Набрякова хвороба поросят – одне з найбільш серйозних недуг, яка приносить шкоду господарствам і довго нагадує про себе періодичними спалахами і загибеллю поголів’я.
Набрякова хвороба поросят або энтеротоксимия (Morbus oedematosus) — це захворювання, яке викликають патогенні штами всім відомої кишкової палички. Інфекція протікає з гостро вираженими симптомами токсикозу, гастроентериту та ураженнями центральної нервової системи, а також в обов’язковому порядку супроводжується набряками. Звідси і її простонародна назва.
Початок захворювання можна назвати блискавичним: період інкубації становить менше 10 годин! У початковій стадії захворювання відбувається стрибок температури понад 40 градусів, яка спадає через 5-7 годин. Після цього починає набрякати голова тварини – п’ятачок, чоло, повіки, міжщелепові простору. У тварини зникає бажання приймати їжу, виникають порушення травного тракту, ходи, гіперемія слизових.
Слідом за цим уражається нервова система: тварини стають збудженими, у них починають тремтіти м’язи, сіпатися голова. Цей період триває приблизно півгодини, після чого свинки впадають в депресію, у них зникає реакція, настає параліч.
Завершальна стадія характеризується ослабленням серцевої діяльності, тахікардією, з’являється хрипкий кашель і чхання. Без лікування загибель поросят настає через добу, рідше — через 5-7 днів.
Причина появи хвороби — порушення санітарних норм при відлученні підрослих поросят від свиноматки (в першу чергу інфікуються 8-12 тижневі тварини, оскільки імунна система у них знаходиться на стадії формування).
При цьому існує безліч додаткових факторів, що сприяють розвитку захворювання:
-неправильна організація харчування. Наприклад, організм тварин частіше піддається інфекцій внаслідок нестачі вітамінів і кальцію. Крім того, високобілкова їжа при концентратному годуванні і недостатня кількість споживаної рідини сприяють виробленню у тварин гістаміну, який швидко знаходить «спільну мову» з патогенними бактеріями, приводячи до набряку;
-порушення обмінних процесів в організмі;
-низькі температури в свинарнику;
-недостатній вигул;
-занадто ранне відлучення від свиноматки;
-поширення зарази від хворих особин.
Лікування даної хвороби треба проводити якомога раніше, оскільки її розвиток проходить стрімко і летальність поросят дуже висока. За тиждень до відлучення і через 10 днів після необхідно провести огляд всього молодняку, якщо є хворі особини, їх відокремлюють і відразу починають лікувати. Перші 8-12 годин хворим свинкам не дають їжі, проте поять проносними сольовими розчинами. Щоб зменшити токсичну дію бактерій, дають сірчанокислу магнезію в кількості від 25 до 40 грам на голову в один прийом.
Чиста вода в обов’язковому порядку повинна знаходитися у поросят в необхідній кількості. На відро води кладуть близько 50-70 грамів глауберової солі. Внутрішньом’язово колють 20 мл глюконату кальцію плюс 10 мл 10%-ного новокаїну.
Для зменшення активності кишкової палички хворим свинкам дають антибіотики (комбіновані, на основі сульфаниломида або цефалоспорину). Вид антибіотика і його дозування призначає ветеринар. Зазвичай такі лікарські засоби комбінують з вітамінами В-групи і препаратами, що знімають неврологічні симптоми (димедрол, аміназин). Іноді, для посилення діурезу, поросятам вводят40%-ний розчин уротропіну (по 10 мл 1-2 рази в день в область черева).
Щоб уникнути даної проблеми, потрібно строго дотримуватися режиму годування поросят після відлучення від свиноматки. Відсоток сухих кормів повинен становити 50%, решта припадає на мішанки з молочними складовими. Також обов’язково дають молодим свиням пробіотики, вітамінно-мінеральні добавки, ацидофілін або молоко з його змістом. І дуже важливо частіше вигулювати свиней – чисте повітря є відмінною профілактикою захворювання! При можливості в літній час рекомендується містити поросят в табірних умовах на природі.
Увага! Якщо у вашому господарстві все ж таки спостерігалася набрякова хвороба, як мінімум місяць після її викорінення продаж поголів’я забороняється!
09.01.2019
Набрякова хвороба поросят
Набрякова хвороба поросят – одне з найбільш серйозних недуг, яка приносить шкоду господарствам і довго нагадує про себе періодичними спалахами і загибеллю поголів’я.
Набрякова хвороба поросят або энтеротоксимия (Morbus oedematosus) — це захворювання, яке викликають патогенні штами всім відомої кишкової палички. Інфекція протікає з гостро вираженими симптомами токсикозу, гастроентериту та ураженнями центральної нервової системи, а також в обов’язковому порядку супроводжується набряками. Звідси і її простонародна назва.
Початок захворювання можна назвати блискавичним: період інкубації становить менше 10 годин! У початковій стадії захворювання відбувається стрибок температури понад 40 градусів, яка спадає через 5-7 годин. Після цього починає набрякати голова тварини – п’ятачок, чоло, повіки, міжщелепові простору. У тварини зникає бажання приймати їжу, виникають порушення травного тракту, ходи, гіперемія слизових.
Слідом за цим уражається нервова система: тварини стають збудженими, у них починають тремтіти м’язи, сіпатися голова. Цей період триває приблизно півгодини, після чого свинки впадають в депресію, у них зникає реакція, настає параліч.
Завершальна стадія характеризується ослабленням серцевої діяльності, тахікардією, з’являється хрипкий кашель і чхання. Без лікування загибель поросят настає через добу, рідше — через 5-7 днів.
Причина появи хвороби — порушення санітарних норм при відлученні підрослих поросят від свиноматки (в першу чергу інфікуються 8-12 тижневі тварини, оскільки імунна система у них знаходиться на стадії формування).
При цьому існує безліч додаткових факторів, що сприяють розвитку захворювання:
-неправильна організація харчування. Наприклад, організм тварин частіше піддається інфекцій внаслідок нестачі вітамінів і кальцію. Крім того, високобілкова їжа при концентратному годуванні і недостатня кількість споживаної рідини сприяють виробленню у тварин гістаміну, який швидко знаходить «спільну мову» з патогенними бактеріями, приводячи до набряку;
-порушення обмінних процесів в організмі;
-низькі температури в свинарнику;
-недостатній вигул;
-занадто ранне відлучення від свиноматки;
-поширення зарази від хворих особин.
Лікування даної хвороби треба проводити якомога раніше, оскільки її розвиток проходить стрімко і летальність поросят дуже висока. За тиждень до відлучення і через 10 днів після необхідно провести огляд всього молодняку, якщо є хворі особини, їх відокремлюють і відразу починають лікувати. Перші 8-12 годин хворим свинкам не дають їжі, проте поять проносними сольовими розчинами. Щоб зменшити токсичну дію бактерій, дають сірчанокислу магнезію в кількості від 25 до 40 грам на голову в один прийом.
Чиста вода в обов’язковому порядку повинна знаходитися у поросят в необхідній кількості. На відро води кладуть близько 50-70 грамів глауберової солі. Внутрішньом’язово колють 20 мл глюконату кальцію плюс 10 мл 10%-ного новокаїну.
Для зменшення активності кишкової палички хворим свинкам дають антибіотики (комбіновані, на основі сульфаниломида або цефалоспорину). Вид антибіотика і його дозування призначає ветеринар. Зазвичай такі лікарські засоби комбінують з вітамінами В-групи і препаратами, що знімають неврологічні симптоми (димедрол, аміназин). Іноді, для посилення діурезу, поросятам вводят40%-ний розчин уротропіну (по 10 мл 1-2 рази в день в область черева).
Щоб уникнути даної проблеми, потрібно строго дотримуватися режиму годування поросят після відлучення від свиноматки. Відсоток сухих кормів повинен становити 50%, решта припадає на мішанки з молочними складовими. Також обов’язково дають молодим свиням пробіотики, вітамінно-мінеральні добавки, ацидофілін або молоко з його змістом. І дуже важливо частіше вигулювати свиней – чисте повітря є відмінною профілактикою захворювання! При можливості в літній час рекомендується містити поросят в табірних умовах на природі.
Увага! Якщо у вашому господарстві все ж таки спостерігалася набрякова хвороба, як мінімум місяць після її викорінення продаж поголів’я забороняється!