Чи знаєте ви, звідки походять та з чого вироблені продукти, які ви їсте щодня та які купуєте до новорічного столу? Зокрема, де було вирощено картоплю для вареників та як утримували і чим годували порося, вишуканими стравами з якого ви будете пригощати гостей?
А чи взагалі є такий інструмент, який би дозволив простежити увесь шлях харчового продукту від магазинної полиці до виробника?
Такий інструмент є. І зветься він системою простежуваності харчових продуктів.
Cистема простежуваності складається з трьох базових елементів:
-крок назад, або простежуваність постачальника продукції, сировини чи будь-яких інгредієнтів (зовнішня простежуваність);
-простежуваність виробничих процесів на підприємстві (внутрішня простежуваність);
-крок вперед, або простежуваність покупця (зовнішня простежуваність).
Що дає ця інформація?
За допомогою цієї системи можна відстежити шлях харчових продуктів уздовж усього ланцюга постачання.
Але мета системи – не лише задовольнити цікавість споживача щодо походження їжі, яку він вживає, а й надати можливість якнайшвидше знайти джерело загрози та вжити необхідних заходів задля вилучення з ринку небезпечного харчового продукту у разі виникнення небезпеки.
В ЄС та інших економічно розвинених країнах, таких як Австралія, Канада, США, Японія, системи простежуваності харчових продуктів запроваджені та успішно функціонують десятиліттями.
Система допомагає споживачам уникнути отруєнь та летальних випадків, оскільки у разі виявлення загрози вона надає можливість виробникові якнайшвидше ідентифікувати джерело загрози та зупинити виробництво і поширення небезпечного продукту, а компетентному (контролюючому) органу – повідомити всіх можливих споживачів та відкликати продукт з ринку. В Україні забезпечення простежуваності за принципом “крок назад та крок вперед” є обов’язковим відповідно до чинного законодавства. Водночас свідомі виробники, які націлені на довгострокову перспективу перебування на українському ринку та розвиток, давно запровадили або запроваджують простежуваність виробничих процесів, хоча цього і не вимагає закон.
На жаль, в нашій країні для більшості харчових виробників система простежуваності звучить як щось незрозуміле і подекуди викликає побоювання. Існує думка, що запровадження системи простежуваності потребує значних витрат і використання майже космічних технологій. Але це не так.
Складність системи залежить, перш за все, від складності виробничих процесів та обсягів виробництва. У багатьох випадках, наприклад, для малого підприємства, може бути достатньо програми Excel або навіть ватману, кольорових олівців та зошиту для записів.
Існують також нескладні електронні додатки, які можливо використовувати, маючи лише смартфон. Для середніх та великих підприємств можна використовувати більш складні комп’ютерні програми накопичення, організації та аналізу даних. Саме задля інформування виробників було розроблено перший в Україні довідник з основних питань простежуваності харчових продуктів, який вже наприкінці цього тижня буде розміщено на сайті Держпродспоживслужби України і який допоможе виробникам прийняти правильне рішення та запровадити систему простежуваності на виробництвах по всій країні.
Що ж до споживачів, то розуміючи важливість системи простежуваності для захисту нашого з вами здоров’я, ми пропонували би зайняти більш активну позицію і вимагати від виробників якомога більше інформації про харчові продукти, що нам продають.
Давайте разом допоможемо виробникам розпочати активне запровадження систем простежуваності харчових продуктів в Україні та своїм попитом сформуємо їхню пропозицію.
26.12.2018
Безпечний новорічний стіл: що треба знати про їжу?
Чи знаєте ви, звідки походять та з чого вироблені продукти, які ви їсте щодня та які купуєте до новорічного столу? Зокрема, де було вирощено картоплю для вареників та як утримували і чим годували порося, вишуканими стравами з якого ви будете пригощати гостей?
А чи взагалі є такий інструмент, який би дозволив простежити увесь шлях харчового продукту від магазинної полиці до виробника?
Такий інструмент є. І зветься він системою простежуваності харчових продуктів.
Cистема простежуваності складається з трьох базових елементів:
-крок назад, або простежуваність постачальника продукції, сировини чи будь-яких інгредієнтів (зовнішня простежуваність);
-простежуваність виробничих процесів на підприємстві (внутрішня простежуваність);
-крок вперед, або простежуваність покупця (зовнішня простежуваність).
Що дає ця інформація?
За допомогою цієї системи можна відстежити шлях харчових продуктів уздовж усього ланцюга постачання.
Але мета системи – не лише задовольнити цікавість споживача щодо походження їжі, яку він вживає, а й надати можливість якнайшвидше знайти джерело загрози та вжити необхідних заходів задля вилучення з ринку небезпечного харчового продукту у разі виникнення небезпеки.
В ЄС та інших економічно розвинених країнах, таких як Австралія, Канада, США, Японія, системи простежуваності харчових продуктів запроваджені та успішно функціонують десятиліттями.
Система допомагає споживачам уникнути отруєнь та летальних випадків, оскільки у разі виявлення загрози вона надає можливість виробникові якнайшвидше ідентифікувати джерело загрози та зупинити виробництво і поширення небезпечного продукту, а компетентному (контролюючому) органу – повідомити всіх можливих споживачів та відкликати продукт з ринку. В Україні забезпечення простежуваності за принципом “крок назад та крок вперед” є обов’язковим відповідно до чинного законодавства. Водночас свідомі виробники, які націлені на довгострокову перспективу перебування на українському ринку та розвиток, давно запровадили або запроваджують простежуваність виробничих процесів, хоча цього і не вимагає закон.
На жаль, в нашій країні для більшості харчових виробників система простежуваності звучить як щось незрозуміле і подекуди викликає побоювання. Існує думка, що запровадження системи простежуваності потребує значних витрат і використання майже космічних технологій. Але це не так.
Складність системи залежить, перш за все, від складності виробничих процесів та обсягів виробництва. У багатьох випадках, наприклад, для малого підприємства, може бути достатньо програми Excel або навіть ватману, кольорових олівців та зошиту для записів.
Існують також нескладні електронні додатки, які можливо використовувати, маючи лише смартфон. Для середніх та великих підприємств можна використовувати більш складні комп’ютерні програми накопичення, організації та аналізу даних. Саме задля інформування виробників було розроблено перший в Україні довідник з основних питань простежуваності харчових продуктів, який вже наприкінці цього тижня буде розміщено на сайті Держпродспоживслужби України і який допоможе виробникам прийняти правильне рішення та запровадити систему простежуваності на виробництвах по всій країні.
Що ж до споживачів, то розуміючи важливість системи простежуваності для захисту нашого з вами здоров’я, ми пропонували би зайняти більш активну позицію і вимагати від виробників якомога більше інформації про харчові продукти, що нам продають.
Давайте разом допоможемо виробникам розпочати активне запровадження систем простежуваності харчових продуктів в Україні та своїм попитом сформуємо їхню пропозицію.