Hайпоширенішими збудниками паразитарних хвороб в період стійлового утримання великої рогатої худоби є безкрилі комахи ряду Mallophaga родини Trichodectidae (волосоіди) та воші – ряд Siphunculata родина Haematopinidae. З акариформних кліщів — це саркоптеси родини Sarcoptidae, псороптеси та хоріоптеси (родина Psoroptidae), підряду Sarcoptiformes; набагато рідше — демодекси підряду Trombidiformes.
Джерелом інвазії є хворі тварини. Зараження відбувається контактно, а також через предмети догляду, станки, клітки та підстилку. Поширенню захворювання сприяють незадовільні умови утримання тварин (брудні й вологі приміщення), неповноцінна годівля.
Симптоми ураження ектопаразитами схожі: сильний свербіж, дерматити, подразнені розчухування на шкірі, випадіння шерсті. А за інтенсивної інвазії тварини виявляють занепокоєння (особливо в нічні години), внаслідок чого згодом худнуть, відстають у рості та розвитку.
Однак частини тіла, що уражуються на перших стадіях захворювання, різняться залежно від виду збудника. Так, за саркоптозу першою піддається ураженню переважно шкіра голови тварини, за псороптозу – тулуб, за хоріоптозу — кінцівки.
Інкубаційний період триває до двох-трьох тижнів. Основними клінічними проявами коростяних захворювань є запалення шкіри з появою лусочок, випадіння шерсті, облисіння шкіряного покриву, свербіж, різке зниження продуктивності. У разі тривалого перебігу хвороби шкіра втрачає еластичність, потовщується, робиться складчастою, ущільнюється. Шерсть випадає, з’являються тріщини та значні нашарування твердих кірок, а на самій шкірі утворюються вузлики. Тварини починають вилизувати себе, труться об стіни, загорожі, годівниці.
У великої рогатої худоби кліщі поширюються із кінцівок на промежину, внутрішню поверхню стегон, спину. Шерсть випадає, шкіра стає грубою та складчастою, місця запалення вкриваються лусками сірого кольору, кінцівки потовщуються. Тварини кульгають, худнуть і не можуть рухатись. Їхній загальний стан погіршується. Важкий перебіг хвороби спостерігається у молодняку.
На сьогодні спектр інсектоакарицидних препаратів для лікування й профілактики ентомозів та акарозів досить широкий: у формі емульсій, розчинів, аерозолів, наприклад, акродексу, дерматозолю, інсектолу,перолу із розрахунку 40-60 мл на тварину. Дійних корів обробляють сумінаком, ектоміном, 3-5% олійною емульсією чи дустом колоїдної сірки.
З профілактичною метою вдаються до комплексу оздоровчих заходів:
-Не допускають контактів із хворими й підозрюваними щодо захворювання тваринами.
-Тварин, які прибули у господарство, оглядають, проводять діагностичні дослідження і витримують на карантині.
-Тварин, уражених ектопаразитами, ізолюють та лікують.
-Стійла, приміщення, де перебувають хворі тварини, очищують і піддають дво-триразовій обробці із тижневим інтервалом (5% емульсією креоліну, ксилонафту, 10-20% хлорним вапном, 5% водною емульсією кам’яновугільного фенольного креоліну — 200-400 мл/м² та іншими акарицидними препаратами). Годівниці, напувалки обробляють окропом.
Потурбуйтеся щоб ваша корівка перезимувала в доброму здоров’ї та гарних умовах!
13.12.2018
Хвороби великої рогатої худоби, спричинені ектопаразитами
Hайпоширенішими збудниками паразитарних хвороб в період стійлового утримання великої рогатої худоби є безкрилі комахи ряду Mallophaga родини Trichodectidae (волосоіди) та воші – ряд Siphunculata родина Haematopinidae. З акариформних кліщів — це саркоптеси родини Sarcoptidae, псороптеси та хоріоптеси (родина Psoroptidae), підряду Sarcoptiformes; набагато рідше — демодекси підряду Trombidiformes.
Джерелом інвазії є хворі тварини. Зараження відбувається контактно, а також через предмети догляду, станки, клітки та підстилку. Поширенню захворювання сприяють незадовільні умови утримання тварин (брудні й вологі приміщення), неповноцінна годівля.
Симптоми ураження ектопаразитами схожі: сильний свербіж, дерматити, подразнені розчухування на шкірі, випадіння шерсті. А за інтенсивної інвазії тварини виявляють занепокоєння (особливо в нічні години), внаслідок чого згодом худнуть, відстають у рості та розвитку.
Однак частини тіла, що уражуються на перших стадіях захворювання, різняться залежно від виду збудника. Так, за саркоптозу першою піддається ураженню переважно шкіра голови тварини, за псороптозу – тулуб, за хоріоптозу — кінцівки.
Інкубаційний період триває до двох-трьох тижнів. Основними клінічними проявами коростяних захворювань є запалення шкіри з появою лусочок, випадіння шерсті, облисіння шкіряного покриву, свербіж, різке зниження продуктивності. У разі тривалого перебігу хвороби шкіра втрачає еластичність, потовщується, робиться складчастою, ущільнюється. Шерсть випадає, з’являються тріщини та значні нашарування твердих кірок, а на самій шкірі утворюються вузлики. Тварини починають вилизувати себе, труться об стіни, загорожі, годівниці.
У великої рогатої худоби кліщі поширюються із кінцівок на промежину, внутрішню поверхню стегон, спину. Шерсть випадає, шкіра стає грубою та складчастою, місця запалення вкриваються лусками сірого кольору, кінцівки потовщуються. Тварини кульгають, худнуть і не можуть рухатись. Їхній загальний стан погіршується. Важкий перебіг хвороби спостерігається у молодняку.
На сьогодні спектр інсектоакарицидних препаратів для лікування й профілактики ентомозів та акарозів досить широкий: у формі емульсій, розчинів, аерозолів, наприклад, акродексу, дерматозолю, інсектолу,перолу із розрахунку 40-60 мл на тварину. Дійних корів обробляють сумінаком, ектоміном, 3-5% олійною емульсією чи дустом колоїдної сірки.
З профілактичною метою вдаються до комплексу оздоровчих заходів:
-Не допускають контактів із хворими й підозрюваними щодо захворювання тваринами.
-Тварин, які прибули у господарство, оглядають, проводять діагностичні дослідження і витримують на карантині.
-Тварин, уражених ектопаразитами, ізолюють та лікують.
-Стійла, приміщення, де перебувають хворі тварини, очищують і піддають дво-триразовій обробці із тижневим інтервалом (5% емульсією креоліну, ксилонафту, 10-20% хлорним вапном, 5% водною емульсією кам’яновугільного фенольного креоліну — 200-400 мл/м² та іншими акарицидними препаратами). Годівниці, напувалки обробляють окропом.
Потурбуйтеся щоб ваша корівка перезимувала в доброму здоров’ї та гарних умовах!