26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. 

26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 пролунав вибух, у довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю цей радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. Радіоактивна хмара Чорнобильської аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Визначити масштаби катастрофи та її вплив на здоров’я людей важко і досі. Тільки від раку, що розвинувся від отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в наслідок аварії померло 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків уроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

Після найбільшої у світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна її зупинка сталася тільки у 2000 році.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків, жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни ризикуючи власним життям, зупинили ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди залишиться у пам’яті українського народу.