спостережень 90-95% від загального видового складу бур’янів проростає вже з осені. Зазвичай ярі бур’яни, що зійшли восени, і приблизно 10% зимуючих і озимих гинуть при перезимівлі. Погодні умови цьогорічної зими не привели до загибелі бур’янів.
Середня засміченість озимої пшениці в господарствах Каланчацького району в залежності від попередника становить 123-326 шт / м2 і перевищує пороги шкодочинності в посівах озимої пшениці в 5-11 разів.
При цьому хотілося би відзначити, що хімічна прополка озимих зернових доречна, у першу чергу, при достатньої кількості вологи на глибині залягання кореневої системи. Низька вологість ґрунту знижує ефективність застосування гербіцидів. В таких умовах бур’яни знаходяться в стані водного стресу, характеризуються слабкими темпами зростання, на листках утворюється товста кутикула, фізіологічні процеси в рослині йдуть повільно. Застосування гербіцидів може негативно вплинути і на стан культурної рослини. Після проведення хімпрополки зупиняється на кілька днів (від 3 до 5) в залежності від застосовуваного гербіциду вегетація і культурної рослини, які в умовах недостатнього зволоження та вітряної погоди можуть виявитися дуже згубними при виході рослин зі стану стресу.
Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області радять при підборі гербіцидів радять враховувати такі аспекти як стан посівів, рівень забур’яненості, видовий склад бур’янів та рівень продуктивної вологи. У разі, якщо погодні умови сприяють проведенню хімічного прополювання озимих зернових культур рекомендують проводити зазначений захід за такою схемою:
- провести оцінку стану посівів за ступенем засміченості, фізіологічного стану, рівня продуктивності;
- провести обробку посівів проти бур’янів у стислі терміни;
- починати обробку гербіцидами в першу чергу на добре розвинутих посівах, потім на середніх і, нарешті, слабких;
- строки застосування гербіцидів диференціювати в залежності від видового складу агрофітоценозу.
Найуніверсальнішими та найменше шкідливими серед гербіцидів вважаються похідні сульфонілсечовини, такі, як гранстар, логран, ларен. Їх можна вносити упродовж тривалого часу вегетації пшениці — від фази кущіння до утворення прапорцевого листа.
Нагадуємо, що для контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої ефективними будуть препарати на основі таких діючих речовин, як: тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном, дікамба у поєднанні з тіфенсульфуроном, трибенуроном та метсульфуроном, карфентрозон-етил, метсульфурон, метсульфурон у поєднанні з тіфенсульфуроном і трибенуроном, триасульфурон, 2,4-Д, дикамба, клопіралід у поєднанні з 2,4-Д, метсульфурон у поєднанні з хлорсульфуроном, тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном, просульфурон, триасульфурон у поєднанні з дикамбою, флуроксіпір у поєднанні з бромоксинілом, флуроксипір і флуроксипір у поєднанні з клопіралідом.
Деякі з цих препаратів можна застосовувати у бакових сумішах для розширення спектру контролю широколистих бур’янів у посівах озимої пшениці. Комбінувати гербіциди рекомендують також для контролю за розвитком стійкості бур’янів до гербіцидів.
26.03.2020
Хімічне прополювання озимини
У посівах озимих зернових культур шкодить більше 150 видів бур’янів. Згідно спостережень 90-95% від загального видового складу бур’янів проростає вже з осені. Зазвичай ярі бур’яни, що зійшли восени, і приблизно 10% зимуючих і озимих гинуть при перезимівлі. Погодні умови цьогорічної зими не привели до загибелі бур’янів.
Середня засміченість озимої пшениці в господарствах Каланчацького району в залежності від попередника становить 123-326 шт / м2 і перевищує пороги шкодочинності в посівах озимої пшениці в 5-11 разів.
При цьому хотілося би відзначити, що хімічна прополка озимих зернових доречна, у першу чергу, при достатньої кількості вологи на глибині залягання кореневої системи. Низька вологість ґрунту знижує ефективність застосування гербіцидів. В таких умовах бур’яни знаходяться в стані водного стресу, характеризуються слабкими темпами зростання, на листках утворюється товста кутикула, фізіологічні процеси в рослині йдуть повільно. Застосування гербіцидів може негативно вплинути і на стан культурної рослини. Після проведення хімпрополки зупиняється на кілька днів (від 3 до 5) в залежності від застосовуваного гербіциду вегетація і культурної рослини, які в умовах недостатнього зволоження та вітряної погоди можуть виявитися дуже згубними при виході рослин зі стану стресу.
Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області радять при підборі гербіцидів радять враховувати такі аспекти як стан посівів, рівень забур’яненості, видовий склад бур’янів та рівень продуктивної вологи. У разі, якщо погодні умови сприяють проведенню хімічного прополювання озимих зернових культур рекомендують проводити зазначений захід за такою схемою:
Найуніверсальнішими та найменше шкідливими серед гербіцидів вважаються похідні сульфонілсечовини, такі, як гранстар, логран, ларен. Їх можна вносити упродовж тривалого часу вегетації пшениці — від фази кущіння до утворення прапорцевого листа.
Нагадуємо, що для контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої ефективними будуть препарати на основі таких діючих речовин, як: тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном, дікамба у поєднанні з тіфенсульфуроном, трибенуроном та метсульфуроном, карфентрозон-етил, метсульфурон, метсульфурон у поєднанні з тіфенсульфуроном і трибенуроном, триасульфурон, 2,4-Д, дикамба, клопіралід у поєднанні з 2,4-Д, метсульфурон у поєднанні з хлорсульфуроном, тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном, просульфурон, триасульфурон у поєднанні з дикамбою, флуроксіпір у поєднанні з бромоксинілом, флуроксипір і флуроксипір у поєднанні з клопіралідом.
Деякі з цих препаратів можна застосовувати у бакових сумішах для розширення спектру контролю широколистих бур’янів у посівах озимої пшениці. Комбінувати гербіциди рекомендують також для контролю за розвитком стійкості бур’янів до гербіцидів.