Для кожного власника собаки теплі осінні дні, мабуть, найкраща пора для прогулянок парками чи лісом. Проте, у приємному відпочинку на природі для домашніх улюбленців існує прихована небезпека – зараження кліщами! Навіть узимку трапляються випадки піроплазмозу, але найнебезпечніший період припадає на теплі весняні та осінні дні, коли середньодобова температура сягає близько 10 градусів.
Сприйнятливі до цього зараження переважно собаки молодого віку. Збудник вражає еритроцити тварини і швидко в них розповсюджується. Всередині організму розвивається сильний запальний процес, у перебіг якого «втягуються» всі внутрішні органи. При наявності в організмі хронічних захворювань та персистентних інфекцій можлива їх активація і паралельний перебіг хвороб, що уповільнює одужання і потребує додаткових зусиль збоку ветеринарного лікаря і власника тварини.
Перші клінічні ознаки захворювання можуть проявлятися через 4-7 днів і навіть 3 тижні після укусу кліща.
Господаря тварини повинні насторожити:
кволість, швидка втома, відмова улюбленця від їжі, збільшене вживання води, сильне підвищення температури тіла (до 40 градусів і вище). На більш пізніх строках захворювання температура тіла знижується, прогресує кволість, задишка, сеча тварини набуває темного кольору (гемоглобінурія – цей стан диференціюють із лептоспірозом), збільшується інтоксикація, можливе блювання.
Перераховані ознаки характерні для тяжкого перебігу хвороби, тому при відсутності лікувальної допомоги такі тварини часто помирають.
Як вберегти тварину від цієї тяжкої недуги?
Відповідь одна – профілактика. Щоб уникнути зараження рекомендується регулярно використовувати інсектицидні засоби у вигляді спреїв, крапель на холку, пудр. Перед застосуванням засобів захисту проти кліщів треба обов’язково ознайомитися із інструкцією. Після прогулянок потрібно проводити огляд тварини, насамперед, це – голова, шия, живіт, пах, кінцівки. Вольєри слід обробити репелентними та акарицидними препаратами.
Мікроорганізми, що викликають розвиток собачого піроплазмозу, не становлять небезпеки для людей. Однак є збудники (B. divergens, B. rodhaini, B. microti), які вражають людську кров.
При укусі заражених іксодових і аргасових кліщів, пироплазми потрапляють у кров і починають там розмножуватися, руйнуючи еритроцити.
У разі безсимптомного перебігу хвороби та відсутності лікування, пироплазми можуть зберегатися в організмі довічно. Якщо у людини сильний імунітет, пироплазмоз може протікати без прояву симптомів або як звичайна застуда. Але якщо імунітет знижений, зараження пироплазмозом може закінчитися смертю. Людина може заразитися пироплазмозом у 2 випадках: від укусу інфікованого кліща та під час переливання крові від носія піроплазмозу.
Найбільшу обережність на природі слід проявляти: ВІЛ-інфікованим, літнім людям, працівникам ферм, пастухам.
Важка форма піроплазмозу у людей з ослабленим імунітетом характеризується:
-підвищенням температури до 40С;
-ознобом;
-ломотою у всьому тілі;
-болями у м’язах;
-головними болями;
-нудотою, блювотою;
-зниженням маси тіла;
-желтушністю слизових оболонок.
Легкі безсимптомні неускладнені форми піроплазмозу у людей не потребують лікування.
У разі тяжкого перебігу, необхідна специфічна терапія. Незважаючи на те, що пироплазмоз людини – дуже рідкісне сезонне захворювання, забувати про нього не варто. При появі найменшої підозри на пироплазмоз, треба негайно звернутися до лікаря.
16.10.2019
Небезпечний піроплазмоз
Для кожного власника собаки теплі осінні дні, мабуть, найкраща пора для прогулянок парками чи лісом. Проте, у приємному відпочинку на природі для домашніх улюбленців існує прихована небезпека – зараження кліщами! Навіть узимку трапляються випадки піроплазмозу, але найнебезпечніший період припадає на теплі весняні та осінні дні, коли середньодобова температура сягає близько 10 градусів.
Сприйнятливі до цього зараження переважно собаки молодого віку. Збудник вражає еритроцити тварини і швидко в них розповсюджується. Всередині організму розвивається сильний запальний процес, у перебіг якого «втягуються» всі внутрішні органи. При наявності в організмі хронічних захворювань та персистентних інфекцій можлива їх активація і паралельний перебіг хвороб, що уповільнює одужання і потребує додаткових зусиль збоку ветеринарного лікаря і власника тварини.
Перші клінічні ознаки захворювання можуть проявлятися через 4-7 днів і навіть 3 тижні після укусу кліща.
Господаря тварини повинні насторожити:
кволість, швидка втома, відмова улюбленця від їжі, збільшене вживання води, сильне підвищення температури тіла (до 40 градусів і вище). На більш пізніх строках захворювання температура тіла знижується, прогресує кволість, задишка, сеча тварини набуває темного кольору (гемоглобінурія – цей стан диференціюють із лептоспірозом), збільшується інтоксикація, можливе блювання.
Перераховані ознаки характерні для тяжкого перебігу хвороби, тому при відсутності лікувальної допомоги такі тварини часто помирають.
Як вберегти тварину від цієї тяжкої недуги?
Відповідь одна – профілактика. Щоб уникнути зараження рекомендується регулярно використовувати інсектицидні засоби у вигляді спреїв, крапель на холку, пудр. Перед застосуванням засобів захисту проти кліщів треба обов’язково ознайомитися із інструкцією. Після прогулянок потрібно проводити огляд тварини, насамперед, це – голова, шия, живіт, пах, кінцівки. Вольєри слід обробити репелентними та акарицидними препаратами.
Мікроорганізми, що викликають розвиток собачого піроплазмозу, не становлять небезпеки для людей. Однак є збудники (B. divergens, B. rodhaini, B. microti), які вражають людську кров.
При укусі заражених іксодових і аргасових кліщів, пироплазми потрапляють у кров і починають там розмножуватися, руйнуючи еритроцити.
У разі безсимптомного перебігу хвороби та відсутності лікування, пироплазми можуть зберегатися в організмі довічно. Якщо у людини сильний імунітет, пироплазмоз може протікати без прояву симптомів або як звичайна застуда. Але якщо імунітет знижений, зараження пироплазмозом може закінчитися смертю. Людина може заразитися пироплазмозом у 2 випадках: від укусу інфікованого кліща та під час переливання крові від носія піроплазмозу.
Найбільшу обережність на природі слід проявляти: ВІЛ-інфікованим, літнім людям, працівникам ферм, пастухам.
Важка форма піроплазмозу у людей з ослабленим імунітетом характеризується:
-підвищенням температури до 40С;
-ознобом;
-ломотою у всьому тілі;
-болями у м’язах;
-головними болями;
-нудотою, блювотою;
-зниженням маси тіла;
-желтушністю слизових оболонок.
Легкі безсимптомні неускладнені форми піроплазмозу у людей не потребують лікування.
У разі тяжкого перебігу, необхідна специфічна терапія. Незважаючи на те, що пироплазмоз людини – дуже рідкісне сезонне захворювання, забувати про нього не варто. При появі найменшої підозри на пироплазмоз, треба негайно звернутися до лікаря.