На що треба звертати увагу, купуючи ювелірні вироби

Вибирати коштовності варто особливо ретельно – крім вдалого дизайну прикраси не менш важливо переконатися, що ви купуєте справді якісний виріб з дорогоцінного металу.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються наступні проби:

1) для платини – 900, 950;

2) для золота – 375, 500, 585, 750, 958 і 999;

3) для срібла – 800, 830, 875, 925, 960;

4) для паладію – 500, 850.

Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики, прикріплені металевою пломбою.

Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації: найменування або товарний знак підприємства-виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, номер (розмір) каблучки або браслета, найменування каменю та його маса, а також позначки «виріб був у вжитку» або «б/в» для ювелірних виробів, які були у вжитку.

Державне пробірне клеймо – знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб’єктами господарювання лише за наявності відбитка державного пробірного клейма України. Торгівля без відбитків державного пробірного клейма України забороняється.

Суб’єкти господарювання за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або він підроблений, несуть відповідальність згідно із законом.

Також, продаж ювелірних виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках (крім розміщених на їх території спеціалізованих магазинів, відділів) та з рук забороняється. За торгівлю ювелірними виробами у місцях, не встановлених для такої торгівлі, суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом.

Купуючи ювелірні вироби ви, як споживач, маєте право на вільний вибір товару, на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрацію безпечного та правильного його використання. Якщо виникають сумніви щодо ваги та якості товару, на вимогу продавець зобов’язаний надати контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку та ціну товару.

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються під час продажу ювелірних виробів, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

Варто зауважити, що ювелірне золото – це не однорідний метал, а сплав металів, який містить від 25% до 70% домішок. До ювелірного золота, зазвичай, додають срібло або мідь. Власне, співвідношення самого золота та додаткових компонентів і визначає його пробу.

Наприклад, якщо ви купуєте виріб 585 проби, це означає, що в ньому міститься 58,5% золота, у виборі 750 проби – 75%. Чим вища проба, тим дорожче коштуватиме виріб. Проте, домішки є не менш важливі за саме золото, адже вони визначають міцність та колір майбутнього виробу. При виробництві білого золота, здебільшого, використовують срібло, мідь, нікель, цинк, платину і паладій. Червоне і рожеве золото містить основну добавку мідь, а також срібло і цинк.

Слід пам’ятати, що ювелірні вироби обміну та поверненню не підлягають.

Після купівлі товару, обов’язково зберігайте розрахунковий документ.

Якщо протягом гарантійного терміну ви виявили дефекти, наприклад, виріб тріснув чи не тримається камінчик, ви маєте право відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» звернутися до суб’єкта господарювання з письмовою заявою про:

-пропорційне зменшення ціни;

-безоплатне усунення недоліків товару;

-відшкодування витрат на їх усунення.

Скористатися цим ви маєте право лише в тому випадку, якщо буде доведено, що недолік виробничого характеру.

Якщо ж ви, придбавши виріб з дорогоцінного металу, засумнівалися в його якості, можна виріб перевірити.

Для цього треба звернутись до Державної пробірної служби України. Окрім цього, покупець має право звернутися з письмовою заявою до підприємця, в якого придбав виріб, аби провести експертизу. Експертиза має бути організована продавцем в триденний строк з дня отримання письмової згоди на її проведення від покупця. Щоправда, якщо здогадки покупця не виправдаються, оплатити експертизу йому доведеться з власної кишені.