За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна єдина з країн європейського регіону, яка увійшла до переліку 28 держав, що мають найбільший тягар вірусних гепатитів у світі.
За даними ВООЗ та оцінками національних експертів, в Україні показник розповсюдженості вірусного гепатиту С складає від 3 до 5%, тобто інфіковано від 1 до 2 мільйонів українців. Згідно з даними МОЗ України, на офіційному обліку перебувають біля 53 тисяч хворих на вірусний гепатит С. Щорічно близько у 6 тис. людей виявляють гепатит.
Вірус гепатиту С ( ВГС) на сьогодні становить серйозну загрозу здоров’ю людей. Більшість інфікованих вірусом є прихованими носіями захворювання і у 85% хворих гострим гепатитом С розвивається хронічна (персистуюча ) ВГС- інфекція, при якій вірус розмножується в організмі протягом десятків років.
Для гепатиту характерні:
-порушення нормальної діяльності шлунка;
-жовтяниця (буває не у всіх випадках);
-помірне збільшення і ущільнення печінки та селезінки ;
-порушення функцій печінки, що визначаються лабораторними методами.
Хворих турбують відчуття тяжкості або тупий біль в області правого підребер’я, зниження апетиту, гіркота в роті, нудота, відрижка, слабкість, схуднення, лихоманка, свербіж шкіри. Нерідкі кровотечі з носа.
Після потрапляння в клітини печінки вірус гепатиту С починає розмножуватися та викликати пошкодження клітин. У результаті клітини печінки заміщується фіброзною тканиною. Симптоми захворювання не проявляються доти, поки не настане таке пошкодження печінки, при якому порушуються її функції. Точно передбачити швидкість розвитку захворювання у конкретної людини неможливо. Цей період може тривати від 10 до 40 років залежно від швидкості прогресування хвороби.
Вірус гепатиту С найчастіше призводить до розвитку хронічного гепатиту, що завершується цирозом печінки.
Лікування вірусного гепатиту С є однією з найбільш складних проблем сучасної клінічної медицини і, крім того, тривале і дороговартісне, тому краще подбати про профілактику і своєчасне виявлення вірусу. На сьогоднішній день дозволених до клінічного застосування вакцин проти вірусного гепатиту С не існує, тому профілактика наразі полягає у:
- забезпеченні безпечного здійснення медичних втручань;
- використанні медичного інструментарію одноразового застосування;
- тестуванні донорської крові на вірус гепатиту С;
- дотриманні гігієни рук при наданні медичних процедур, а саме: дотримання правил миття рук та обробки рук, використання рукавичок медичних;
- недопущенні контакту з інфікованими біологічними рідинами;
- обов’язковому застосуванні презервативів при випадкових контактах;
- наданні комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін’єкційне обладнання;
- підвищенні інформованості населення про шляхи інфікування гепатитом С.
Всесвітня організація охорони здоров’я закликає країни збільшити кількість послуг з тестування та лікування гепатитів, щоб вилучити вірусні гепатити з переліку загроз для здоров’я населення вже до 2030 року.
06.02.2019
Підступний гепатит С – як уникнути зараження?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна єдина з країн європейського регіону, яка увійшла до переліку 28 держав, що мають найбільший тягар вірусних гепатитів у світі.
За даними ВООЗ та оцінками національних експертів, в Україні показник розповсюдженості вірусного гепатиту С складає від 3 до 5%, тобто інфіковано від 1 до 2 мільйонів українців. Згідно з даними МОЗ України, на офіційному обліку перебувають біля 53 тисяч хворих на вірусний гепатит С. Щорічно близько у 6 тис. людей виявляють гепатит.
Вірус гепатиту С ( ВГС) на сьогодні становить серйозну загрозу здоров’ю людей. Більшість інфікованих вірусом є прихованими носіями захворювання і у 85% хворих гострим гепатитом С розвивається хронічна (персистуюча ) ВГС- інфекція, при якій вірус розмножується в організмі протягом десятків років.
Для гепатиту характерні:
-порушення нормальної діяльності шлунка;
-жовтяниця (буває не у всіх випадках);
-помірне збільшення і ущільнення печінки та селезінки ;
-порушення функцій печінки, що визначаються лабораторними методами.
Хворих турбують відчуття тяжкості або тупий біль в області правого підребер’я, зниження апетиту, гіркота в роті, нудота, відрижка, слабкість, схуднення, лихоманка, свербіж шкіри. Нерідкі кровотечі з носа.
Після потрапляння в клітини печінки вірус гепатиту С починає розмножуватися та викликати пошкодження клітин. У результаті клітини печінки заміщується фіброзною тканиною. Симптоми захворювання не проявляються доти, поки не настане таке пошкодження печінки, при якому порушуються її функції. Точно передбачити швидкість розвитку захворювання у конкретної людини неможливо. Цей період може тривати від 10 до 40 років залежно від швидкості прогресування хвороби.
Вірус гепатиту С найчастіше призводить до розвитку хронічного гепатиту, що завершується цирозом печінки.
Лікування вірусного гепатиту С є однією з найбільш складних проблем сучасної клінічної медицини і, крім того, тривале і дороговартісне, тому краще подбати про профілактику і своєчасне виявлення вірусу. На сьогоднішній день дозволених до клінічного застосування вакцин проти вірусного гепатиту С не існує, тому профілактика наразі полягає у:
Всесвітня організація охорони здоров’я закликає країни збільшити кількість послуг з тестування та лікування гепатитів, щоб вилучити вірусні гепатити з переліку загроз для здоров’я населення вже до 2030 року.