Квасоля (рід Phaseolus L., рід Vigna Sav) є найбільш цінною продовольчою культурою з зернобобових і у світовому землеробстві займає друге місце за площею посівів. Цінність її визначається високими смаковими і харчовими якостями.
В Україні до 1917-го року, квасолю вважали городньою культурою, і лише на початок ХХ ст. вона набула народногосподарського значення. Згідно статистичних даних, у 2019 році культура вирощувалася на площі 42 тис. га.
Квасоля – високобілкова культура. Її білки за хімічним складом і біологічною цінністю подібні до білків тваринного походження, їх засвоюваність становить 75%. Квасолю вважають цінним джерелом вітаміну Е та інших мінеральних й органічних речовин.
Оскільки сирі боби і зелені стручки містять шкідливі сполуки, тому вживати квасолю можна тільки у вареному вигляді, проте при термічній обробці в ній зберігаються майже всі корисні поживні речовини, а шкідливі руйнуються. Також квасоля відома як лікувальний продукт та косметичний засіб.
Зернові відходи квасолі після термічної обробки використовують для годівлі тварин. Солому та полову добре поїдають вівці й кози.
Квасоля – хороший медонос, але малодоступний для бджіл через будову їх ротового апарату. Проте джмелі опилюють квітки рослини, й бджолам дістається залишок нектару тільки після того, як джмелі продірявлять квітки. Однак, незважаючи на це, квасоля забезпечує підтримуючий медозбір.
Цінна квасоля звичайна і як агротехнічна культура, після її збирання на 1 га залишається 50-100 кг азоту синтезованого з повітря бульбочковими бактеріями, які мешкають на коренях рослини. Така кількість азоту тотожна внесенню 20 тон навозу. Квасоля також є просапною культурою, а тому є кращим попередником для багатьох культур.
Залежно від походження розрізняють американські і азіатські види квасолі. Американським видам притаманні великі, плоскі боби з довгим дзьобиком і крупним насінням. До американських видів відносять квасолю звичайну, квасолю лімську, квасолю багатоквіткову, квасолю гостролисту (тепарі), квасоля Меткальф, квасолю амфікарпну.
Для азіатських видів характерні дрібні циліндричні багатонасіннєві боби без дзьобика, дрібне насіння. До азіатських видів відноситься квасоля золотиста (маш), квасоля рисова, квасоля май (урд), квасоля кутаста (адзуки), квасоля аконітолисткова (мотт), квасоля ямайська, квасоля трьохлопаттєва.
Основним видом квасолі в Україні є квасоля звичайна. За формою рослин при класифікації сортів квасолю поділяють на:
– кущова – зручна при механізованому та ручному збиранні, й виглядає як дрібні стоячі або трохи полеглі рослини висотою від 40 до 60 см. Така культура починає раніше плодоносити, більш холодостійка і невибаглива;
– витка квасоля, в залежності від сорту, може утворювати батоги довжиною до 5 метрів, тому при вирощуванні їй потрібні міцні опори або шпалери. Такі рослини більш трудомісткі в обслуговуванні і не так скоростиглі, як кущові різновиди, але кількість стручків з однієї рослини у таких сортів більша. Крім цього рослини можуть використовуватися як декоративна квасоля для озеленення стін будівель, огорож та інших вертикальних поверхонь
Вважається, що сорти квасолі для вирощування в промислових масштабах повинні бути кущовими або зі слабковиткою верхівкою, з високим прикріпленням нижніх бобів, оскільки при збиранні комбайном їх низьке прикріплення може призвести до втрати 20% врожаю.
За строками достигання сорти квасолі звичайної діляться на ранньостиглі (до 65 днів), середньоранні (65-75 діб), середні (75-85 діб), середньостиглі (85-100 діб), пізні (100-115 діб) і дуже пізні (більше 115 діб).
У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік станом на 19.08.2019, в наявності є 19 сортів квасолі звичайної зернової групи та 32 сорти овочевої групи (перевірити наявність сорту в Реєстрі можна за посиланням https://sops.gov.ua/reestr-sortiv-roslin , С. 174-175, С. 346-347)
Відповідно до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва на 2019 рік виробниками насіння квасолі звичайної на території України є підприємства Харківської та Чернівецької областей https://minagro.gov.ua/ua/file-storage/derzhavnij-reyestr-subyektiv-nasinnictva-ta-rozsadnictva
Оскільки насіння високої якості є основою для отримання товарної продукції з високими показниками, й зважаючи на ризики, що виникають при вирощуванні нішевих культур, обов’язково необхідно перевірити наявність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння обраної культури, за допомогою Реєстру сертифікатів (https://minagro.gov.ua/ua/file-storage/reyestr-sertifikativ-na-nasinnya-taabo-sadivnij-material )
21.11.2019
Нішеві культури: квасоля звичайна
Квасоля (рід Phaseolus L., рід Vigna Sav) є найбільш цінною продовольчою культурою з зернобобових і у світовому землеробстві займає друге місце за площею посівів. Цінність її визначається високими смаковими і харчовими якостями.
В Україні до 1917-го року, квасолю вважали городньою культурою, і лише на початок ХХ ст. вона набула народногосподарського значення. Згідно статистичних даних, у 2019 році культура вирощувалася на площі 42 тис. га.
Квасоля – високобілкова культура. Її білки за хімічним складом і біологічною цінністю подібні до білків тваринного походження, їх засвоюваність становить 75%. Квасолю вважають цінним джерелом вітаміну Е та інших мінеральних й органічних речовин.
Оскільки сирі боби і зелені стручки містять шкідливі сполуки, тому вживати квасолю можна тільки у вареному вигляді, проте при термічній обробці в ній зберігаються майже всі корисні поживні речовини, а шкідливі руйнуються. Також квасоля відома як лікувальний продукт та косметичний засіб.
Зернові відходи квасолі після термічної обробки використовують для годівлі тварин. Солому та полову добре поїдають вівці й кози.
Квасоля – хороший медонос, але малодоступний для бджіл через будову їх ротового апарату. Проте джмелі опилюють квітки рослини, й бджолам дістається залишок нектару тільки після того, як джмелі продірявлять квітки. Однак, незважаючи на це, квасоля забезпечує підтримуючий медозбір.
Цінна квасоля звичайна і як агротехнічна культура, після її збирання на 1 га залишається 50-100 кг азоту синтезованого з повітря бульбочковими бактеріями, які мешкають на коренях рослини. Така кількість азоту тотожна внесенню 20 тон навозу. Квасоля також є просапною культурою, а тому є кращим попередником для багатьох культур.
Залежно від походження розрізняють американські і азіатські види квасолі. Американським видам притаманні великі, плоскі боби з довгим дзьобиком і крупним насінням. До американських видів відносять квасолю звичайну, квасолю лімську, квасолю багатоквіткову, квасолю гостролисту (тепарі), квасоля Меткальф, квасолю амфікарпну.
Для азіатських видів характерні дрібні циліндричні багатонасіннєві боби без дзьобика, дрібне насіння. До азіатських видів відноситься квасоля золотиста (маш), квасоля рисова, квасоля май (урд), квасоля кутаста (адзуки), квасоля аконітолисткова (мотт), квасоля ямайська, квасоля трьохлопаттєва.
Основним видом квасолі в Україні є квасоля звичайна. За формою рослин при класифікації сортів квасолю поділяють на:
– кущова – зручна при механізованому та ручному збиранні, й виглядає як дрібні стоячі або трохи полеглі рослини висотою від 40 до 60 см. Така культура починає раніше плодоносити, більш холодостійка і невибаглива;
– витка квасоля, в залежності від сорту, може утворювати батоги довжиною до 5 метрів, тому при вирощуванні їй потрібні міцні опори або шпалери. Такі рослини більш трудомісткі в обслуговуванні і не так скоростиглі, як кущові різновиди, але кількість стручків з однієї рослини у таких сортів більша. Крім цього рослини можуть використовуватися як декоративна квасоля для озеленення стін будівель, огорож та інших вертикальних поверхонь
Вважається, що сорти квасолі для вирощування в промислових масштабах повинні бути кущовими або зі слабковиткою верхівкою, з високим прикріпленням нижніх бобів, оскільки при збиранні комбайном їх низьке прикріплення може призвести до втрати 20% врожаю.
За строками достигання сорти квасолі звичайної діляться на ранньостиглі (до 65 днів), середньоранні (65-75 діб), середні (75-85 діб), середньостиглі (85-100 діб), пізні (100-115 діб) і дуже пізні (більше 115 діб).
У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік станом на 19.08.2019, в наявності є 19 сортів квасолі звичайної зернової групи та 32 сорти овочевої групи (перевірити наявність сорту в Реєстрі можна за посиланням https://sops.gov.ua/reestr-sortiv-roslin , С. 174-175, С. 346-347)
Відповідно до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва на 2019 рік виробниками насіння квасолі звичайної на території України є підприємства Харківської та Чернівецької областей https://minagro.gov.ua/ua/file-storage/derzhavnij-reyestr-subyektiv-nasinnictva-ta-rozsadnictva
Оскільки насіння високої якості є основою для отримання товарної продукції з високими показниками, й зважаючи на ризики, що виникають при вирощуванні нішевих культур, обов’язково необхідно перевірити наявність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння обраної культури, за допомогою Реєстру сертифікатів (https://minagro.gov.ua/ua/file-storage/reyestr-sertifikativ-na-nasinnya-taabo-sadivnij-material )