Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis.
Існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Переважає шкірна форма, рідше — легенева і кишкова з явищами сепсису (гниття). Спори бактерій сибірки можуть довгий час зберігатися у ґрунті й активізуватися у результаті повеней, злив,зсувів.
Людина може інфікуватися від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо.
Основне джерело інфекції – хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами – кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.
Шляхи передавання інфекції
Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами:
– під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;
– із зараженим спорами сибірки ґрунтом, під час земляних робіт.
Аліментарний – через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин.
Аерогенний (повітряно-пиловий) – шляхом інгаляції спор.
Трансмісивний – через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Симптоми сибірки
Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання становить 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8-14 діб. Захворювання починається гостро: у перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 градусів і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.
Симптоми у людей
– сильний головний біль;
– висока температура;
– загальне нездужання;
– карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);
– сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);
– задуха (у разі легеневої форми);
– діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);
– ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);
– блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).
Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого. Тож, за найменшої підозри на сибірку, негайно зверніться до лікаря.
Лікування сибірки
Лікування відбувається виключно в умовах стаціонару. Медики рекомендують не застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування, чи профілактики без консультації лікаря. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація
Генічеське районне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує, як уникнути інфікування сибіркою:
- Купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють.
- Люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших.
- Виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами.
- Забій домашньої худоби лише з дозволу та під контролем ветпрацівників.
- Упорядковане захоронення трупів тварин.
- Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини.
- Контроль захворюваності тварин.
- Знищення заражених трупів тварин.
- Щеплення тварин проти сибірки.
- Отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами, або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.
26.09.2019
Що треба знати про сибірку
Сибірка — це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis.
Існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова. Переважає шкірна форма, рідше — легенева і кишкова з явищами сепсису (гниття). Спори бактерій сибірки можуть довгий час зберігатися у ґрунті й активізуватися у результаті повеней, злив,зсувів.
Людина може інфікуватися від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо.
Основне джерело інфекції – хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами – кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.
Шляхи передавання інфекції
Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами:
– під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;
– із зараженим спорами сибірки ґрунтом, під час земляних робіт.
Аліментарний – через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин.
Аерогенний (повітряно-пиловий) – шляхом інгаляції спор.
Трансмісивний – через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Симптоми сибірки
Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання становить 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8-14 діб. Захворювання починається гостро: у перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 градусів і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.
Симптоми у людей
– сильний головний біль;
– висока температура;
– загальне нездужання;
– карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);
– сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);
– задуха (у разі легеневої форми);
– діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);
– ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);
– блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).
Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого. Тож, за найменшої підозри на сибірку, негайно зверніться до лікаря.
Лікування сибірки
Лікування відбувається виключно в умовах стаціонару. Медики рекомендують не застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування, чи профілактики без консультації лікаря. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація
Генічеське районне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області інформує, як уникнути інфікування сибіркою: