31 травня у всьому світі проводиться міжнародна акція по боротьбі з курінням – Всесвітній день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму. Він був встановлений в 1988 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 42 сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. ВОЗ цією акцією застерігає населення планети (курцями є більше половини всього чоловічого і близько чверті жіночого населення планети) від згубної звички – однією з найбільш поширених епідемій за всю історію існування людства – нікотіноманіі, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією.
Хоча шкідливість куріння була відома дуже давно, проте й до цього часу тютюн широко вживається населенням усієї земної кулі. Ця звичка побутує фактично на всіх континентах, кількість курців не зменшується, а нажаль, зростає. Особливо турбує захоплення курінням молоддю, у тому числі особами жіночої статі, що неминуче шкідливо позначається на загальному стані здоров’я підростаючого покоління, згубно впливає на відтворення населення. У зв’язку з поширенням куріння в усіх країнах світу з року в рік зростає і випуск тютюнових виробів.
В різних країнах діють різні обмеження і штрафи, які закріплюються на законодавчому рівні або ж встановлюються власником певного закладу. Метою заборони паління є насамперед захист некурців від пасивного паління.
Заборона куріння у громадських місцях є одним з першочергових заходів, визначених Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном, які мають сприяти подоланню тютюнової пандемії і зниженню шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення. Конвенцію підписало 172 країни, зокрема і Україна, і вже 31 з них ввела заборону куріння. Щороку до цього списку приєднується 2-3 країни. Першою державою у світі, яка ввела повну заборону куріння в громадських місцях, стала Ірландія — 2004 р. там набув чинності відповідний закон. Нині його підтримує 95% населення[1].
22 вересня 2005року Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”
Цей Закон визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров’я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров’ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
16 грудня 2012р. в Україні набув чинності закон про заборону куріння в громадських місцях.
Статтею 20 даного Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення , яка набрала чинності з 1 січня 2007 року.
31 травня Всесвітній день без тютюну
31 травня у всьому світі проводиться міжнародна акція по боротьбі з курінням – Всесвітній день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму. Він був встановлений в 1988 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 42 сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. ВОЗ цією акцією застерігає населення планети (курцями є більше половини всього чоловічого і близько чверті жіночого населення планети) від згубної звички – однією з найбільш поширених епідемій за всю історію існування людства – нікотіноманіі, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією.
Хоча шкідливість куріння була відома дуже давно, проте й до цього часу тютюн широко вживається населенням усієї земної кулі. Ця звичка побутує фактично на всіх континентах, кількість курців не зменшується, а нажаль, зростає. Особливо турбує захоплення курінням молоддю, у тому числі особами жіночої статі, що неминуче шкідливо позначається на загальному стані здоров’я підростаючого покоління, згубно впливає на відтворення населення. У зв’язку з поширенням куріння в усіх країнах світу з року в рік зростає і випуск тютюнових виробів.
В різних країнах діють різні обмеження і штрафи, які закріплюються на законодавчому рівні або ж встановлюються власником певного закладу. Метою заборони паління є насамперед захист некурців від пасивного паління.
Заборона куріння у громадських місцях є одним з першочергових заходів, визначених Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном, які мають сприяти подоланню тютюнової пандемії і зниженню шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення. Конвенцію підписало 172 країни, зокрема і Україна, і вже 31 з них ввела заборону куріння. Щороку до цього списку приєднується 2-3 країни. Першою державою у світі, яка ввела повну заборону куріння в громадських місцях, стала Ірландія — 2004 р. там набув чинності відповідний закон. Нині його підтримує 95% населення[1].
22 вересня 2005року Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”
Цей Закон визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров’я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров’ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.
16 грудня 2012р. в Україні набув чинності закон про заборону куріння в громадських місцях.
Статтею 20 даного Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення , яка набрала чинності з 1 січня 2007 року.