Профілактичні щеплення – медичні процедури, мета яких вироблення в організмі імунітету проти певних інфекційних захворювань.
Щеплення не тільки захищають від зараження, але також є істотним чинником в протиепідемічній боротьбі з інфекційними захворюваннями. Від проведення щеплень залежить стійке зниження захворюваності на туберкульоз, дифтерію, правець, кашлюк, поліомієліт. Завдяки щепленням повністю ліквідовано захворювання натуральною віспою.
Як протиепідемічний фактор щеплення мають значення тільки при своєчасному проведенні. Залежно від епідемічної ситуації встановлюється черговість щеплень, як і вікові групи, що підлягають щепленню.
Першим справжнім успіхом була робота англійського лікаря Дженнера. Більше двохсот років тому він запропонував робити людям щеплення проти натуральної віспи, для чого застосував матеріал від корів хворих коров’ячою віспою. Особи, які отримали таке щеплення, не хворіли натуральною віспою. Згодом стали називати вакциною – від латинського слова «vacca» – корова.
Матеріал з якого виготовлені вакцини проти хвороб, що викликаються бактеріями або вірусами, складається з живих збудників з ослабленими властивостями або з убитих збудників. Живі вакцини викликають більш стійкий і тривалий імунітет, ніж убиті. Тривалість вироблення імунітету враховується при встановленні термінів повторного щеплення – ревакцинації. Щоб забезпечити достатньо високий імунітет, що оберігає від зараження, щеплення необхідно систематично повторювати через певні інтервали часу.
Після введення в організм вакцина створює захист – несприйнятливість до інфекції (імунітет). Це відбувається тому, що після щеплення в організмі утворюються спеціальні частинки (антитіла), які знешкоджують вірус чи бактерію. Ось чому термін «вакцинопрофілактика» тотожний терміну «імунопрофілактика».
Вакцинація проти більшості інфекцій проводиться у віці до 1,5 років. Дитину необхідно захистити від інфекційних захворювань до того, як вона почне активно контактувати спілкуватися з іншими дітьми в дитячому садку або на ігровому майданчику. Рекомендуємо знайомиться з графіком щеплень дитини і прийняти його до виконання:
- гепатит В вакцинують дитину в перший день при народженні, далі на другому та шостому місяцях життя;
- туберкульоз – також при народженні на третю – п’яту добу життя дитини;
- кір, паротит, краснуха – у віці одного року та шести років;
- дифтерія, правець – у віці двох місяців, на четвертому та на шостому місяцях життя дитини, потім ревакцинація – на 18 місяці життя, в шість років та 16 років;
- коклюш – у віці двох місяців, на четвертому та на шостому місяцях життя дитини, потім ревакцинація – на 18 місяці життя;
- поліомієліт – у віці двох місяців, на четвертому та на шостому місяцях життя дитини, потім ревакцинація – на 18 місяці життя; в шість років та чотирнадцять років;
- ХІБ-інфекція, щеплення проводиться в два місяці і в чотири місяці, ревакцинація – у віці одного року.
Слід пам’ятати, що кожна дитина повинна бути вакцинована. Бувають випадки, коли дитина може пропустити вакцинацію, в тому числі і за медичними показаннями, продовжити проведення щеплень можливо надалі за індивідуальним графіком вакцинації, який складе лікар для вашої дитини.
Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III на медичних працівників, які проводять профілактичні щеплення, покладено обов’язок щодо надання об’єктивної інформації особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Проте, батькам корисно знати й про наслідки відмови від щеплення. Окрім небезпеки інфікування, можуть бути й перешкоди при влаштуванні дитини в дитсадок або школу. Так статтею 15 розділу III Закону про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що для прийому дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів необхідна відповідна довідка медичного закладу. Довідку видають на підставі даних медогляду дитини, у разі відсутності медичних протипоказань для її перебування у закладі, а також якщо дитині проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не контактувала з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідувати дитячі заклади заборонено. Якщо щеплення було проведено з порушенням визначених календарем строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації консиліум відповідних лікарів може дозволити відвідування дитиною навчального закладу.
Також варто знати, що Вам можуть заборонити в’їзд до країни, перебування в яких згідно міжнародних медико-санітарних правил або міжнародних угод вимагає наявності певних профілактичних щеплень.
Отже, підбиваючи підсумок, правом батьків і всіх громадян є отримання від медичного працівника повної інформації про небезпеки інфекційних захворювань, проведення профілактичних щеплень, наслідки відмови від них, можливі поствакцинальні реакції й ускладнення.
Найголовніше — не слід забувати, що «вакцинація» — це не питання допуску до навчального закладу, а насамперед, питання здоров’я дитини.
Турбота про здоров’я дітей лежить, в першу чергу, на їх батьках.
06.12.2019
Чому важливо робити щеплення та до чого може призвести відмова від них?
Профілактичні щеплення – медичні процедури, мета яких вироблення в організмі імунітету проти певних інфекційних захворювань.
Щеплення не тільки захищають від зараження, але також є істотним чинником в протиепідемічній боротьбі з інфекційними захворюваннями. Від проведення щеплень залежить стійке зниження захворюваності на туберкульоз, дифтерію, правець, кашлюк, поліомієліт. Завдяки щепленням повністю ліквідовано захворювання натуральною віспою.
Як протиепідемічний фактор щеплення мають значення тільки при своєчасному проведенні. Залежно від епідемічної ситуації встановлюється черговість щеплень, як і вікові групи, що підлягають щепленню.
Першим справжнім успіхом була робота англійського лікаря Дженнера. Більше двохсот років тому він запропонував робити людям щеплення проти натуральної віспи, для чого застосував матеріал від корів хворих коров’ячою віспою. Особи, які отримали таке щеплення, не хворіли натуральною віспою. Згодом стали називати вакциною – від латинського слова «vacca» – корова.
Матеріал з якого виготовлені вакцини проти хвороб, що викликаються бактеріями або вірусами, складається з живих збудників з ослабленими властивостями або з убитих збудників. Живі вакцини викликають більш стійкий і тривалий імунітет, ніж убиті. Тривалість вироблення імунітету враховується при встановленні термінів повторного щеплення – ревакцинації. Щоб забезпечити достатньо високий імунітет, що оберігає від зараження, щеплення необхідно систематично повторювати через певні інтервали часу.
Після введення в організм вакцина створює захист – несприйнятливість до інфекції (імунітет). Це відбувається тому, що після щеплення в організмі утворюються спеціальні частинки (антитіла), які знешкоджують вірус чи бактерію. Ось чому термін «вакцинопрофілактика» тотожний терміну «імунопрофілактика».
Вакцинація проти більшості інфекцій проводиться у віці до 1,5 років. Дитину необхідно захистити від інфекційних захворювань до того, як вона почне активно контактувати спілкуватися з іншими дітьми в дитячому садку або на ігровому майданчику. Рекомендуємо знайомиться з графіком щеплень дитини і прийняти його до виконання:
Слід пам’ятати, що кожна дитина повинна бути вакцинована. Бувають випадки, коли дитина може пропустити вакцинацію, в тому числі і за медичними показаннями, продовжити проведення щеплень можливо надалі за індивідуальним графіком вакцинації, який складе лікар для вашої дитини.
Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III на медичних працівників, які проводять профілактичні щеплення, покладено обов’язок щодо надання об’єктивної інформації особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Проте, батькам корисно знати й про наслідки відмови від щеплення. Окрім небезпеки інфікування, можуть бути й перешкоди при влаштуванні дитини в дитсадок або школу. Так статтею 15 розділу III Закону про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що для прийому дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів необхідна відповідна довідка медичного закладу. Довідку видають на підставі даних медогляду дитини, у разі відсутності медичних протипоказань для її перебування у закладі, а також якщо дитині проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не контактувала з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідувати дитячі заклади заборонено. Якщо щеплення було проведено з порушенням визначених календарем строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації консиліум відповідних лікарів може дозволити відвідування дитиною навчального закладу.
Також варто знати, що Вам можуть заборонити в’їзд до країни, перебування в яких згідно міжнародних медико-санітарних правил або міжнародних угод вимагає наявності певних профілактичних щеплень.
Отже, підбиваючи підсумок, правом батьків і всіх громадян є отримання від медичного працівника повної інформації про небезпеки інфекційних захворювань, проведення профілактичних щеплень, наслідки відмови від них, можливі поствакцинальні реакції й ускладнення.
Найголовніше — не слід забувати, що «вакцинація» — це не питання допуску до навчального закладу, а насамперед, питання здоров’я дитини.
Турбота про здоров’я дітей лежить, в першу чергу, на їх батьках.