Наша цивілізація, це, нажаль, цивілізація сміття. Раніше, буквально якихось 100 років тому, практично все побутове сміття, яке викидала людина, з часом розкладалося, гнило та спричиняло мінімальний вплив на навколишнє середовище. На сьогодні, за різними оцінками, кожна людина щороку викидає 300-400 кг сміття! І ця цифра невпинно зростає. За останні 10 років в Україні кількість сміття продукованого однією людиною зросла на 30%.
Проблема сміття – глобальна. Однією з її небезпечних складових є поліетиленові пакети. За деякими даними, саме вони складають до 6% всіх відходів, що продукує людство. В залежності від типу поліетилену, середній термін їх розкладання становить від 100 до 400 років. До того ж під час їх розкладу у навколишнє середовище вивільняється низка токсичних речовин.
Не варто забувати і про те, що поліетилен – це продукт нафтопереробки, а нафта – вичерпний ресурс.
У світі існує три основних напрямки вирішення проблеми використання пластикових пакетів.
Перший – це сортування сміття. В останні роки з’являється все більше пунктів прийому вторинної сировини, спеціальні баки для пластику, скла, паперу.
У світовій практиці існує велика кількість різноманітних прикладів обмеження використання пластикових пакетів: від повної заборони до накладання різноманітних штрафів.
Так, Франція ще у 2010 році заборонила використання цих пакетів, заборона на них діє у деяких штатах у США, Бангладеш, Сінгапурі, частково у Китаї – загалом біля 40 країн світу відмовилися від використання пластикових пакетів. За їх виробництво та продаж найжорсткіше карають у Танзанії – рік тюрми або 2000 доларів штрафу.
А от Данія, Литва, Ірландія та низка інших країн встановили спеціальний податок на використання пластикових пакетів.
Ще один шлях вирішення проблеми – це пошук інших матеріалів для їх виробництва, наприклад, біорозчинний поліетилен. Це специфічний вид поліетилену, який виготовляється із додаванням оксо-біодобавки d2w. Під впливом сонячного світла, повітря та води такий пакетик розкладається швидше (від 2 до 5 років). Виробники даної продукції стверджують, що для розкладу такого пакетика не потрібно створювати якихось додаткових умов.
У багатьох країнах світу для пакування продуктів використовують паперові пакети. Проте, мабуть, найпростіший варіант – це торбинки з тканини.
По перше, на ринку представлений доволі широкий вибір різноманітних еко-торбинок. По друге – їх доволі легко пошити самому.
Якщо Ви не готові до використання торбинок чи паперових пакетів, то хоча б використовуйте поліетиленовий пакетик декілька разів. Якщо ж Ви викидаєте кілька таких пакетів, зав’яжіть їх у клубочок – так вони не будуть легко розноситися вітром.
28.05.2019
Подбаємо про чисте майбутнє вже сьогодні
Наша цивілізація, це, нажаль, цивілізація сміття. Раніше, буквально якихось 100 років тому, практично все побутове сміття, яке викидала людина, з часом розкладалося, гнило та спричиняло мінімальний вплив на навколишнє середовище. На сьогодні, за різними оцінками, кожна людина щороку викидає 300-400 кг сміття! І ця цифра невпинно зростає. За останні 10 років в Україні кількість сміття продукованого однією людиною зросла на 30%.
Проблема сміття – глобальна. Однією з її небезпечних складових є поліетиленові пакети. За деякими даними, саме вони складають до 6% всіх відходів, що продукує людство. В залежності від типу поліетилену, середній термін їх розкладання становить від 100 до 400 років. До того ж під час їх розкладу у навколишнє середовище вивільняється низка токсичних речовин.
Не варто забувати і про те, що поліетилен – це продукт нафтопереробки, а нафта – вичерпний ресурс.
У світі існує три основних напрямки вирішення проблеми використання пластикових пакетів.
Перший – це сортування сміття. В останні роки з’являється все більше пунктів прийому вторинної сировини, спеціальні баки для пластику, скла, паперу.
У світовій практиці існує велика кількість різноманітних прикладів обмеження використання пластикових пакетів: від повної заборони до накладання різноманітних штрафів.
Так, Франція ще у 2010 році заборонила використання цих пакетів, заборона на них діє у деяких штатах у США, Бангладеш, Сінгапурі, частково у Китаї – загалом біля 40 країн світу відмовилися від використання пластикових пакетів. За їх виробництво та продаж найжорсткіше карають у Танзанії – рік тюрми або 2000 доларів штрафу.
А от Данія, Литва, Ірландія та низка інших країн встановили спеціальний податок на використання пластикових пакетів.
Ще один шлях вирішення проблеми – це пошук інших матеріалів для їх виробництва, наприклад, біорозчинний поліетилен. Це специфічний вид поліетилену, який виготовляється із додаванням оксо-біодобавки d2w. Під впливом сонячного світла, повітря та води такий пакетик розкладається швидше (від 2 до 5 років). Виробники даної продукції стверджують, що для розкладу такого пакетика не потрібно створювати якихось додаткових умов.
У багатьох країнах світу для пакування продуктів використовують паперові пакети. Проте, мабуть, найпростіший варіант – це торбинки з тканини.
По перше, на ринку представлений доволі широкий вибір різноманітних еко-торбинок. По друге – їх доволі легко пошити самому.
Якщо Ви не готові до використання торбинок чи паперових пакетів, то хоча б використовуйте поліетиленовий пакетик декілька разів. Якщо ж Ви викидаєте кілька таких пакетів, зав’яжіть їх у клубочок – так вони не будуть легко розноситися вітром.